Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 629/7538/24

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2025 р. Справа № 629/7538/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. , за участю секретаря судового засідання Афанасьєвої К.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.02.2025 , головуючий суддя І інстанції: ХАРАБАДЗЕ К.Ш., м. Лозова, повний текст складено 26.02.25 року по справі № 629/7538/24 за позовом ОСОБА_1 до Старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Харківській області Неманіхіна Владислава Геннадійовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом до старшого інспектора УПП роти УПП батальйону УПП у Харківській області Неманіхіна Владислава Геннадійовича (далі по тексту перший відповідач), Департаменту патрульної поліції (далі по тексту ДПП, другий відповідач), в якому просив суд: - визнати протиправною та скасувати постанову інспектора УПП роти УПП батальйону УПП у Харківській області капітана поліції Неманіхіна Владислава Геннадійовича про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА за № 3596112, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП у вигляді накладення штрафу у розмірі 510,00 грн.; провадження у адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 140 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.02.2025 року у справі № 629/7538/24 позов задоволено. Скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА № 3596112 від 03.12.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 140 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510 гривень 00 копійок. Закрито справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 140 КУпАП. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 484 гривні 48 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 по справі № 629/7538/24 апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишено без задоволення. Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.02.2025 по справі № 629/7538/24 - залишено без змін. 21.04.2025 від представника позивача - Зеленського Максима Сергійовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив суд апеляційної інстанції стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 6000 грн. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025 по справі № 629/7538/24 призначено до розгляду заяву представника позивача - Зеленського Максима Сергійовича про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.02.2025 по справі № 629/7538/24 за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Харківській області Неманіхіна Владислава Геннадійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на 08.05.2025 р. о 12:20 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у залі судових засідань №

6. Відповідно до розпорядження керівника апарату Другого апеляційного адміністративного суду № 02-01/1910 від 09.05.2025, у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя № 878/0/15-25 від 29.04.2025 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Другого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із поданням заяви про відставку", призначено повторний автоматизований розподіл справи. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2025 визначено склад суду для розгляду справи № 629/7538/24: головуючий суддя Перцова Т.С., судді Жигилій С.П., Макаренко Я.М. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025 по справі № 629/7538/24 прийнято до свого провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.02.2025 по справі № 629/7538/24 за позовом ОСОБА_1 до Старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Харківській області Неманіхіна Владислава Геннадійовича , Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та призначено до апеляційного розгляду на 29.05.2025 о 15:00 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у залі судових засідань №

1. В обґрунтування вимог вказаної заяви зазначено, що оскільки отримання ОСОБА_1 послуг з правничої допомоги підтверджується Договором про надання правничої допомоги від 01.07.2024 № 014/2024, додатком № 1 до нього, актом виконаних робіт від 18.04.2025 та рахунком до нього, а також квитанцією № 470812 від 18.04.2025 наявні підстави для відшкодування понесених витрат в суді апеляційної інстанції. Зауважив, що вартість отриманих ОСОБА_1 послуг, розрахована адвокатом Зеленським М.С. з урахуванням рішення Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 № 13/1/7, яким затверджено Рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару. Звернув увагу, що кількість витрачених адвокатом годин не має суттєвого (вирішального) значення для обрахунку загального розміру понесених позивачем судових витрат у цій справі, адже за умовами укладеного Договору гонорар має фіксований розмір. Так само, на переконання представника позивача, не має і значення розмір штрафу за спірними постановами, позаяк протиправна поведінка відповідачів, які є професійно некомпетентними та зловживають владою з метою виконання плану та штучного нарощування статистичних показників, при цьому сподіваючись, що через невеликі розміри штрафних санкцій, притягнуті до відповідальності особи не будуть їх оскаржувати, слугує підставою для доведення особою своєї невинуватості. У наданих до суду апеляційної інстанції запереченнях щодо відшкодування судових витрат на правничу допомогу другий відповідач заперечував проти її задоволення, оскільки заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу (6000 грн) є значно завищеним та неспівмірним зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Звернув увагу, що у наданих на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката документах не зазначено жодних відомостей про справу, щодо якої такі послуги надавались. Беручи до уваги те, що стягнення за вчинення адміністративного правопорушення складає 510 грн, а справа відноситься до справ незначної складності, то заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу сумою 6000 грн є необґрунтованим та таким, що не підлягає відшкодуванню. У наданих до матеріалів справи запереченнях від 08.05.2025 ДПП стверджував, що визначені у Додатку 1 до Договору про надання правової допомоги від 01.07.2024 № 014/2024 розміри гонорару за виконання вказаного Договору не відповідають розмірам наданих послуг, які зазначені в Акті виконаних робіт. Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені заздалегідь та належним чином шляхом надсилання повісток в системі "Електронний суд". Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з другого відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6000 грн, понесених в суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. За визначенням частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України). Відповідно до частин 3 та 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина статті 134 КАС України). Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України). З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження). Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи та витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. На підтвердження понесених витрат в суді апеляційної інстанції представником позивача до матеріалів справи додано: ордер про надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 18.04.2025, рахунок на оплату № 008/2025 від 18.04.2025, квитанцію № 470812, договір № 014/2024 про надання правничої допомоги (у всіх судочинствах) від 01.07.2024, додаток № 1 до Договору про надання правничої допомоги (у всіх судочинствах) від 01.07.2024 № 014/2024. Дослідивши вказані документи, судом апеляційної інстанції встановлено, що між адвокатом Зеленським Максимом Сергійовичем та ОСОБА_1 укладено Договір № 014/2024 про надання правничої допомоги (у всіх судочинствах) від 01.07.2024, відповідно до пункту 1 якого, клієнт доручає, а адвокат приймає до виконання доручення про надання правничої (правової) допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, як представник у судах загальної юрисдикції усіх інстанцій, правоохоронних та контролюючих органах, інших підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності, у тому числі органах та підрозділах Національної поліції України, прокуратури, досудового розслідування, ДВС та ДКС України тощо, з приводу правовідносин (спорів), що виникли між ним, як фізичною особою та представником юридичної особи приватного права, та державними, правоохоронними і контролюючими органами, суб`єктами господарювання, щодо належних йому особистих майнових прав та немайнових прав, у тому числі Конституційних (права на захист, права на особисту недоторканість, права на інформацію тощо), а також щодо поновлення інших (усіх без винятків) порушених прав, свобод та законних інтересів Клієнта у наслідок діянь державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (будь-яких, без винятків) та їх посадових і службових осіб. Згідно із пунктом 4.1 вказаного Договору, розмір гонорару, а також витрат, які виникли у зв`язку з виконанням даного Договору, узгоджується сторонами додатково та визначається в Додатку № 1 до даного Договору. Додатком № 1 до Договору про надання правничої допомоги (у всіх судочинствах) від 01.07.2024 № 014/2024 сторони узгодили, що розмір гонорару за виконання вказаного Договору становить: - 4000 (чотири тисячі) грн за першу консультацію (у т.ч. з виїздом поза робоче місце адвоката), вивчення документів, складання правової позиції у справі тощо; - 3000 (три тисячі) грн за складання звернення, запиту, скарги, повідомлення, клопотання, іншого процесуального документу у порядку кримінального або цивільного процесуального законодавства, адміністративного судочинства, адвокатського запиту тощо; - 8000 (вісім тисяч) грн за складання позовної заяви у порядку адміністративного, цивільного або господарського судочинства; - 8000 (вісім тисяч) грн за участь у суді першої інстанції (у т.ч. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів (за кожні 4 судові засідання); - 12000 (дванадцять тисяч) грн за складення апеляційної скарги на рішення, постанову чи ухвалу суду; - 12000 (дванадцять тисяч) грн за участь у суді апеляційної інстанції (у т.ч. у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів (за кожні 4 судові засідання). Відповідно до Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 18.04.2025 виконавець надав, а замовник прийняв наступні послуги: - складання та подання 06.04.2025 у порядку ст. 304 КАС України відзиву на апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції у справі № 629/7538/24 (у тому числі додаткові перегляд та аналіз відеозапису з нагрудної камери поліцейського за 03.12.2024, що відображено за його текстом), що мали місце 04-06.04.2025, всього витрачено 4 години (гонорар фіксований 4000 грн); - участь у розгляді Другим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.02.2025 у справі № 629/7538/24, судове засідання у якій призначено на 17.04.2025 о 13:40 та яке відбулось всього витрачено 3 години з урахуванням часу, що необхідний для прибуття до суду та повернення на робоче місце адвоката (гонорар фіксований 2000 грн). Усього за вказаними вище пунктами адвокатом витрачено 7 годин робочого часу у період з 17.02.2025 по 17.04.2025 включно, загальний розмір гонорару Адвоката за вже надані ОСОБА_3 протягом зазначеного періоду послуги (виконані роботи) у справі № 629/7538/24 у фіксованому розмірі згідно з Договором становить 6000 грн. На підтвердження факту здійснення оплати за послуги адвоката долучено рахунок на оплату № 008/2025 від 18.04.2025 та квитанцію № 470812. Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про ухвалення додаткового рішення, представник позивача надав до суду докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем, які він вважав достатніми для стягнення з другого відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн. Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17). Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 5 статті 134 КАС України. За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Суд апеляційної інстанції звертає увагу на зміст частину 4 статті 134 КАС України, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», у той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19. Крім того, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19). Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у такому випадку. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на складність справи, ціну позову, обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, кількість засідань, тривалість розгляду справи судом тощо. Так, другий відповідач, заперечуючи проти заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу покликався на його неспівмірність зі складністю справи, обсягом виконаних робіт та фактично затраченим на їх виконання часом. Матеріалами справи підтверджено, що представником позивача складено відзив на апеляційну скаргу та взято участь в одному судовому засіданні в приміщенні суду. Дослідивши складений представником позивача відзив на апеляційну скаргу та врахувавши заперечення другого відповідача щодо неспівмірності заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів встановила, що вказаний документ в більшості дублює доводи, викладені у позовній заяві. Також слід зауважити, що справа є незначної складності, що не потребувало значних зусиль адвоката, а відтак визначений представником позивача розмір правової допомоги за складення такого документу на рівні 4000 грн є вочевидь завищеним та неспівмірним із обсягом та складністю виконаних робіт, отже, підлягає зменшенню до 2000 грн. Водночас, витрати пов`язані із участю адвоката у судовому засіданні, яке відбулось 17.04.2025 загальною тривалістю 20 хвилин, з урахуванням часу очікування та часу, що необхідний для прибуття до суду та повернення на робоче місце адвоката, у сумі 2000 грн є співмірними, пропорційними та документально підтвердженими, а тому підлягають відшкодуванню у повному обсязі. Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на ступень складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також прийняття судом апеляційної інстанції рішення про задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що співмірною та пропорційною сумою відшкодування таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань другого відповідача є 4000 грн. З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника ОСОБА_1 адвоката Зеленського М.С. про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді апеляційної інстанції. Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Зеленського Максима Сергійовича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково. Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн (чотири тисячі). Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Перцова Т.С. Судді Жигилій С.П. Макаренко Я.М.