Ухвала КЦС ВС № 274/7271/23

УХВАЛА 29 травня 2025 року м. Київ справа № 274/7271/23 провадження № 61-6576ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на постанову Житомирського апеляційного суду від 04 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив: - стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на свою користь 130 000,00 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля «Оpel Zafira», державний знак НОМЕР_1 ; - стягнути із ОСОБА_2 57 967,00 грн на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в результаті пошкодження автомобіля, а також 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди. - стягнути із ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 13 420,00 грн, 7 500,00 грн, сплачених за проведення автотоварознавчого дослідження, а також 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області рішенням від 16 липня 2024 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 57 967,00 грн матеріальної шкоди, заподіяної в результаті пошкодження автомобіля «Оpel Zafira», державний знак НОМЕР_1 , під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 25 жовтня 2020 року. Стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог до ОСОБА_2 відмовив. У задоволенні позовних вимог до ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування майнової шкоди відмовив. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області додатковим рішенням від 09 жовтня 2024 року стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 629,66 грн витрат зі сплати судового збору та 1 984,50 грн, сплачених за проведення автотоварознавчого дослідження. Житомирський апеляційний суд постановою від 04 березня 2025 року скасував рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 липня 2024 року та додаткове рішення цього ж суду від 09 жовтня 2024 року та ухвалив нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 . Стягнув із ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 126 041,28 грн. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовив. Вирішив питання розподілу судових витрат. 20 травня 2025 року ПАТ «НАСК «Оранта» засобами поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 04 березня 2025 року у вказаній справі. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на такі обставини. За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах. Предметом позову є вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Заявник оскаржує рішення суду апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову в частині позовних вимог до ПАТ «НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 126 041,28 грн. Отже, ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2025 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн). Таким чином, обставин, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності. Підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України Верховний Суд не встановив. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)). Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення, що згідно положень ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на постанову Житомирського апеляційного суду від 04 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. В. Литвиненко А. І. Грушицький Є. В. Петров