Постанова Кропивницький апеляційний суд № 399/9/25

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/270/25 Головуючий у суді І-ї інстанції Лях М. М. Категорія - 172-6 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Онуфрієв В. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.05.2025 року. суддя Кропивницького апеляційного суду Онуфрієв В.М., за участю секретаря Сакари І.І., прокурора Зіновьєва М.В., особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та в його інтересах захисника адвоката Сторчоус О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 18 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого головним агрономом фермерського господарства "Майгорове", зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. Стягнуто судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. ВСТАНОВИВ: Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 , займаючи посаду заступника директора ДП «Чорноліське лісове господарство», будучи відповідно до підпункту «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про запобігання корупції" (посадова особа державної лісової охорони), суб`єктом відповідальним за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, порушуючи вимоги ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію особи, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідно до Роз`яснень Національного агентства з питань запобігання корупції № 4 від 13.11.2023 «Роз`яснення щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень» Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» декларації при звільненні за 2022-2023 роки (якщо обов`язок подання декларації настав до 11.10.2023 включно) до 31.01.2024. Відповідно до вищезазначеного, ОСОБА_1 зобов`язаний був подати декларацію особи, яка припинила діяльність пов`язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування «після звільнення» до 31.01.2024 (включно). Разом з тим, відповідно до відомостей з публічної частини Реєстру декларація за 2022 рік ОСОБА_1 , як суб`єкта декларування, опублікована шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі 19.02.2024 року о 15 год. 47 хв. тобто після кінцевої дати подачі такої декларації. Одночасно встановлено, що згідно інформації, яка міститься в публічній частині Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав до Реєстру декларації за 2016-2021 роки, а тому має знання та ознайомлений з правилами публікації декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на зазначеному веб-ресурсі. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обґрунтував тим, що оскаржуваною постановою зазначається, що повний текст постанови отриманий лише 28.03.2025. Тому пропустив встановлений законом строк із об`єктивних причин, оскільки в не було можливості отримати повний текст оскаржуваного рішення. Вказав, що суд виніс оскаржувану постанову всупереч спливу шестимісячного строку виявлення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 38 КУпАП. Суд з посиланням на Лист НАЗК від 26.04.2021 за № 47-09/27771/21, вказав, що фактичним моментом виявлення вчиненого адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП, є дата складання адміністративного протоколу, тобто 03.01.2025 року. Однак, вказане твердження про час виявлення правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить наявним в матеріалах справи доказам. Внаслідок чого суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що днем виявлення вчиненого діяння, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є дата складання відповідного протоколу, а саме 03 січня 2025 року. Фактичним моментом виявлення правопорушення слід вважати час надання інформації на запит органів, що протидіють корупції. Тобто, цей строк пов`язується з часом повідомлення про певні факти, які у своїй сукупності свідчать про вчинення особою адміністративного корупційного правопорушення. Згідно наявних у справі матеріалів (відповіді на адвокатські запити НАЗК та ДСР НП України) вбачається, що лист НАЗК від 21.06.2024 за вих №47-07/45505-24 було отримано та зареєстровано в Департаменті 26 червня 2024 р. Проте суд не надав оцінку вказаним доказам. Крім того вказав, що в оскаржуваній постанові не враховано відсутність в його діях суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. У матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає доказів того, що він діяв умисно, усвідомлював протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок. Суд першої інстанції не надав відповідну оцінку вказаним обставинам. Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та в його інтересах захисника адвоката Сторчоус О.В., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, зваживши доводи апеляційної скарги, а також перевіривши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав. Так, як вбачається з матеріалів адміністративної справи ОСОБА_1 постанову від 18.03.2025 року отримав 28.03.2025 року. За таких обставин, строк на апеляційне оскарження даної постанови суду пропущений скаржником з поважних причин і тому підлягає поновленню. Відповідно до положень статті 1 Закону № 1700-VII правопорушення, пов`язане з корупцією це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Диспозицією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що у даній справі станом на січень 2025 року минув шестимісячний строк виявлення адміністративного правопорушення, передбачений статтею 38 КУпАП для можливого накладення адміністративного стягнення. Про вчинення адміністративного правопорушення уповноваженому органу - НАЗК стало відомо 22.04.2024 року з листа № 99/22.15 - 2024/2, датою вчинення правопорушення слід рахувати наступний день після кінцевого терміну подачі декларацій, тобто 01.02.2024 року, тому строк давності притягнення до адміністративної відповідальності закінчився 21.02.2024 року. Крім того вважає, що в його діях відсутня суб`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, а тому відсутній склад адміністративного правопорушення. Разом із тим, його вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує пояснення старшого оперуповноважений управління стратегічних розслідувань в Кіровоградській області ОСОБА_2 надані в судовому засіданні суду першої інстанції, що під час перевірки було виявлено вчинення правопорушення ОСОБА_1 в частині не своєчасної подачі декларації після звільнення. Одним з етапів перевірки було опитування ОСОБА_1 , тому 19.09.2024 року останньому було зателефоновано та повідомлено, що виявлено дане правопорушення і запропоновано надати письмові пояснення щодо можливого вчиненого правопорушення. Під час розмови ОСОБА_1 зазначив, що не має змоги прибути для дачі письмових пояснень особито, тому йому було запропоновано переслати через телефонні додатки форму, за якою можливо було надати пояснення, щодо можливого вчинення правопорушення. Проте, 26.10.2024 року під час телефонної розмови ОСОБА_1 відмовляється надавати будь-які пояснення з даного приводу. Тому ОСОБА_2 , як особою, що здійснювала перевірку було вирішено 28.10.2024 року направити на електронну адресу «Лист-запрошення» прибути до управління для надання письмового пояснення, однак, ОСОБА_1 на повідомлення ніяким чином не відреагував, тому 02.12.2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку на його адресу проживання було направлено два примірники протоколу про вчинення адміністративного правопорушення для проставлення підпису про ознайомлення з адмінматеріалами, проставлення відмітки про визнання чи невизнання себе винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією, надання письмових пояснень або наявності зауважень до змісту протоколу, підписання протоколу та зазначення мотивів вчинення адмінправопорушення за необхідності. Проте, отримавши примірники протоколів, ніякої реакції зі сторони ОСОБА_1 не було. Тому, 18.12.2024 року, повідомлення вказано, що лист отримано особисто, прочекавши 15 днів але від ОСОБА_1 відповіді не надходило тому на підставі ст. 252 КУпАП, у ОСОБА_2 були всі наявні докази про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією вказаного в протоколі від 03.01.2025 року. Щодо спотворення дати на листі НАЗКА, то пояснив, що він не володіє інформацією про проставлення штих коду та дат і зазначив, що ОСОБА_1 , направлялись примірники протоколу без дати для підпису, надання пояснень та зауважень і направлення цих матеріалів до управління стратегічного розслідування для подальшого складання протоколу та присвоєння йому дати та номеру. Так, відповідальність за ч.1 ст.172-6 КУпАП настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Наказом директора ДП «Чорноліське лісове господарство» від 23.12.2021 року № 138-к «Про прийняття на роботу ОСОБА_1 », ОСОБА_1 з 01.01.2022 року прийнято на посаду заступника директора. Наказом головного лісничого ДП «Чорноліське лісове господарство» від 29.06.2022 року № 133-к «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 », ОСОБА_1 з 30.06.2022 року звільнено з посади заступника директора. Згідно попередження про встановлені Законом України «Про запобігання коропції» обмеження під час прийняття на роботу від 21.05.2015 року, встановлено що, ОСОБА_1 був обізнаний про адміністративну відповідальність за недотримання Закону України «Про запобігання корупції». Згідно попередження про встановлені Законом України «Про запобігання коропції» обмеження під час прийняття на роботу від 20.12.2021 року, встановлено що, ОСОБА_1 був обізнаний про адміністративну відповідальність за недотримання Закону України «Про запобігання корупції». Листом ДП «Ліси України» філії «Чорноліське лісове господарство» від 22.12.2023 року ОСОБА_1 повідомлено про обов`язок подачі декларації особи яка припинила діяльність пов`язана з виконанням функцій держави. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань організаційно-правовою формою ДП «Чорноліське лісове господарство» є державне підприємство. Отже, судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 станом на 00 год. 00 хв. 01.01.2023 був суб`єктом декларування у розумінні та відповідно до п. п. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3, ч.2 ст. 45 Закону, на якого поширюється і поширювалася дія цього Закону. При цьому слід зазначити, що законом передбачено такі декларації: щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено. Види декларацій та порядок їх подання законодавством та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Як правило, така декларація подається після визначення особи переможцем конкурсу. Згідно Закону України від 03.03.2022 «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюються; а декларації потрібно буде подати протягом трьох місяців після закінчення воєнного стану. Також після введення воєнного стану в країні, Національне агентство з питань запобігання корупції обмежило доступ до публічної частини реєстру декларацій, щоб максимально захистити особисті дані. Законом України від 20 вересня 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності, 12.10.2023 відновлено обов`язок подання декларацій, повідомлень про суттєві зміни у майновому стані, та ряд інших зобов`язань, які були призупинені під час дії воєнного стану на території України. Відповідно до Роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції № 4 від 13.11.2023 «Роз`яснення щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» декларації при звільненні за 2022-2023 роки (якщо обов`язок подання декларації настав до 11.10.2023 включно) до 31.01.2024. Відповідно до вищезазначеного, ОСОБА_1 зобов`язаний був подати декларацію особи, яка припинила діяльність пов`язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування «після звільнення» до 31.01.2024 (включно). Разом з тим, відповідно до відомостей з публічної частини Реєстру декларація за 2022 рік ОСОБА_1 , як суб`єкта декларування, опублікована (подана) шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://public.nazk.gov.ua 19.02.2024 о 15 год 47 хв тобто після кінцевої дати подачі такої декларації несвоєчасно (https: //public, nazk.gov. ua/documents/0ddf87a7-a2c9-4513-a91b-9606cfce6003). За таких підстав, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Доводи апеляційної скарги стосовно закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є необґрунтованими та безпідставними. Оскільки, як правильно зазначено в постанові суду першої інстанції датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 19.02.2024 о 15 год. 47 хв. Листом Національного агентства з питань запобігання корупції від 26.04.2021 за № 47-09/27771/21, Департамент стратегічних розслідувань НПУ інформовано, що датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу, тобто момент з`ясування всіх необхідних обставин. Отже, фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП, є дата складання адміністративного протоколу, тобто 03.01.2025 року. КУпАП не містить тлумачення поняття виявлення правопорушення. Проте, установлена судова практика пов`язує час виявлення правопорушення з моментом складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки після виявлення всіх ознак правопорушення відповідно ст. 254 КУпАП уповноваженою особою складається таким протокол. Таке тлумачення щодо встановлення моменту виявлення адміністративного правопорушення викладено і в постанові Касаційного адміністративного суду від 18.01.2024 року по справі № 522/12566/18. Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відносно ОСОБА_1 складено 03.01.2025 року. Відповідно, слід вважати, що на час розгляду справи про адміністративне правопорушення від 18.03.2025 року, строк накладання адміністративного стягнення, передбачений ч. 4 ст. 38 КУпАП, не сплив. Крім того, при цьому апеляційний суд також враховує вищезазначені пояснення старшого оперативного уповноваженого ОСОБА_2 надані в судовому засіданні суду першої інстанції. Крім, того доводи апеляційної скарги, що в його діях ОСОБА_1 відсутній умисел на скоєння даного правопорушення і відповідно в його діях відсутній і сам склад даного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ОСОБА_1 будучи суб`єктом декларування, вчасно (до 00 год, 00 хв 01.02.2024) не подав, без поважних причин, декларацію особи, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, що є порушенням вимог частини 2 статті 45 Закону, натомість подав вказану декларацію 19.02.2024 о 15 год. 47 хв. - несвоєчасно. Тобто, ОСОБА_1 був обізнаний про необхідність подати декларацію та мав час протягом якого мав можливість подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на офіційному веб-сайті НАЗК. Порушень вимог КУпАП, які б стали підставою для скасування по суті правильного прийнятого судом першої інстанції рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено. Підстави для закриття провадження по справі також відсутні. Беручи до уваги викладене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова суду першої інстанції є законною обгрунтованою та мотивованою, підстави для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 18 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: (підпис)