Постанова 4857 № 380/12397/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/12397/24 пров. № А/857/33128/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року (прийняте суддею Кисильова О.Й. у м. Львові за правилами письмового провадження без повідомлення сторін) у справі № 380/12397/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ЕКСІМ ТРЕЙДІНГ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови, ВСТАНОВИВ: ТзОВ «Вест Ексім Трейдінг» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської митниця (далі відповідач, митниця), у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 22.05.2024 № UA403070/2024/000155/2; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.05.2024 № UA403070/2024/000245. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року позов задоволено. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, митниця подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин справи. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що подані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності та не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару. Крім того, позивач не надав усі додатково витребувані відповідачем документи, що не дало митному органу можливість підтвердити заявлені складові митної вартості товарів. Просить скасувати рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядає справу в порядку письмового провадження. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТзОВ «Вест Ексім Трейдінг» зареєстроване як юридична особа 08.06.2022. Основним видом економічної діяльності є оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (46.38). 27.03.2023 між ТОВ «Вест Ексім Трейдінг» (Покупець) та Компанією «SDLG RADIANT PRIVATE LIMITED» (Продавець) укладений Контракт № 03/23/2 RAD/WEX. Відповідно до контракту Продавець зобов`язується продати, а Покупець оплатити і прийняти всі види індійського рису, зазначеного у Специфікації з параметрами якості, зазначеними у відповідних специфікаціях. Країна походження: Індія. Ціна товару зазначається у специфікаціях (п. 1.3. Контракту) Загальна вартість Контракту становить 300000,00 доларів США (п. 1.5. Контракту). Поставка здійснюється на умовах попередньої оплати. Попередня оплата в розмірі 25% від вартості товару здійснюється на підставі інвойсу Продавця протягом 15 днів з моменту підписання контракту. Попередня оплата 75% вартості товару здійснюється протягом 7 робочих днів з моменту отримання електронною поштою копії коносаменту на товар (п. 2.1. контракту). Відповідно до п. 3.1. Контракту № 03/23/2 RAD/WEX поставка товару здійснюється на умовах CIF або FOB на вибір покупця. На виконання Контракту № 03/23/2 RAD/WEX сторони уклали Специфікацію Додаток № 1 від 23.01.2024. Згідно із п. 1 Специфікації, Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує наступну партію Товару: Рис довгий пропарений у п/п мішках по 26 кг, у кількості 135,00 тон. Ціна за одиницю 572,00 доларів США. Вартість 77220,00 доларів США; Рис довгий пропарений в п/п мішках по 26 кг, в кількості 54,00 тон. Ціна за одиницю 644,00 доларів США. Вартість 34776,00 доларів США. Всього на суму 111996,00 доларів США. Поставка здійснювалась по коносаменту MEDUЕ7303526 від 29.02.2024. З метою митного оформлення поставленого товару 21.05.2024 декларант ТОВ «Західний контейнерний термінал» в інтересах позивача склав та подав до Тернопільської митниці електронну митну декларацію типу 24UA403070004400U6, в якій визначив митну вартість товару за ціною контракту (основний метод) у розмірі 5828510,27 грн, яка включає вартість послуг з транспортування товару до митної території України. Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA403070004400U6, в якості підстави для застосування основного методу були надані наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: сертифікат якості (Cerificate) NMCI/KOL/23-24/4870 від 01.03.2024; пакувальний лист (Packing) б/н від 31.01.2024; рахунок-проформа (Proforma) SDLG/PIN/23-24/108 від 05.01.2024; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial) SDLG/EXIN/23-24/108 від 31.01.2024; коносамент (bill) MEDUЕ7303526 від 29.02.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502658 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502674 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502682 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502690 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) 502773 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502781 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502864 від 09.05.2024; фітосанітарний сертифікат (phytosanitary) PSC11KOL2024002030 від 15.02.2024; сертифікат про походження товару (Certificate) A/17438 від 12.02.2024; swift повідомлення 240126/001203152 від 26.01.2024; swift повідомлення 240305/001235178 від 05.03.2024; довідка про транспортні витрати №149/2024 від 20.05.2024; довідка про транспортні витрати № 150/2024 від 20.05.2024; прайс-лист від 12.02.2024; специфікація Додаток 1 від 23.01.2024 до контракту 03/23/2 RAD/WEX від 27.03.2023; контракт № 03/23/2 RAD/WEX від 27.03.2023; договір про надання послуг митного брокера № 3108-2022/ЗКТ-ВЕТ/п від 31.08.2022; договір про надання послуг № W00041 від 14.07.2022; експортна митна декларація країни походження Товару (Індія) № 7231211 (SB22140220240240) від 02.02.2024. 22.05.2024 за наслідками опрацювання поданих позивачем документів Тернопільська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №№UA403070/2024/000155/2, у графі 33 якого вказано, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності та на вимогу митного органу не подано за наявності: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України запропоновано надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: каталоги, специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. За митною декларацією згенеровані митні формальності за кодами « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено: - із порту призначення до митного кордону України, задекларований товар переміщувався залізничним видом транспорту перевізником «PKPCONNECT Sp.z.o.o.», однак декларантом не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості; - у пакувальному листі від 31.01.2024 № б/н, проформі-інвойсі від 05.01.2024 №SDLG/PIN/23-24/108, комерційному інвойсі від 31.01.2024 № SDLG/EXIN/23-24/108, коносаменті від 29.02.2024 № MEDUE7303526, сертифікаті походження від 12.02.2024 №A/17438, прайс-листі від 12.02.2024, копії митної декларації країни відправлення від 02.02.2024 № SB22140220240240 зазначено класифікаційний код 10063010, у ж/д накладних від 09.05.2024 №№ 502658, 502674, 502682, 502690, 502773, 502781, 502864 зазначено класифікаційний код 10063000, у поданій до митного оформлення митній декларації заявлено класифікаційний код 1006306700 УКТЗЕД; - поданий до митного оформлення прайс-лист від 12.02.2024 не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців, оскільки має адресний характер (для TOB «Вест Ексім Трейдінг»), не зазначений асортимент товарів, не містить терміну дії, містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, що обмежує конкурентність; - поданий до митного оформлення коносамент від 29.02.2024 № MEDUE7303526, що жодним чином не завірений, відсутні будь-які штампи, печатки; - для підтвердження митної вартості товару декларантом надано експортну декларацію країни відправлення від 02.02.2024 № SB22140220240240 даний документ не містить жодних відміток митного органу Індії. Листом від 22.05.2024 декларант повідомив митний орган, що документи, які підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості подані до митного оформлення, інші додаткові документи подаватися не будуть. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 11.03.2024 №UA403070/2024/2370 на рівні 1,02 дол. США/кг. (умови поставки CIF, CONSTANTA, Виробник: SAFE AGRITRADE PRIVATELIMITED. Торговельна марка - DOMASHNI. Країна виробництва - Індія (IN). Товар Рис повністю обрушений, довгозерний, пропарений, із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше. LONG GRAIN PARBOILED RISE 5%, у полімерних мішках по 30 кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось". Тернопільська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2024/000245. Не погоджуючись з рішенням та карткою відмови, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що митний орган не надав доказів того, що документи подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України (далі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Частиною першою статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Положеннями статті 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Згідно з частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною другою статті 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України). Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості. Згідно статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. З аналізу вказаних норм слідує, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребовування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту). Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, - декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності. Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України). У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України. Судом встановлено, що позивач визначив митну вартість товарів за ціною договору, яка зазначена в рахунку-проформі (Proforma invoice) № SDLG/PIN/23-24/10 від 25.01.2024 (до складових митної вартості включено: ціну товару 4 442 321,34 грн. (111 996,00 доларів США х 39,665 грн./1 долар США) та вартість послуг з транспортування товару, які здійснюються до митної території України у розмірі 1 386 188,93 грн). На підтвердження заявленої митної вартості товару позивач надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: сертифікат якості (Cerificate) NMCI/KOL/23-24/4870 від 01.03.2024; пакувальний лист (Packing) б/н від 31.01.2024; рахунок-проформа (Proforma) SDLG/PIN/23-24/108 від 05.01.2024; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial) SDLG/EXIN/23-24/108 від 31.01.2024; коносамент (bill) MEDUЕ7303526 від 29.02.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502658 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502674 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502682 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502690 від 09.05.2024 ; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502773 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502781 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502864 від 09.05.2024; фітосанітарний сертифікат (phytosanitary) PSC11KOL2024002030 від 15.02.2024; сертифікат про походження товару (Certificate) A/17438 від 12.02.2024; swift повідомлення 240126/001203152 від 26.01.2024; swift повідомлення 240305/001235178 від 05.03.2024; довідка про транспортні витрати №149/2024 від 20.05.2024; довідка про транспортні витрати № 150/2024 від 20.05.2024; прайс-лист від 12.02.2024; специфікація Додаток 1 від 23.01.2024 до контракту 03/23/2 RAD/WEX від 27.03.2023; контракт № 03/23/2 RAD/WEX від 27.03.2023; договір про надання послуг митного брокера № 3108-2022/ЗКТ-ВЕТ/п від 31.08.2022; договір про надання послуг № W00041 від 14.07.2022; експортна митна декларація країни походження Товару (Індія) № 7231211 (SB22140220240240) від 02.02.2024. Судом першої інстанції досліджено вказані документи та не виявлено у них розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованого товару. Колегія суддів вважає, що формальне посилання відповідача в оспорюваному рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості товару, що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі. Колегія суддів звертає увагу на те, що контролюючий орган має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Покликання відповідача на те, що із порту призначення до митного кордону України, задекларований товар переміщувався залізничним видом транспорту перевізником «PKP CARGO CONNECT Sp.z.o.o.», однак декларантом не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості, то такі, колегія суддів зазначає таке. Судом встановлено, що позивачем до митного оформлення наданий договір про перевезення № W00041 від 14.07.2022. Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору виконавець зобов`язується надати або забезпечити надання замовнику послуг, пов`язаних з транспортуванням, перевалкою та іншим обслуговуванням експортно-імпортних і транзитних вантажів в стандартних 20-ти і 40-ка футових контейнерах за маршрутом вказаним замовником, а замовник зобов`язується оплатити надані виконавцем послуги на умовах, передбачених цим договором. Пунктом 2.2.1. Договору № W00041 від 14.07.2022 виконавець зобов`язується організувати обслуговування вантажу Замовника в межах маршруту, зазначеного замовником. Також позивачем до митного оформлення надана довідка № 150/2024 від 20.05.2024, в якій передбачена компенсація вартості міжнародного перевезення 20 футових контейнерів по маршруту м. Гдиня ст. Мостиська. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Згідно умов договору № W00041 від 14.07.2022, виконавцю надане право організувати перевезення вантажу шляхом залучення посередників від власного імені або від імені клієнта. Колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача про те, що у пакувальному листі від 31.01.2024 № б/н, проформі-інвойсі від 05.01.2024 № SDLG/PIN/23-24/108, комерційному інвойсі від 31.01.2024 №SDLG/EXIN/23-24/108, коносаменті від 29.02.2024 № MEDUE7303526, сертифікаті походження від 12.02.2024 № A/17438, прайс-листі від 12.02.2024, копії митної декларації країни відправлення від 02.02.2024 № SB22140220240240 зазначено класифікаційний код 10063010, у ж/д накладних від 09.05.2024 №№ 502658, 502674, 502682, 502690, 502773, 502781, 502864 зазначено класифікаційний код 10063000, у поданій до митного оформлення митній декларації заявлено класифікаційний код 1006306700 УКТЗЕД, виходячи з такого. Відповідно до ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. Суд першої інстанції вірно вказав, що відповідач не ставив під сумнів правильність визначення позивачем коду товару, про що свідчить відсутність рішення відповідача про визначення іншого коду за УКТЗЕД щодо імпортованого позивачем товару. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прайс-лист від 12.02.2024 не є основним документом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів; прайс-лист це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців; по-третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 23.10.2020 у справі № 810/690/17. Також, відповідачем не надано належного обґрунтування щодо наявності причинного зв`язку між адресністю, зазначенням асортименту товарів у поданому позивачем прайс-листі та правильністю визначення ним митної вартості товарів. Не заслуговує на увагу колегії суддів і покликання відповідача на те, що поданий до митного оформлення коносамент від 29.02.2024 № MEDUE7303526 жодним чином не завірений, відсутні будь-які штампи, печатки, виходячи з такого. Реквізити коносаменту визначені положеннями частини 1 ст. 138 Кодексу торгівельного мореплавства України: 1) найменування судна, якщо вантаж прийнято до перевезення на визначеному судні; 2) найменування перевізника; 3) місце приймання або навантаження вантажу; 4) найменування відправника; 5) місце призначення вантажу чи, при наявності чартеру, місце призначення або направлення судна; 6) найменування одержувача вантажу (іменний коносамент) або зазначення, що коносамент видано «наказу відправника», або найменування одержувача з зазначенням, що коносамент видано «наказу одержувача» (ордерний коносамент), або визначенням, що коносамент видано на пред`явника (коносамент на пред`явника); 7) найменування вантажу, його маркування, кількість місць чи кількість та/або міра (маса, об`єм), а в необхідних випадках - дані про зовнішній вигляд, стан і особливі властивості вантажу; 7-1) для небезпечних вантажів - найменування вантажу, порядковий номер виробу або речовини відповідно до прийнятої Організацією Об`єднаних Націй системи, клас (підклас), група сумісності для вантажів класу 1, додаткові види небезпеки та група пакування (якщо визначена), а також маса нетто вибухової речовини; 8) фрахт та інші належні перевізнику платежі або зазначення, що фрахт повинен бути сплачений згідно з умовами, викладеними в рейсовому чартері або іншому документі, або зазначення, що фрахт повністю сплачено; 9) час і місце видачі коносамента; 10) кількість складених примірників коносамента; 11) підпис капітана або іншого представника перевізника. Судом першої інстанції вірно зазначено, що як вказаною нормою закону, так і статтею 15 Конвенції ООН про морську перевозку вантажів 1978 року (Гамбурські правила), не передбачено завірення коносаменту печатками безпосередньо перевізника. У нижньому правому кутку коносамента міститься підпис. Відповідачем, як суду першої, так і апеляційної інстанції, не наведено жодних відомостей про те, яким саме чином наявність або відсутність відміток митного органу Індії в експортній декларації країни відправлення від 02.02.2024 №SB22140220240240, впливає на визначення митної вартості товару, як і необхідності та обов`язковості їх наявності у наданій копії. Судом першої інстанції вірно вказано, що митна декларація країни відправлення містить у собі інформацію щодо відправника, товару та його вартості, а також містить qr-код, номер та дату. Окрім, того в нижній частині вказаної декларації на кожній сторінці міститься інформація про можливість перевірити достовірність відомостей у вказаній декларації за допомогою мобільного додатку ICETRAK або за допомогою сайту ICEGATE. Разом з тим, на першій сторінці вказаної експортної декларації в нижньому правому кутку є відмітка про накладений Цифровий підпис Центрального Управління Непрямих Податків та Мита. Як правильно вказав суд першої інстанції і з цим погоджується колегія суддів, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод, та відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Таким чином, взяття відповідачем за основу для обрахунку митної вартості товару інформації щодо раніше визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 11.03.2024 № UA403070/2024/2370 на рівні 1,02 дол. США/кг. (умови поставки CIF, CONSTANTA, Виробник: SAFE AGRITRADE PRIVATELIMITED. Торговельна марка - DOMASHNI. Країна виробництва - Індія (IN). Товар Рис повністю обрушений, довгозерний, пропарений, із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше. LONG GRAIN PARBOILED RISE 5% BROKEN, у полімерних мішках по 30 кг, є безпідставним. Колегією суддів встановлено, що уповноважено особа декларанта надала митниці достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Суд апеляційної інстанції зазначає, що право митниці на витребування додаткових документів закон пов`язує з вичерпним переліком підстав, які стосуються недоліків у наданих для митного оформлення товарів основних документах для підтвердження митної вартості товарів, перелік яких наведено у частині другій статті 53 МК України. Відповідач не вказав на документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону. Також слід зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 368 МК України, у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів контролюючі органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог вказаного Кодексу. За умови не наведення контролюючим органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, що ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Як уже зазначалося, сумніви контролюючого органу можна вважати обґрунтованими, лише, якщо надані декларантом документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган доходів і зборів повинен чітко вказати, які саме складові митної вартості, на його думку, є непідтвердженими, а також, які документи слід надати для підтвердження того чи іншого показника. Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку стосовно того, що немає підстав для витребовування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально. За обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем). Разом з тим, митну вартість товарів відповідач визначив за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України. Колегія суддів вважає, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування контролюючим органом коригування митної вартості є передчасним. При цьому, жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни ввезеного товару на митну територію України подані декларантом документи не містили. Верховний Суд у постанові від 8 лютого 2019 року у справі № 825/648/17 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару. На підставі частини сьомої статті 54 МК України тягар доказування недостовірності та неповноти відомостей покладено саме на митний орган: «у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично». Відповідач не довів належними, достатніми доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору (контракту), як і не довів правових підстав для застосування резервного методу. Підсумовуючи все вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи постанови Верховного Суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Тернопільської митниці - залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі № 380/12397/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді Р.Й. Коваль В.В. Гуляк Повний текст постанови складено і підписано 26.05.2025