Постанова 4856 № 240/24955/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/24955/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович Ірина Едуардівна Суддя-доповідач - Біла Л.М. 28 травня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області, в якому просило: - визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономарьової К.В. від 09.12.2024 у ВП №76539707 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 гривень; - скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономарьової К.В. від 09.12.2024 у ВП №76539707 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 гривень. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Враховуючи відсутність клопотань від всіх учасників справи про розгляд справи за їх участі, а також достатність в матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне. Постановою Верховного Суду від 08.10.2024 у справі №240/1189/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирські області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі восьми мінімальних пенсії за віком, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 13.09.2023. Для забезпечення примусового виконання вказаного судового рішення Житомирський окружний адміністративний суд видав ОСОБА_1 виконавчий лист від 12.11.2024 №42824 2024 р. 12.11.2024 ОСОБА_1 звернулась до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою, в якій просила прийняти виконавчий лист від 12.11.2024 №42824 2024 р. до виконання. Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Понамарьовою К.В. 12.11.2024 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №76539707 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа від 12.11.2024 №42824 2024 р. по справі №240/1189/24. Копію вказаної постанови було направлено сторонам виконавчого провадження та надано боржнику - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області, строк тривалістю 10 робочих днів для добровільного виконання рішення суду. 19.11.2024 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Понамарьова К.В. винесла та направила на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вимогу №98440 про виконання рішення суду у справі №240/1189/24, в якій вимагав від боржника в 5-денний строк з дня отримання цієї вимоги виконати рішення суду та здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії у розмірі, визначеному статтею 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює восьми мінімальним пенсіям за віком, визначеним Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік», з урахуванням її зміни на відповідний календарний рік. У відповідь на вказану вимогу Головне управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області надіслало до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) лист від 25.11.2024 №0600-0306-5/148122, в якому повідомило, що на виконання постанови Верховного Суду від 08.10.2024 у справі №240/1189/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області проведено ОСОБА_1 з 13 вересня 2023 року перерахунок пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік». Мінімальний розмір пенсії, встановлений на дату зобов`язання становив 2093 гривень. В результаті перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії на даний час становить 20930,00 гривень, в тому числі 16744,00 гривень (2093,00 грн х 8). З 01.12.2024 виплата пенсії здійснюється у розмірі визначеному на виконання рішення. Відтак, відповідачем повідомлено, що рішення суду виконано в межах покладених судом зобов`язань. При цьому, судом не розглядалось питання проведення перерахунку розміру пенсії в майбутньому та не зобов`язано управління проводити в подальшому перерахунок пенсії в зв`язку зі збільшенням мінімального розміру пенсії. Крім того, у вказаному листі Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вказало, що інформацію про виконання постанови від 08.10.2024 у справі №240/1189/24 та про суму нарахованих, але невиплачених коштів (потребу) надано Пенсійному фонду України, шляхом включення до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ) обов`язок ведення та заповнення якої (повнота коректність) покладено на територіальні органи Пенсійного фонду України. При цьому, фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 Фінансування пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду. Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм, а черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Фінансування виплат здійснюється централізовано Пенсійним фондом України, а не його територіальними органами. Станом на сьогодні Головним управлінням управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області виплачена заборгованість за рішеннями судів, які набрали законної сили по 19 листопада 2020 року. Враховуючи вищевказане, виплата заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовим рішенням у справі №240/1189/24 може бути проведена за умови надходження відповідного бюджетного фінансування Пенсійному фонду України. Після отримання вказаного листа та перевірки виконання боржником рішення суду, головний державний виконавець встановила, що згідно наданого боржником розрахунку нарахування ОСОБА_1 пенсії здійснено із розрахунку мінімальної пенсії за віком 2093,00 гривень, тобто встановленої станом на 2023 рік. З огляду на що, виконавець дійшла висновку, що нарахування пенсії проведено не у розмірі, визначеному судовим рішенням, який повинен становити вісім мінімальних пенсії за віком, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Так, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Тобто ця величина повинна відповідати таким показникам прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: Законом України від 03.11.2022 №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 01.01.2023 складає 2093,00 грн, Законом України від 09.11.2023 №3460-ІХ "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 01.01.2024 складає 2361,00 гривень. У зв`язку з цим, головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Понамарьова К.В., керуючись статтями 63 та 75 Закону України "Про виконавче провадження", винесла постанову від 09.12.2024 у ВП 76539707 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області штрафу в розмірі 5100,00 гривень за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк судового рішення. Позивач, вважаючи постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду протиправною, звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне. Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно ст. 3 Закону №1404 примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 16 ч. 3 ст. 18 Закону №1404 визначено, що право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Частиною 2 ст. 63 Закону №1404 передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником (ч. 3 ст. 63 Закону №1404). При цьому, ст. 75 Закону №1404 передбачено відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і встановлює новий строк виконання (ч. 1 ст. 75 Закону №1404). У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 75 Закону №1404). Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою Верховного Суду від 08.10.2024 у справі №240/1189/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирські області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі восьми мінімальних пенсії за віком, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 13.09.2023. Вказане свідчить, що розмір присудженої ОСОБА_1 пенсії є змінним, та залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Тобто, вказаним рішенням суду покладено обов`язок на боржника виплачувати пенсію стягувачу в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», що означає, що розмір пенсії стягувача залежить від величини прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеної Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», та має змінюватися у разі зміни цієї величини. Так, статтею 7 Закону України від 03.11.2022 №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено у 2023 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2023 - 2093 грн. Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 №3460-ІХ "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2024 - 2361 грн. Із матеріалів справи встановлено, що в грудні 2024 року на виконання постанови Верховного Суду від 08.10.2024 у справі №240/1189/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснило ОСОБА_1 перерахунок пенсії, розмір якої склав 20171,76 грн, з яких 16744,00 грн (2093,00 грн х 8 = 16744,00 грн) - розмір пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, за період з 13.09.2023 по 30.11.2024 ОСОБА_1 була нарахована доплата до пенсії в розмірі 99949,94 гривень. При цьому, апелянтом не заперечується, що під час визначення належної ОСОБА_1 пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області застосувало показник мінімальної пенсії за віком в розмірі 2093,00 грн, тобто показник, встановлений станом на 01.01.2023. Проте, вказані дії ГУ ПФУ в Житомирській області не відповідають змісту резолютивної частини постанови Верховного Суду від 08.10.2024 у справі №240/1189/24, згідно з якою вісім мінімальних пенсій за віком мають визначатися за Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», а не фіксуватися станом на дату виникнення зобов`язань. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу відповідач діяв в межах та на підставі закону, а відтак відсутні підстави для її скасування. Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.