Постанова 4855 № 620/628/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/628/25 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2025 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Карпушової О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року, В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що оформлене повідомленням від 17.12.2024 №12030 в частині відмови ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; - зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією на підставі абзацу 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи апелянта аналогічні, викладеним у позовній заяві, та мотивовані, зокрема, тим, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані, позаяк позивач має на надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України. Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, до ІНФОРМАЦІЯ_1 від ОСОБА_1 надійшла заява, якою він повідомив, що є особою, яка на підставі пункту 13 частини 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, просив розглянути зазначену заяву та оформити у порядку, визначеному постановою КМУ від 16.05.2024 року №560 довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке оформлене повідомленням від 17.12.2024 №12030 відмовлено ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Вважаючи спірний рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сам факт наявності у військовозобов`язаного батька із числа осіб з інвалідністю ІІ групи без виконання умов, що передбачені п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не дає права на відстрочку від призову під час мобілізації, на особливий період. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Процедура оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації визначається Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України віл 16.05.2024 року №560 (Порядок). Абзацом 1 пункту 58 Порядку визначено, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_7 або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком

5. Згідно з додатком 5 до Порядку перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зокрема до пункту 13 частини 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є документи: - для батьків військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження), один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, а саме; - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ: - або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ; - або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту); - або документ що підтверджує відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі. Як вбачалося із заяви та документів, що до неї додавалися, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , мав намір оформити відстрочку по наявності у нього батька, із числа осіб з інвалідністю ІІ групи - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивач у заяві про надання відстрочки від призову поставив відповідну відмітку про підтвердження відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Пункт 13 частини 1 ст.23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зокрема: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю. Тобто для реалізація права на відстрочку за цією підставою необхідними є виконання таких умов, а саме: - відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати особу з інвалідністю І або ІІ групи; - або якщо ця невійськовозобов`язана особа сама є особою з інвалідністю; - або якщо ця невійськовозобов`язана особа сама потребує постійного догляду; - або якщо ця невійськовозобов`язана особа перебуває під арештом (крім домашнього арешту) - або якщо ця невійськовозобов`язана особа відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі; Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги звертає увагу на те, що з наданих позивачем документів для підтвердження права на відстрочку вбачається, що у особи з інвалідністю ІІ групи батька військовозобов`язаного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 є невійськовозобов`язана донька - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка відповідно до закону зобов`язану утримувати особу з інвалідністю ІІ групи, свого батька ОСОБА_2 , який є непрацездатними відповідно до ст. 202 Сімейного кодексу України. Документи, що підтверджують інвалідність або потребу у постійному догляді ОСОБА_3 разом із заявою позивач ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду не надав. Не надано і таких документів, які підтверджували перебування під арештом (крім домашнього арешту) або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі ОСОБА_3 . Довідка про фактичне місце проживання сестри ОСОБА_3 , у якій зазначено що вона зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 не може бути належним підтвердженням наявності права на відстрочку у позивача. Поряд з цим, суд першої інстанції вірно вказав, що сам факт наявності у військовозобов`язаного батька із числа осіб з інвалідністю ІІ групи без виконання умов, що передбачені п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не дає йому права на відстрочку від призову під час мобілізації, на особливий період. Згідно з абз. 1, 2, 3, 4, 6 пункту 60 Порядку комісія з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку

6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку

7. Враховуючи викладене, рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що оформлене повідомленням від 17.12.2024 №12030 в частині відмови ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є обґрунтованим та скасуванню не підлягає. З огляду на вищевикладене, колегія суддів звертає увагу на те, що скаржником не було доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень вимог чинних нормативно-правових актів в межах спірних правовідносин. Дослідивши зміст апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив даний спір у відповідності до вимог чинного законодавства та практики Європейського суду з прав людини. Крім того, апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у позовній заяві, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить. Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: О. В. Карпушова Я. М. Василенко