Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/12195/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/12195/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І. Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 27 травня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", в якому просить суд: - визнати протиправними дії Комунального закладу охорони здоров`я Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи викладені довідці про невизнання інвалідом від 03.06.2024 щодо відмови у визнанні ОСОБА_1 у встановленні інвалідності III групи; - зобов`язати Комунальний заклад охорони здоров`я Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи здійсниш повторний огляд ОСОБА_1 щодо встановлення йому III групи інвалідності. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що попри усією сукупності наявних у нього захворювань рішенням Комунального закладу охорони здоров`я Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи викладеним у довідці про невизнання інвалідом від 03.06.2024 ОСОБА_1 особою з інвалідністю не визнаний. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. Відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку. За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що Від Лікарсько-консультативної комісії Хмельницької міської поліклініки № 1 23.02.2023 на адресу Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" надійшла посильна документація для проведення медико-соціальної експертизи гр. ОСОБА_1 . За результатами очного огляду гр. ОСОБА_1 . Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією та вивчення наданої посильної документації Хмельницька обласна медико-соціальна експертна комісія 19.04.2024 року винесла експертне рішення - особою з інвалідністю не визнаний, про що гр. ОСОБА_1 видано відповідну довідку про невизнання інвалідом. Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією визначено гр. ОСОБА_1 ступінь втрати професійної працездатності у відсотках в розмірі - 20% (двадцять відсотків), захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби, згідно з наказом МОЗ України № 420 від 05.06.2012 року. Не погоджуючись з таким рішенням Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії гр. ОСОБА_1 звернувся із заявою від 17.05.2023 року щодо направлення його на стаціонарне обстеження до ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" (м. Дніпро). ОСОБА_1 в порядку оскарження був направлений для проведення стаціонарного медико-соціального експертного обстеження до ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" (м. Дніпро). Згідно, консультативного висновку № 3460 від 21.06.2023 року ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України, гр. ОСОБА_1 перебував на стаціонарному обстеженні у стаціонарі експертно-реабілітаційного відділення клініки інституту з 12.06.2023 року до 21.06.2023 року. Консультативним висновком № 3460 від 21.06.2023 року ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" Хмельницькій обласній медико-соціальній експертній комісії КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" уточнено ступені вираженості функціональних порушень та ступені обмеження життєдіяльності пацієнта. Ступені вираженості функціональних порушень наступні: - спастична правобічна кривошия (латероколліс, тонічна форма); - нерізко виражений больовий (цервікалгія), м`язово-тонічний синдром; - чутливі порушення правої верхньої кінцівки. Ступені обмеження життєдіяльності наступні: - до самообслуговування - 0 ст.; - до самостійного пересування - 0 ст.; - до трудової діяльності - 0-І ст.; - до спілкування - 0 ст.; - до орієнтації - 0 ст.; - до контролю за своєю поведінкою - 0 ст. Після повернення медико-експертної справи на адресу КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", з урахуванням консультативного висновку № 3460 від 21.06.2023 року ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією повторно видано гр. ОСОБА_1 довідку про невизнання інвалідом. Вдруге на адресу Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" надійшла посильна документація для проведення медико-соціальної експертизи гр. ОСОБА_1 від 14.02.2024 року. За результатами очного огляду гр. ОСОБА_1 , вивчення наданої посильної документації та матеріалів медико-експертної справи гр. ОСОБА_1 Хмельницька обласна медико-соціальна експертна комісія 14.02.2024 року винесла експертне рішення - особою з інвалідністю не визнаний, про що гр. ОСОБА_1 видано відповідну довідку про невизнання інвалідом. Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ України, у відповідності до п. 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317, проведено перевірку обґрунтованості рішення Хмельницької обласної медико-сошальної експертної комісії та прийняте рішення, яким підтверджено рішення Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії. Не погоджуючись із такими рішеннями, позивач звернувся до суду. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Питання медико-соціальної експертизи" від 03.12.2009 №1317, встановлено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (пункт 3 Положення). Експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (пункт 17 Положення). Пунктом 11 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Питання медико-соціальної експертизи" від 03.12.2009 №1317, передбачено, що ступінь втрати професійної працездатності працівників (у відсотках), ушкодження здоров`я яких пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків, та потреба у медичній і соціальній допомозі визначаються на підставі направлення лікувально-профілактичного закладу, роботодавця або уповноваженого ним органу чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, суду чи прокуратури. Огляд потерпілого проводиться комісією за участю представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами та висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології або його відділення) про професійний характер захворювання. Відповідно до Пункту 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561, при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії. Таким чином, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії. При цьому, суд першої інстанції вірно вказав, що він не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. Зазначене також підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16. Оскільки у справі, що розглядається, спір виник у зв`язку із незгодою позивача із висновком МСЕК про відсутність підстав для інвалідності, а позивач не наводить обгрунтування порушення відповідачем процедури прийняття спірного висновку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки під час розгляду справи судом не встановлено порушення відповідачем процедури прийняття оскарженого висновку МСЕК, відсутні підстави для задоволення позову. Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п. 2 ч.5 ст. 328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.