Постанова 4805 № 295/3600/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/3600/24 Головуючий у 1-й інст. Панченко Г. В. Номер провадження №33/4805/141/25 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2025 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , Гайдащука Олександра Сергійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Гайдащука Олександра Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 12 грудня 2024 року, якою останнього визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 12 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 13.02.2024 о 12 год 15 хв, у м Житомирі по просп Незалежності, 186, керував транспортним засобом «Opel Vivaro», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а) ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Гайдащук О.С., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений безпідставно, огляд на стан сп`яніння та оформлення адміністративних матеріалів проведено з порушеннями вимог чинного законодавства. Звернув увагу, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки сп`яніння, а дії поліцейських були упередженими. Також, вказав, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, в матеріалах справи відсутнє направлення до закладу охорони здоров`я, огляд на стан сп`яніння проводив безпосередньо санітар, а лікар в цей час займався оформленням матеріалів. Зауважив, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням встановленого законодавством строку та у відсутність водія, копія протоколу ОСОБА_1 не направлялась. Крім того, водію після виявлення ознак сп`яніння дозволено перепаркувати автомобіль та після проведення огляду не відсторонено від керування. За таких обставин, вважає, що суд дійшов передчасного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 . Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП. За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, або у закладах охорони здоров`я. Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. За змістом п.15 розділу III Інструкції, за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду. Відповідно до п.16 розділу III Інструкції, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акту медичного огляду. Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані, висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за керування, в порушення п.2.9а) Правил дорожнього руху, транспортними засобами у стані наркотичного сп`яніння - є правильним, а зміст постанови судді відповідає вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №695213 від 28.02.2024 відповідно до якого ОСОБА_1 13.02.2024 о 12 год 15 хв, у м Житомирі по просп Незалежності, 186, керував транспортним засобом «Opel Vivaro», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння, згідно висновку лікаря-нарколога №99, чим порушив вимоги п.2.9 а) ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1,2); висновком результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради від 13.02.2024 №99, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння. В сечі виявлено амфетамін, канабіноїди, морфін (а.с.4); повідомленням про запрошення до підрозділу патрульної поліції на 28.02.2014 о 09 год 00 хв (а.с.3); рапортом, з якого вбачається, що під час несення служби інспекторами ДПП ст. лейтенантом поліції Е.Ткачуком 13.02.2024 о 12 год 15 хв за адресою м Житомир проспект Незалежності 186, був зупинений автомобіль «Opel Vivaro», номерний знак НОМЕР_1 , у якого не працював задній правий стоп-сигнал. Під час спілкування з вдієм ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в останнього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим запропоновано проїхати до найближчого закладу охорони здоров`я для визначення стану наркотичного сп`яніння, на що водій погодився. Згідно висновку лікаря-нарколога №99 ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння. З невідомих причин ОСОБА_1 на складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №695213 за ч.1 ст.130 КУпАП не з`явився (а.с.5); відеозаписом фіксації обставин події (а.с.6). Під час апеляційного розгляду встановлено, що суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку, і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано. На наявному в матеріалах справи відеозаписі об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 . Відеозаписом підтверджено, що і поліцейський, і лікар закладу охорони здоров`я діяли з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року, ст.ст.35,40 Закону України «Про національну поліцію». Порушень вимог зазначених нормативно-правових актів, які б могли мати наслідком недійсність огляду на стан сп`яніння, уповноваженими особами не допущено. Не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі доводи апелянта про те, що працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідно п. 12 Розділу ІІ Інструкції, у даному випадку поліцейський направляє особу до найближчого закладу охорони здоров`я і огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я в присутності поліцейського. Посилання на ту обставину, що у закладі охорони здоров`я першочергово проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, не є підставою для визнання огляду недійсним. Як свідчить відеозапис, у поліцейського виникла підозра про перебування водія саме у стані наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я. Такий огляд проведено лікарем закладу охорони здоров`я та перебування водія у стані наркотичного сп`яніння беззаперечно підтверджується відповідним висновком (а.с.4). Присутність санітара під час проведення огляду лікарем охорони здоров`я не є порушенням порядку огляду. Слід також зазначити, що за змістом п.2 Розділу І Інструкції, поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І цієї Інструкції, а тому доводи апеляційної скарги у частині відсутності ОСОБА_1 видимих ознак наркотичного сп`яніння та відсутності підстав для проведення відповідного огляду не є слушними. Також з відеозапису вбачається, що поліцейський заповнив направлення на огляд до закладу охорони здоров`я, а відсутність такого в матеріалах справи не є підставою для визнання огляду на стан сп`яніння чи його результатів недійсними. Твердження захисника про порушення строків складання протоколу про адміністративне правопорушення та обставини правомірності зупинки транспортного засобу були предметом дослідження у суді першої інстанції, яким суд надав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена у мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу. Слід зазначити, що закон не вимагає обов`язкового винесення постанови про накладення адміністративного стягнення за кожним фактом порушення ПДР, тому посилання на ту обставину, що ОСОБА_1 не притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР не спростовують висновків суду першої інстанції. В даному випадку, після зупинки автомобіля, ОСОБА_1 були надані пояснення щодо мотивів зупинки, а тому подальші дії водія регламентуються нормами п.2.5 ПДР та не знаходяться у причинному зв`язку з його незгодою з діями працівників поліції стосовно зупинки автомобіля. Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5 ПДР України. Надання поліцейськими ОСОБА_1 можливості перепаркувати автомобіль та не відсторонення його від керування транспортним засобом не є порушеннями, що виключають наявність в його діях складу інкримінуємого йому правопорушення. Крім того, законодавством не передбачено обов`язкового складання акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу під час відсторонення особи від керування транспортним засобом. Твердження захисника, за яких він вважає протокол про адміністративне правопорушення таким, що не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, є неспроможними, оскільки ОСОБА_1 повідомлено про час та місце складання протоколу, про що свідчить відеозапис та його особистий підпис на відповідному запрошенні до підрозділу поліції (а.с.3). Проте, останній таке запрошення проігнорував, що свідчило про небажання реалізувати своє право на захист, а не порушення такого. Не роз`яснення працівником поліції ОСОБА_1 прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та не надсилання копії протоколу не призвело до неможливості останнього скористатися наданими йому законом правами під час розгляду справи судом та не виключає його винуватості у інкримінуємому йому правопорушенні. Інші доводи апеляційної скарги та пояснення захисника в суді апеляційної інстанції не спростовують висновку суду обґрунтовано викладеного в мотивувальній частині судового рішення та не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд постановив: Апеляційну скаргу адвоката Гайдащука Олександра Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 12 грудня 2024 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Галацевич