Постанова Житомирський апеляційний суд № 296/7340/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/7340/24 Головуючий у 1-й інст. Аксьонов В. Є. Номер провадження №33/4805/283/25 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2025 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Андрієвської Ганни Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 10 грудня 2024 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10 грудня 2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_3 01 серпня 2024 року о 00 год. 34 хв. в м. Житомирі, по вул. Київській, поблизу будинку №96, керував транспортним засобом Daewoo номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охороні здоров`я водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Андрієвська Г.В., в інтересах ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях її підзахисного складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Захисник вважає, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_4 транспортним засобом та законності його зупинки. Судом першої інстанції безпідставно зазначено в постанові, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки відповідно до відеозапису, особу ОСОБА_2 встановлено після доставлення його до Житомирського районного відділу поліції, де він погодився пройти огляд на стан сп`яніння. Разом з апеляційною скаргою адвокат Андрієвська Г.В. подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на те, що первісну апеляційну скаргу подано в строк, під час ухвалення постанови 30.12.2024 про повернення апеляційної скарги Житомирським апеляційним судом не враховано вихідні дні, повітряну тривогу. Тому вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин. Розглянувши клопотання, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання Мамедов Ф. та його захисник Андрієвська Г.В. повторно до суду апеляційної інстанції не з`явились. 30.04.2025 захисник Андрієвська Г.В. подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою. При цьому, будь-яких доказів на підтвердження таких обставин не надала. Розгляд справи було відкладено на 28.05.2025. Захисник Андрієвська Г.В. та Мамедов Ф. про причини неявки не повідомили, будь-яких клопотань не надали, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає вимогам ч.6 ст.294 КУпАП. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_3 01 серпня 2024 року о 00 год. 34 хв. в м. Житомирі, по вул. Київській, поблизу будинку №96, керував транспортним засобом Daewoo номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні положення містяться у п.п.6,7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735. Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вважаю, що винуватість ОСОБА_2 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 746233 від 01.08.2024 (а.с.1); протоколом про адміністративне затримання серії АА № 021546 від 01.08.2024 (а.с.2); направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ОМСУ «ЖОР» (а.с.3);актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); рапортом інспектора взводу №1 роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП від 01.08.2025 (а.с.5); відеозаписом з автомобільного відеореєстратора та нагрудної бодікамери поліцейського (а.с.6). Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано. На наявному в матеріалах справи відеозаписі з відеореєстратора службового автомобіля та з нагрудної камери працівника патрульної поліції об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_5 . Як свідчить відеозапис, ОСОБА_3 беззаперечно керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції у відповідності до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» у зв`язку з порушенням ПДР та необхідністю перевірки транспортного засобу, який рухався під час дії комендантської години, про що його було проінформовано. У ОСОБА_2 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та останній спочатку погодився на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння, проте у подальшому своїми діями свідомо ухилився від цього, у зв`язку з чим така поведінка правильно розцінена поліцейськими, як відмова від проходження огляду. Посилання захисника на те, що ОСОБА_3 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, не спростовують висновків суду про наявність у його діях складу інкримінуємого йому правопорушення, оскільки така згода була висловлена після того, як працівники поліції оформили адміністративні матеріали. Порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 та ст.266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання огляду на стан сп`яніння ОСОБА_2 недійсним, працівниками поліції не допущено. Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстав для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_2 не має. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд постановив: Клопотання адвоката Андрієвської Ганни Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 10 грудня 2024 року. Апеляційну скаргу адвоката Андрієвської Ганни Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 10 грудня 2024 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Галацевич