Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/8378/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2025 року справа №200/8378/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 р. у справі № 200/8378/24 (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії № 052530004780 від 14.11.2024 року; - зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу з повним робочим днем на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 ОСОБА_1 періоди роботи на ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» з 15.10.1992 по 15.04.1993, з 15.10.1993 по 15.04.1994, з 15.10.1994 по 15.04.1995, з 15.10.1995 по 15.04.1996, з 15.10.1996 по 15.04.1997, з 15.10.1997 по 15.04.1998, з 15.10.1998 по 15.04.1999, з 15.04.1999 по 15.04.2000, з 15.10.2000 по 15.04.2004 (котельна працює цілий рік), з 15.10.2004 по 15.04.2005, з 15.10.2005 по 15.04.2006, з 15.10.2006 по 15.04.2007, з 15.10.2007 по 15.04.2008, з 15.10.2008 по 15.04.2009, з 15.10.2009 по 15.04.2010, з 15.10.2010 по 15.04.2011, з 15.10.2011 по 15.04.2012, з 15.10.2012 по 15.04.2013, з 15.10.2013 по 15.04.2014, з 15.10.2014 по 15.04.2015, з 15.10.2015 по 15.04.2016, з 15.10.2016 по 15.04.2017, з 15.10.2017 по 15.04.2018, з 15.10.2018 по 15.04.2019 на посаді машиніста (кочегара) котельної (на вугіллі й сланці), у тому числі зайнятої видаленням золи на дільниці ЕМО блок; - зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 09.11.2024 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, та з врахуванням зарахованих до пільгового стажу з повним робочим днем на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 періодів роботи на ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» загальною тривалістю 15 років, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 052530004780 від 14.11.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788- XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, зарахувавши до пільгового стажу з повним робочим днем на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 періоди роботи на ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» з 15.10.1992 по 15.04.1993, з 15.10.1993 по 15.04.1994, з 15.10.1994 по 15.04.1995, з 15.10.1995 по 15.04.1996, з 15.10.1996 по 15.04.1997, з 15.10.1997 по 15.04.1998, з 15.10.1998 по 15.04.1999, з 15.04.1999 по 15.04.2000, з 15.10.2000 по 15.04.2004, з 15.10.2004 по 15.04.2005, з 15.10.2005 по 15.04.2006, з 15.10.2006 по 15.04.2007, з 15.10.2007 по 15.04.2008, з 15.10.2008 по 15.04.2009, з 15.10.2009 по 15.04.2010, з 15.10.2010 по 15.04.2011, з 15.10.2011 по 15.04.2012, з 15.10.2012 по 15.04.2013, з 15.10.2013 по 15.04.2014, з 15.10.2014 по 15.04.2015, з 15.10.2015 по 15.04.2016, з 15.10.2016 по 15.04.2017, з 15.10.2017 по 15.04.2018, з 15.10.2018 по 15.04.2019 на посаді машиніста (кочегара) котельної (на вугіллі й сланці), у тому числі зайнятої видаленням золи на дільниці ЕМО блок

3. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування зазначено, що для осіб, які звертаються за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах починаючи з 11.10.2017, право на такий вид пенсії визначається відповідно до ст. 114 Закону 1058. Правових підстав для застосування норм статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» при визначенні права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах для осіб, які звертаються за призначенням пенсії після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» немає. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідок від 02.07.2024 №777, №778, №779, №780, №781, оскільки довідки не відповідають вимогам які передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.08.1993 року №637 (довідки мають бути підписані керівником підприємства, начальником відділу кадрів та головним бухгалтером у разі надання права підпису іншій відповідальній особі надати потрібно необхідний документ). Також відсутні документи про проведення атестації робочих місць до 2006 року. Крім того, норми ст. 114 Закону №1058 щодо пенсійного віку неконституційними не визнавались. Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . 09.11.2024 ОСОБА_1 звернулась через веб-портал до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV. За результатами розгляду заяви позивача 14.11.2024 Головним управлiнням Пенсiйного фонду України в Чернівецькій областi прийнято рішення № 052530004780 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. В рішенні зазначено наступне. Вік заявника 52 роки. Страховий стаж заявника становить 31 рік 1 місяць 15 днів. Пільговий страховий стаж становить не визначено. Результат розгляду документів, доданих до заяви: За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. За доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідок від 02.07.2024 №177, №778, №779, №780, №781, оскільки довідки не відповідають вимогам які передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.08.1993 року №637 (довідки мають бути підписані керівником підприємства, начальником відділу кадрів та головним бухгалтером у разі надання права підпису іншій відповідальній особі надати потрібно необхідний документ). Також відсутні документи про проведення атестації робочих місць до 2006 року. Прийнято рішення у призначенні пенсії згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відмовити, оскільки заявниця не досягла віку та відсутній необхідний пільговий стаж. З розрахунку стажу позивача (форма РС-право) судом встановлено, що відсутні періоди зараховані до пільгового стажу. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного. 03.10.2017 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (Закон №2148-VIII), що доповнив Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-ІV) розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини 2 статті 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.» Відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Закон №1788-ХІІ) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років. Згідно з пунктом "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (Закон №213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше встановлений пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років. Разом з тим, відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом №213-VIII. Крім того, згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного рішення суду конституційної юрисдикції застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Отже, рішенням №1-р/2020 від 23.01.2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-XII, у зв`язку з чим вони втратили чинність з дня ухвалення цього рішення (пункт 2 резолютивної частини). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми у редакції до внесення змін Законом №213-VIII. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України). На момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV - з іншого, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років. Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20, справа №560/12743/21 щодо якої є типовою, дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України"). Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, всупереч доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, у цій справі слід застосувати саме норми Закону №1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, а не Закону №1058-ІV. Як встановлено судом, на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії, позивачка досягла необхідного визначеного пунктом б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення віку, мала необхідний страховий та пільговий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №

2. Таким чином, вирішуючи питання про призначення пенсії позивачці відповідач не застосував підхід, який був би найбільш сприятливим для останньої, а саме: не врахував висновки, викладені Конституційним Судом України в рішенні від 23 січня 2020 року № 1-р/2020. Щодо доводів апелянта, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідок від 02.07.2024 №777, №778, №779, №780, №781, оскільки довідки не відповідають вимогам які передбачені Порядком №637, суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Записами в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 підтверджено періоди пільгової роботи за Списком № 2: 28.03.1992 прийнято учнем машиніста котельних установок шахти АГ в/о «Красноармійськвугілля»; 10.08.1992 п-17.09.1992 переведено учнем машиніста котельних установок на період виробничої практики; 15.10.1992 переведено машиністом котельних установок 2 розряду; 15.11.1992 переведено машиністом котельних установок 3розряду; 13.10.2019 звільнено згідно ч.1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірного періоду роботи, які не мають дефектів їх вчинення. Посада (професія) «Машиністи (кочегари) котельні» код 1140200а-13786 передбачена Списком №2, затвердженим постановою КМУ №36 від 16.01.2003. Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач у періоди з 15.10.1992 по 15.04.1993, з 15.10.1993 по 15.04.1994, з 15.10.1994 по 15.04.1995, з 15.10.1995 по 15.04.1996, з 15.10.1996 по 15.04.1997, з 15.10.1997 по 15.04.1998, з 15.10.1998 по 15.04.1999, з 15.04.1999 по 15.04.2000, з 15.10.2000 по 15.04.2004 (котельна працює цілий рік), з 15.10.2004 по 15.04.2005, з 15.10.2005 по 15.04.2006, з 15.10.2006 по 15.04.2007, з 15.10.2007 по 15.04.2008, з 15.10.2008 по 15.04.2009, з 15.10.2009 по 15.04.2010, з 15.10.2010 по 15.04.2011, з 15.10.2011 по 15.04.2012, з 15.10.2012 по 15.04.2013, з 15.10.2013 по 15.04.2014, з 15.10.2014 по 15.04.2015, з 15.10.2015 по 15.04.2016, з 15.10.2016 по 15.04.2017, з 15.10.2017 по 15.04.2018, з 15.10.2018 по 15.04.2019 працював на посаді, яка віднесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Отже, підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача періоди пільгової роботи за Списком № 2 з 15.10.1992 по 15.04.1993, з 15.10.1993 по 15.04.1994, з 15.10.1994 по 15.04.1995, з 15.10.1995 по 15.04.1996, з 15.10.1996 по 15.04.1997, з 15.10.1997 по 15.04.1998, з 15.10.1998 по 15.04.1999, з 15.04.1999 по 15.04.2000, з 15.10.2000 по 15.04.2004, з 15.10.2004 по 15.04.2005, з 15.10.2005 по 15.04.2006, з 15.10.2006 по 15.04.2007, з 15.10.2007 по 15.04.2008, з 15.10.2008 по 15.04.2009, з 15.10.2009 по 15.04.2010, з 15.10.2010 по 15.04.2011, з 15.10.2011 по 15.04.2012, з 15.10.2012 по 15.04.2013, з 15.10.2013 по 15.04.2014, з 15.10.2014 по 15.04.2015, з 15.10.2015 по 15.04.2016, з 15.10.2016 по 15.04.2017, з 15.10.2017 по 15.04.2018, з 15.10.2018 по 15.04.2019. Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442, та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації. Відповідно п.4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005383, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731) результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умові характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку №383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось. Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року №41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що атестація має проводитися у передбачені для цього строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Зазначеної позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 21.08.2018 (адміністративне провадження К/9901/20098/18, справа №352/547/16-а) та постанові від 10.07.2018 (справа №227/545/17, адміністративне провадження №К/9901/22421/18) вказуючи, що: атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації. При цьому, суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно якого особі, яка зайнята на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, має право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №

1. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи. Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Відтак Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі №21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах №21-51а15, та №21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі №21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі №21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі №21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі №21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Робота позивача за професією (посадою), яка передбачена Списком № 2, підтверджена належним чином оформленими записами в трудовій книжці. На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788- XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, зарахувавши до пільгового стажу з повним робочим днем на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 періоди роботи на ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» з 15.10.1992 по 15.04.1993, з 15.10.1993 по 15.04.1994, з 15.10.1994 по 15.04.1995, з 15.10.1995 по 15.04.1996, з 15.10.1996 по 15.04.1997, з 15.10.1997 по 15.04.1998, з 15.10.1998 по 15.04.1999, з 15.04.1999 по 15.04.2000, з 15.10.2000 по 15.04.2004, з 15.10.2004 по 15.04.2005, з 15.10.2005 по 15.04.2006, з 15.10.2006 по 15.04.2007, з 15.10.2007 по 15.04.2008, з 15.10.2008 по 15.04.2009, з 15.10.2009 по 15.04.2010, з 15.10.2010 по 15.04.2011, з 15.10.2011 по 15.04.2012, з 15.10.2012 по 15.04.2013, з 15.10.2013 по 15.04.2014, з 15.10.2014 по 15.04.2015, з 15.10.2015 по 15.04.2016, з 15.10.2016 по 15.04.2017, з 15.10.2017 по 15.04.2018, з 15.10.2018 по 15.04.2019 на посаді машиніста (кочегара) котельної (на вугіллі й сланці), у тому числі зайнятої видаленням золи на дільниці ЕМО блок

3. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 р. у справі №200/8378/24 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 р. у справі №200/8378/24 залишити без змін. Повне судове рішення 29 травня 2025 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Геращенко