Постанова Дніпровський апеляційний суд № 932/1268/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4782/25 Справа № 932/1268/24 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 травня 2025 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Макарова М.О., Свистунової О.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, - В С Т А Н О В И Л А: У лютому 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилалася на те, що з 2014 року по 2016 рік вона з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею. Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 18 травня 2016 року у справі №237/684/16-ц з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Позивачка зазначає, що вони з сином є внутрішньо переміщеними особами, вона втратила роботу та наразі є безробітною, тому син потребує матеріального утримання від батька, так як потрібні кошти на одяг, харчі, витрати на розвиток дитини та його здібностей. Крім того, дитина перебуває на обліку у лікаря з діагнозом бронхіальна астма, часто хворіє, що також потребує фінансових витрат. Позивач вказує, в середньому вона витрачає на утримання сина 3 500 грн. щомісяця, в серпні-вересні витрати становлять понад 5 000 грн. у зв`язку з необхідністю покупки речей та приладдя для навчання у ліцеї, у період загострення хвороби витрати на дитину становлять близько 10 000 грн. на місяць. Позивач зазначає, на її прохання направляти додаткові кошти на утримання спільної дитини відповідач не реагує та направляє лише фіксовану суму, яка зазначена у рішенні Мар`їнського районного суду Донецької області від 18 травня 2016 року про стягнення з нього аліментів. Позивач вказала, 07 червня 2022 року вона уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище на ОСОБА_5 . На підставі викладеного ОСОБА_2 просила суд змінити спосіб присуджених до стягнення аліментів, визначених рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 18 травня 2016 року, із стягнення з відповідача аліментів в твердій грошовій сумі 1500 грн. на стягнення у частці від заробітку, а саме стягувати з відповідача на її користь на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили, до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 лютого 2025 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 . Змінено спосіб присуджених до стягнення аліментів, визначений рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 18 травня 2016 року у справі № 237/583/16-ц, із стягнення в твердій грошовій 1500 грн. на стягнення у частці від заробітку, а саме стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 10 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить рішення суду від 10 лютого 2025 року залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. В Україні законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Декларації ООН прав дитини (1959 року), Конвенції ООН про права дитини (1989 року), міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, Сімейному кодексі України, а також інших нормативно-правових актах, що регулюють суспільні відносини у цій сфері. Як зазначено в Декларації ООН прав дитини (1959року), Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Закон України Про охорону дитинства від 26 квітня 2001року вказує на те, що кожна дитина має право на достатній життєвий рівень. При цьому, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, при цьому даний обов`язок є особистим, індивідуальним обов`язком як матері, так і батька. Положеннями ст. 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька і (або) у твердій грошовій сумі. Як передбачено ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України. Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. За частинами першою, другою статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України, а саме мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, зміна матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених у ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України якщо після набрання рішенням законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них. Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Заочним рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 18 травня 2016 року у справі №237/684/16-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 . Розірвано шлюб укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , зареєстрований 09.08.2014 року виконавчим комітетом Курахівської міської ради Мар`їнського району Донецької області, актовий запис №77. Після розірвання шлюбу залишено за ОСОБА_6 прізвище ОСОБА_7 (а.с.99, 100). Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9). Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 18 травня 2016 року у справі №237/583/16-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку задоволено позовні вимоги ОСОБА_8 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 17 березня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти на її утримання в розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.13). 07 червня 2022 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище на ОСОБА_5 (а.с.8). Встановлено, що після припинення шлюбних відносин між сторонами дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з позивачем. Позивачка ОСОБА_2 є зареєстрованою за адресою АДРЕСА_1 (а.с.7). Відповідно до копії довідки від 29 січня 2024 року №1241-5003105857 та копії довідки від 29 січня 2024 року №1241-5003105854 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, спільна дитина сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10, 11). У відповідності до копії Консультаційного висновку спеціаліста №2132436788 від 21 червня 2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку з бронхіальною астмою (а.с.12). Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом стало збільшення розміру прожиткового мінімуму та погіршення її матеріального стану, в зв`язку з чим визначений судом розмір аліментів у сумі 1500 грн. не дозволяє забезпечити матеріально дитину всім необхідним. На теперішній період часу неповнолітній дитині сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилось 10 років. 14 березня 2022 року відповідач ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_9 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с.69). Відповідач ОСОБА_1 також є батьком малолітньої дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.68). В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 посилався на те, що його сімейний стан змінився, на його утриманні перебуває ще одна малолітня дитина, тому він не має можливості сплачувати на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України). Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Слід зазначити, відповідач ОСОБА_1 є особою працездатного віку. Доказів на підтвердження погіршення стану здоровя відповідача матеріали справи не містять. Будь-яких належних доказів на підтвердження погіршення стану здоровя, погіршення матеріального стану відповідача з моменту стягнення аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріали справи також не містять. Доказів наявності аліментних зобов`язань у відповідача перед іншими особами суду не надано, матеріали справи таких доказів не містять. Докази, які б свідчили про неспроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідачем суду не надано. Посилання відповідача на те, що у нього народилася друга дитина від іншого шлюбу донька - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, які стягуються на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки не можна компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19. За таких обставин, враховуючи викладене, стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, відсутності у платника аліментів інших аліментних зобов`язань, та беручи до уваги обставини, що мають істотне значення у справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , змінивши спосіб присуджених до стягнення аліментів, визначений рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 18 травня 2016 року у справі № 237/583/16-ц, із стягнення в твердій грошовій 1500 грн. на стягнення в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 . Посилання в апеляційній скарзі на неповне з`ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права є безпідставними. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 259, 268, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 30 травня 2025 року. Головуючий суддя І.А.Єлізаренко Судді М.О.Макаров О.В. Свистунова