Постанова 4814 № 546/1138/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 546/1138/24 Номер провадження 22-ц/814/1481/25Головуючий у 1-й інстанції Сініцин Е. М. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2025 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючий суддя: Триголов В.М. Судді: Дорош А.І., Лобов О.А. Розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 03 січня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Пенсійного Фонду України, Держави України в особі Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Регіональне Відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях про витребування частки майна з незаконного володіння В С Т А Н О В И В : У листопаді 2024 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Пенсійного Фонду України, Держави України в особі Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Регіональне Відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях про витребування частки майна з незаконного володіння. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 16 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без руху та визначено недоліки, які необхідно було виправити позивачу у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, а саме позовні вимоги привести до положень ч.2 ст.16 ЦК України, а також уточнити в частині: «Витребувати на користь ОСОБА_1 з незаконного володіння Держави України в особі Пенсійного фонду України 144/1000 частки..», «Припинити право власності Держави в особі Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності..», оскільки позивачка просить припинити право власності яке і так відсутнє у третьої особи, зі слів самої позивачки; зазначити позовні вимоги щодо кожного з відповідачів; позовна заява містить вимоги, що направлені і до Регіонального Відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях, однак вони зазначені ОСОБА_1 як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача; позивачці необхідно викласти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, в тому числі і з приводу дати, з якої позивачка дізналася про порушення своїх прав. У звільненні від сплати судового збору позивачу було відмовлено. 30 грудня 2024 року позивачем направлено заяву про усунення недоліків , згідно якої ОСОБА_1 висловила свою незгоду із вимогами суду першої інстанції викладеними в ухвалі про залишення позовної заяви без руху. Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 03 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Пенсійного Фонду України, Держави України в особі Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Регіональне Відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях про витребування частки майна з незаконного володіння визнано неподаною та повернуто позивачу. В апеляційному порядку вказану ухвалу оскаржив позивач ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим , що оскаржувана ухвала є необґрунтованим судовим рішенням, тому що воно ухвалене не на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та без оцінки всіх аргументів позивача. Апелянт вказує, що ухвала постановлена не з метою виконання завдання цивільного судочинства, а з метою повернення моєї позовної заяви, щоб відбувся аукціон по відчуженню нерухомого майна, за яке вона сплатила кошти. Оскаржуване рішення ґрунтується не на засадах верховенства права. Судом першої інстанції не застосовано норми права , що підлягали застосуванню , зокрема і Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Апелянт вказує на грубе порушення судом першої інстанції норм процесуального права , що може призвести до порушення права позивача у даній справі відчуженням майна що є предметом спору. Зважаючи на вказане ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 03 січня 2025 року , та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із слідуючих підстав. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 16 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку із невідповідністю позовної заяви статтям 16, 175, 177 ЦПК України, а саме: позивачу необхідно було уточнити позовні вимоги; зазначити позовні вимоги щодо кожного з відповідачів ; викласти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини. На виконання вимог ухвали судді від 16 грудня 2024 року ОСОБА_1 надіслала заяву, у якій вказала, що суддя зобов`язав подавати документи через канцелярію суду, коли ці документи вона має право подати через систему «Електронний суд»; для виконання ухвали встановив нерозумні строки; зобов`язав змінювати предмет позову; не зазначив точної суми для сплати судового збору; примушує доказувати обставини встановлені ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13.09.2024 року по справі №546/173/23; нею обраний спосіб захисту передбачений ст.387 ЦК України; вказує, що вона не заявляє вимог до Регіонального Відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях, відповідач по справі Держава Україна; в ліцензії вказано її місто проживання, а не роботи; докази про відсутність нерухомого майна надати не має можливості, оскільки реєстри не працюють. Згідно з положеннями статей 185-187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви. Статтею 175 ЦПК України встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява,зокрема,позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору. Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України). Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Визнаючи позовну заяву ОСОБА_1 неподаною та повертаючи її заявникові, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 16 грудня 2024 року. Так, позивачем вказано на необхідність врахування судом першої інстанції висновків щодо звільнення її від сплати судового збору ( ухвала Полтавськго апеляційного суду від 13.09.2024 справа №546/173/23 та Другого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024 справа №440/13801/24), що не є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, так як позивачем при поданні вказаної позовної заяви не надано доказів її матеріального стану на 13.11.2024 року, що дає підстави для звільнення від сплати судового збору чи розстрочення такої сплати на певний строк. Крім того, позивачем не усунуто такі недоліки позовної заяви, як: визначення зі способом захисту порушеного права відповідно до вимог ст.16 ЦК України, виклад обставин щодо кожної позовної вимоги, якими позивач обґрунтовує їх; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; визначення кола відповідачів та вимог до кожного з них. Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено обґрунтовану ухвалу про повернення позовної заяви на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України, у зв`язку із не усуненням недоліків позовної заяви, яка скасуванню не підлягає. Крім того у апеляційній скарзі не наведено обґрунтованих підстав для скасування ухвали суду першої інстанції. Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 03 січня 2025 року - залишити без змін. Керуючись статтями367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 03 січня 2025 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя: В. М. Триголов Судді: А.І. Дорош О.А. Лобов