Постанова 4857 № 300/2028/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/2028/24 пров. № А/857/23823/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року, що ухвалив суддя Матуляк Я.П. в місті Івано-Франківську, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 300/2028/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд: - визнати протиправними дії щодо відмови відповідача виплатити з 02.01.2024 доплату до пенсії, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та індексацій, передбачених постановами КМУ № 118 від 16.02.2022, № 168 від 24.02.2023; - зобов`язати відповідача перерахувати та виплачувати з 02.01.2024 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", і повний розмір індексацій, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", шляхом збільшення на коефіцієнт 1,14, постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 "Про індексацію пенсій та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", шляхом збільшення на коефіцієнт 1,197 в повному розмірі, виходячи із 80 відсотків сум грошового забезпечення та раніше виплачених сум. 22 липня 2024 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо припинення з 02.01.2024 нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до розміру пенсії в сумі 2000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713 та підвищення пенсії, встановленого постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 № 118 та постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24.02.2023 №

168. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 02.01.2024 нарахування та виплату щомісячної доплати до розміру пенсії ОСОБА_1 в сумі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713 та підвищення пенсії, встановленого постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 № 118 та постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24.02.2023 №

168. В задоволенні інших позовних вимог відмовив. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно припинив виплату позивачу доплати до пенсії у сумі 2000 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року № 713, оскільки, Кабінет Міністрів України не приймав рішення про збільшення грошового забезпечення, зокрема працівників органів внутрішніх справ. Збільшення грошового забезпечення позивача на виконання рішення суду не є тією обставиною з якою закон пов`язує припинення виплати 2000 грн. Суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про виплату пенсії, виходячи із 80 відсотків сум грошового забезпечення, як передчасної. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу. Відповідач у апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що здійснив позивачу перерахунок пенсії на виконання рішення суду, внаслідок якого пенсія позивача збільшилась, а тому немає підстав для виплати доплати до пенсії в сумі 2000 грн. Відповідач стверджує, що у 2022 та 2023 року провів індексацію пенсія позивача, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 № 118 та постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24.02.2023 №

168. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугою років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з травня 2008 року. З 01 липня 2021 року позивачу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», нараховувалась та виплачувалась щомісячна доплата до пенсії в сумі 2000 грн. 25 лютого 2022 року позивач призваний на військову службу за мобілізацією, а 01.10.2022 року звільнений з військової служби через хворобу. 14.12.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності, у зв`язку із звільненням з військової служби. З 01.01.2024 року відповідач здійснив перерахунок пенсії, однак без врахування доплати до пенсії в сумі 2000 грн. та індексацій пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 № 118 та постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24.02.2023 № 168. 01.03.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою у якій просив продовжити виплату доплати до пенсії в сумі 2000 грн. та відповідних індексацій пенсії. Листом від 13.03.2024 року відповідач відмовив в задоволенні заяви позивача, оскільки пенсію позивача перераховано внаслідок виконання рішення суду і її розмір збільшився більше ніж на 2000 грн. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду в частині задоволення позову, а також те, що відповідач не навів доводів протиправності рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, не зважаючи на те, що відповідач фактично просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю. Частиною третьою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за Законом № 2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ). Апеляційний суд встановив те, що перерахунок пенсії позивача з 01.01.2024 року був зумовлений звільненням позивач з військової служби. У свою чергу, з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 713, пунктом 1 якої установив з 01.07.2021 року виплачувати особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 року відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту. У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн., щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021 року. Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії. Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00 - 2700,00 грн. Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду, з 01.07.2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2000 грн., виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018 року. Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого, згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018 року, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем внаслідок звільнення позивача з військової служби, а не внаслідок збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, то такий перерахунок не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, а тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000 грн., відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 року. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 04 квітня 2023 року у справі № 380/25987/21. Апеляційний суд встановив, що виплату спірної доплати до пенсії відповідач припинив з 02.01.2024 року, здійснивши перерахунок пенсії на підставі заяви позивача у зв`язку із звільненням з військової служби. Тому, саме з цієї дати дії відповідача щодо припинення виплати спірної доплати необхідно визнати протиправними. Отже, апеляційний суд прийшов до висновку про те, що відповідач має обов`язок щодо нарахування та виплати позивачу спірної доплати до пенсії з 02.01.2024 року. Вказаний висновок є підставою для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо припинення виплати доплати до пенсії та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату з 02.01.2024 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 гривень. Стосовно позовних вимог про зобов`язання перерахувати та виплачувати з 02.01.2024 повний розмір індексацій, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 "Про індексацію пенсій та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", апеляційний суд враховує, що в силу вимог постанови № 118 та постанови № 168 передбачені у постановах розміри індексації враховуються під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому не можуть бути припинені за самостійним рішенням відповідача. Отже, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції в частині задоволення позову. В частині відмови в задоволенні позовної вимоги про виплату пенсії в розмірі 80 грошового забезпечення, рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, а тому в апеляційному порядку не переглядалося. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції, в частині задоволення позову, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, в частині задоволення позову, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції, в цій частині, без змін. Апеляційний суд не здійснює розподіл судових витрат, оскільки залишив рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року в справі № 300/2028/24, в частині задоволення позову, без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель