LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд400/7909/24

від 29.05.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/7909/24 Перша інстанція: суддя Устинов І. А. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Бітова А.І., Шевчук О.А. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 січня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, третя особа: Костянтинівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И Л А: У серпні 2024р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ГУ ДПС у Миколаївській області, третя особа: Костянтинівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.04.2024р. за №0103567-2407-1403-UA48060110000055792. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що у її власності перебуває нежитлова будівля площею 486,9кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка зазначила, що так, ця будівля знаходиться на території с.Баловне, яке входить до складу громади Костянтинівської сільської територіальної громади. Рішенням Костянтинівської сільської ради Миколаївського району прийнято рішення від 8.07.2021р. за №8 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Костянтиівської сільської територіальної громади», яким було затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки і відповідно до додатку 1.2 встановлено пільги. Також позивачка вказала на те, що вона не використовує будівлю за призначенням з підстав непридатності її для використання, що підтверджується доказами доданими до позовної заяви. На підставі вказаного вважає вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Посилаючись на вказане просила позов задовольнити. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 січня 2025р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.04.2024р. за №0103567-2407-1403-UA48060110000055792, прийняте ГУ ДПС у Миколаївській області, яким ОСОБА_1 визначено зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік в розмірі 39 146,76грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір 1 211,2грн.. Не погодившись із даним судовим рішенням, ГУ ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи оскаржуване рішення діяв протиправно та з порушенням норм податкового законодавства, оскільки податковим органом розраховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо нерухомого майна позивачки, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Баловненської сільської ради від 27.06.2018р. №2, проте, с.Баловне входить до територіальної громади Костянтинівської сільської ради і відповідно сплата такого податку, у тому числі і пільги мають розраховуватись згідно рішення Костянтинівської сільської ради Миколаївського району від 8.07.2021р. №8 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Костянтиівської сільської територіальної громади». При цьому, суд першої інстанції вказав на те, що відповідно до додатку 1.2 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням Костянтинівської сільської ради Миколаївського району від 8.07.2021р. №8 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Костянтиівської сільської територіальної громади» і встановлено пільги. Позивачка не використовує будівлю за призначенням з підстав непридатності її для використання, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме: фото-докази та технічний звіт " 10/10/2024-ТЗ. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що відповідно до Реєстру прав власності на нерухоме майно фізична особа ОСОБА_1 має у власності нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 486,90кв.м. Зазначене, також підтверджується позивачкою. Так, у квітні 2024р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.04.2024р. за №0103567-2407-1403-UA48060110000055792, яким визначено зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 39 146,76грн. Позивачкою отримано особисто вищезазначене рішення податкового органу 21.06.2024р. згідно корінця рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Позивачка не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням від 10.04.2024р. за №0103567-2407-1403-UA48060110000055792, оскільки згідно з додатком №1.2 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого Рішенням Костянтинівської сільської ради Миколаївського району прийнято рішення від 8.07.2021р. за №8 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Костянтиівської сільської територіальної громади», має пільги, адже вона не використовує будівлю за призначенням з підстав непридатності її для використання, що підтверджується доказами доданими до позовної заяви. У зв`язку з зазначеним звернулась до суду з даним позовом. Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов`язує його протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного. Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки регулюється ст.266 ПК України. Так, положеннями пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Відповідно до пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 Кодексу, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Приписами пп.266.5.1 п.266.5.ст.266 ПК України визначено, що ставки податку для об`єктів житлової та/ або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1кв.м бази оподаткування. Аналізуючи вказане, судова колегія зазначає, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є зокрема, фізичні особи у власності яких перебуває, у тому числі об`єкт нежитлової нерухомості і ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради залежно від місця розташування (зональності). Так, з матеріалів справи вбачається, що у власності позивачки дійсно перебуває нежитлова будівля площею 486,9кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена будівля знаходиться на території с.Баловне, яке входить до складу громади Костянтинівської сільської територіальної громади. В апеляційній скарзі податковий орган зазначив, що: «Відповідно до рішення Баловненської сільської ради від 27.06.2018 №2 ставки податку на 2023 рік по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлена у розмірі 1,2 відсотка до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (податкового року), тобто мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2023 року становила 6700,00 грн., відповідно ставка податку 80,40 грн. за 1 кв.м. Згідно податкового повідомлення-рішення від 10.04.2024 року № 0103567-2407-1403- UA48060110000055792 сума податку складає 39146,76 грн. із розрахунку 486,90 кв.м. (площа об`єкта нерухомого майна) х 80,40 грн. (ставка податку).». Тобто, судова колегія звертає увагу на те, що податковим органом розраховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо нерухомого майна позивачки, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Баловненської сільської ради від 27.06.2018р. №2, однак с.Баловне входить до територіальної громади Костянтинівської сільської ради і відповідно сплата цього податку, у тому числі і пільги, мають розраховуватись згідно рішення Костянтинівської сільської ради Миколаївського району від 8.07.2021р. №8 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Костянтиівської сільської територіальної громади». Також, судова колегія бере до уваги те, що відповідно до додатку 1.2 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням Костянтинівської сільської ради Миколаївського району від 8.07.2021р. №8 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Костянтиівської сільської територіальної громади» і встановлено пільги. При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що позивачка не використовує будівлю за призначенням з підстав непридатності її для використання, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме: фото-докази та технічний звіт 10/10/2024-ТЗ. Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 січня 2025р. залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: А.І. Бітов О.А. Шевчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»