Постанова Дніпровський апеляційний суд № 206/3123/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/728/25 Справа № 206/3123/24 Головуючий у першій інстанції: Нестеренко Т. В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 травня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Нестеренко Т.В. від 16 липня 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИЛА: У червні 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 09.03.2023 року між ним та відповідачем було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1168-6320, за умовами якого позичальнику було надано кредитні кошти у розмірі 18000,00 грн, строком кредитування на 300 днів, зі сплатою за користування коштами відсотків на зниженою ставкою - 2,50 % в день, стандартною ставкою - 3,00 % в день. ОСОБА_1 , всупереч умовам кредитного договору, не виконав свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів, у зв`язку з чим, станом на 03.04.2024 року утворилась прострочена заборгованість за кредитом - 18000,00 грн та прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 160380,00 грн. Як зазначає позивач, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 88380,00 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 90000,00 грн. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідача загальну суму заборгованості за кредитним договором №1168-6320 від 09.03.2023 в розмірі 90000,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 18000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 72000,00 грн. Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1168-6320 від 09.03.2023 року в розмірі простроченої заборгованості за кредитом - 18000,00 грн. Стягнуто з відповідача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у сумі 484,48 грн. В апеляційній скарзі ТОВ «Укр Кредит Фінанс», посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову в розмірі 90000,00 грн, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2024 року - залишити без змін. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, часткового скасування рішення місцевого суду з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 09 березня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1168-6320, за умовами якого останньому було надано кредитні кошти у розмірі 18000,00 грн. строком на 300 днів по 02.01.2024, зі сплатою за користування коштами відсотків на зниженою ставкою - 2,50 % в день (912,5 річних), стандартною ставкою - 3,00 % в день (1095% річних) (а.с. 10-15). У вказаному договорі зазначено, що укладення цього договору відбувається в електронному вигляді з використанням одноразового ідентифікатора. За положеннями пункту 4.8 вказаного вище договору, строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. За змістом пункту 4.10 договору про відкриття кредитної лінії №1168-6320 від 09.03.2023, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк користування) складає 180000,00 грн та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом 162000,00 грн. Кошти надано шляхом перерахування на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом, № НОМЕР_1 , що підтверджується копією листа АТ КБ ПриватБанк від 11.04.2024 та не спростовано відповідачем (а.с. 26-33). Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №1168-6320, заборгованість відповідача станом на 03.04.2024 становить, зокрема, заборгованість за тілом кредиту 18000,00 грн., заборгованість за відсотками 72000,00 грн.(а.с. 36-38). Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі

5. Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року. Відповідно до ч. 1 ст.1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Відповідно до ст. 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг №2664-III договір про надання фінансових послуг, якщо інше не передбачено законом, повинен містити підписи сторін. Відповідно до ст. 12 Закону "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі "електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12). У свою чергу згідно з визначенням одноразового ідентифікатора, наведеного у п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Саме у такий спосіб було підписано кредитний договір №1168-6320 від 09.03.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , що останнім не заперечується та не спростовано. Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. При цьому у відповідності до ч. 3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. При цьому принцип юридичної сили електронного правочину найбільш повно відображається у вимогах щодо форми правочину. Це підтверджується закріпленими на рівні міжнародних документів правовими нормами: ч. 1 ст. 8 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про використання електронних повідомлень у міжнародних договорах - повідомлення або договір не можуть бути позбавлені дійсності або позовної сили лише на тій підставі, що вони складені у формі електронного повідомлення; стаття 5 Типового закону про електронну торгівлю Комісії Організації Об`єднаних Націй з права міжнародної торгівлі - інформація не може бути позбавлена юридичної сили, дійсності або позовного захисту лише на тій підставі, що вона складена у формі повідомлення даних. Аналогічна норма міститься й у частині першій статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг": юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 31.08.2022 у справі №280/4456/20, від 09.02.2023 у справі №640/7029/19, від 09.06.2023 у справі №280/4461/20. Відповідачем не заперечується та не спростовано факт укладення ним вказаного вище кредитного договору та отримання кредитних коштів, зокрема, доказів відсутності у спірний період відкритої на його ім`я в банківській установі платіжної картки за № НОМЕР_1 та зарахування на відповідний рахунок 18000,00 грн 09 березня 2023 року. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши укладення сторонами кредитного договору №1168-6320 від 09 березня 2023 року та отримання позичальником кредитних коштів; встановивши неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за вказаним договором заборгованості за процентами в сумі 72000,00 грн. Зазначена вище заборгованість підтверджується представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та не спростований відповідачем (а.с. 36-38). Крім того, проценти за користування кредитом нараховані у межах строку кредитування (300 днів), погодженого сторонами, тобто у період до 02.01.2024. Згідно змісту розрахунку заборгованості, проценти за користування кредитом з 03.01.2024 позивачем не нараховувались. Доказів оспорення договору №1168-6320 від 09 березня 2023 року про відкриття кредитної лінії, або певних його умов, зокрема, щодо розміру (ставки) процентів за користування кредитом, - суду не надано; клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено, що підтверджується письмовими матеріалами справи. На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, залишив поза увагою погодження між сторонами сплату позичальником процентів за користування кредитом, а також строк кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення процентів за користування кредитом з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення про задоволення даної позовної вимоги. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія звертає увагу, що рішення місцевого суду, згідно змісту апеляційної скарги, оскаржене лише в частині залишених без задоволення позовних вимог про стягнення на користь позивача процентів за користування кредитом. Тому суд апеляційної інстанції справу в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» простроченої заборгованості за кредитом (тілом кредиту) в сумі 18000,00 грн не переглядає, згідно вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України. За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору при поданні позовної заяви (2422,40 грн) та апеляційної скарги (3633,60 грн) у загальному розмірі 6056,00 грн (а.с. 9, 106). Тому оскаржуване рішення також підлягає скасуванню в частині розподілу судових витрат з ухваленням у цій частині нового судового рішення. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого суду підлягає скасуванню в оскаржуваній частині з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення. Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити. Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2024 року в оскаржуваній частині в частині відмови у задоволенні позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення простроченої заборгованості за нарахованими процентами; в частині розподілу судових витрат скасувати та у скасованій частині ухвалити нове судове рішення. Позовну вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення простроченої заборгованості за нарахованими процентами задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) за договором про відкриття кредитної лінії №1168-6320 від 09 березня 2023 року прострочену заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 72000 (сімдесят дві тисячі) грн 00 коп. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) судові витрати у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст постанови складений 30 травня 2025 року. Головуючий Т.П. Красвітна Судді В.С. Городнича М.Ю. Петешенкова