LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд480/5563/24

від 28.05.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 у справі № 480/5563/24 залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2025 р. Справа № 480/5563/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.12.2024, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, м. Суми, повний текст складено 30.12.24 у справі № 480/5563/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі за текстом також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі за текстом також ВЧ НОМЕР_2 , ), третя особа: Військова частина НОМЕР_1 (далі за текстом також ВЧ НОМЕР_1 ), у якому просив: - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування зниженого розміру додаткової винагороди військовослужбовцю Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 за період з 01 січня по 07 січня 2024 року, з 14 січня по 21 січня 2024 року, з 08 лютого по 18 лютого 2024 року, з 21 лютого по 29 лютого 2024 року, з 01 березня по 01 березня 2024 року, з 04 березня по 07 березня 2024 року, з 10 березня по 13 березня 2024 року, з 16 березня по 19 березня 2024 року, з 22 березня по 23 березня 2024 року, з 26 березня по 27 березня 2024 року, з 30 березня по 31 березня 2024 року за час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та виконання бойових (спеціальних) завдань; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн за період з 01 січня по 07 січня 2024 року, з 14 січня по 21 січня 2024 року, з 08 лютого по 18 лютого 2024 року, з 21 лютого по 29 лютого 2024 року, з 01 березня по 01 березня 2024 року, з 04 березня по 07 березня 2024 року, з 10 березня по 13 березня 2024 року, з 16 березня по 19 березня 2024 року, з 22 березня по 23 березня 2024 року, з 26 березня по 27 березня 2024 року, з 30 березня по 31 березня 2024 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та виконання бойових (спеціальних) завдань, з урахуванням виплачених сум. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування зниженого розміру додаткової винагороди військовослужбовцю Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 за період з 01 січня по 07 січня 2024 року, з 14 січня по 21 січня 2024 року, з 08 лютого по 18 лютого 2024 року, з 21 лютого по 29 лютого 2024 року, з 01 березня по 01 березня 2024 року, з 04 березня по 07 березня 2024 року, з 10 березня по 13 березня 2024 року, з 16 березня по 19 березня 2024 року, з 22 березня по 23 березня 2024 року, з 26 березня по 27 березня 2024 року, з 30 березня по 31 березня 2024 року за час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та виконання бойових (спеціальних) завдань. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн за період з 01 січня по 07 січня 2024 року, з 14 січня по 21 січня 2024 року, з 08 лютого по 18 лютого 2024 року, з 21 лютого по 29 лютого 2024 року, з 01 березня по 01 березня 2024 року, з 04 березня по 07 березня 2024 року, з 10 березня по 13 березня 2024 року, з 16 березня по 19 березня 2024 року, з 22 березня по 23 березня 2024 року, з 26 березня по 27 березня 2024 року, з 30 березня по 31 березня 2024 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та виконання бойових (спеціальних) завдань, з урахуванням виплачених сум. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_2 оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що поняття безпосередньої участі військовослужбовця у виконанні бойових (спеціальних) завдань та перебування військовослужбовця у районах ведення воєнних (бойових) дій не є тотожними. Бойове завдання завдання, яке поставлено командиром підрозділу, частині, з`єднанню, інколи групі або окремому військовослужбовцю для досягнення визначеної цілі в бою (операції) у визначений термін. Район воєнних (бойових) дій визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій ведуться або/та можуть вестись воєнні (бойові) дії. Таким чином, в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції вбачаються порушення норм матеріального права в частині правової визначеності нарахування додаткової грошової винагороди в розмірі 100000 грн медичному персоналу. Виплата 100 000 гривень позивачу здійснювалась саме за виконання бойових (спеціальних) завдань (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах), пов`язане з ризиком для життя та здоров`я у районах воєнних (бойових) дій медичним персоналом, що підтверджується рапортами № 700 від 08.02.2024, № 1865 від 01.04.2024, № 1133 від 01.03.2024. Національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції. З огляду на викладене, відповідач зауважує, що положення Розділу ХХХIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, звужує обсяг гарантованих державою виплат для тієї категорії військовослужбоців, яка здійснює безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України. За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про заміну відповідача правонаступником у справі № 480/5563/24 задоволено. Замінено відповідача у справі № 480/5563/24 - Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на його правонаступника - Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ). Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , звання - молодший сержант, посада - фельдшер медичного пункту -ВЧ НОМЕР_2 з 08 серпня 2022 року, що підтверджуються довідкою ВЧ НОМЕР_2 від 24.04.2024 №

836. Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 19 травня 2024 року № 1046 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, позивач у період з 25 листопада 2023 року по 21 січня 2024 року, з 08 лютого по 07 квітня 2024 року (смт. Зарічне, Краматорський район, Лиманська міська територіальна громада, Донецької області), 09 квітня 2024 року по 19 травня 2024 року (с. Краснопілля, Сумськи район, Сумська область) брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебиваючи в смт. Зарічне, Краматорський район, Лиманська територіальна громада, Донецька область, с. Краснопілля, Сумськи район, Сумська область. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 лютого 2024 року № 42 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових дій) Лиманська міська територіальна громада Донецької області визначена районом ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 31 січня 2024 року. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 березня 2024 року № 82 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових дій) Лиманська міська територіальна громада Донецької області визначена районом ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 29 лютого 2024 року. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 квітня 2024 року № 121 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових дій) Лиманська міська територіальна громада Донецької області визначена районом ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 31 березня 2024 року. Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 05 лютого 2024 року № 74 «Про виплату додаткової винагороди за січень 2024 року» встановлено виплатити молодшому сержанту медичної служби Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) з 01 січня по 07 січня 2024 року, з 14 січня по 21 січня 2024 року додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних ) завдань. Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 05 березня 2024 року № 140 «Про виплату додаткової винагороди за лютий 2024 року» встановлено виплатити молодшому сержанту медичної служби Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 за період виконання бойових (спеціальних) завдань у складі командування штабу військової частини, який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) з 08 лютого по 18 лютого 2024 року, з 21 лютого по 29 лютого 2024 року додаткову винагороду у розмірі 50 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах. Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 04 квітня 2024 року № 101 «Про виплату додаткової винагороди за березень 2024 року» встановлено виплатити молодшому сержанту медичної служби Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) з 01 березня по 01 березня 2024 року, з 04 березня по 07 березня 2024 року, з 10 березня по 13 березня 2024 року, з 16 березня по 19 березня 2024 року, з 22 березня по 23 березня 2024 року, з 26 березня по 27 березня 2024 року, з 30 березня по 31 березня 2024 року додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних ) завдань. Так, позивачем на підставі зазначених вище наказів отримано від Військової частини НОМЕР_1 додаткову винагороду в наступних розмірах: 22 лютого 2024 року - 33 362, 91 грн (за січень 2024 року); 21 березня 2024 року - 27 172,42 грн (за лютий 2024 року); 24 квітня 2024 року - 56 240, 33 грн (за березень 2024 року). Однак, позивач зауважує, що з 25 листопада 2023 року по 21 січня 2024 року, з 08 лютого по 07 квітня 2024 року (смт. Зарічне, Краматорський район, Лиманська міська територіальна громада, Донецької області) брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в смт. Зарічне, Краматорський район, Лиманська територіальна громада, Донецька область, що підтверджується відповідною довідкою військової частини, а тому має право на виплату додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем прав та інтересів позивача у публічно-правових відносинах. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статей 17, 46 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. За змістом статей 17, 65 Конституції України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції. Тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення. Щодо осіб, на яких покладено обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей ч. 5 ст. 17 Конституції України передбачено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними ст. 46 Конституції України (абз. 2, 3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 р. № 12-р/2018). Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 за № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби. Статтею 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Положеннями статті 3 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до пунктів 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи). На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин). Пунктом 1-1 вказаної постанови установлено, що військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Відповідно до п. 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок №260), на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах) у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення). Матеріалами справи підтверджено, що позивач є фельдшером медичного пункту Військової частини НОМЕР_2 , а отже є медичним персоналом. Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 19 травня 2024 року № 1046 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, позивач з 25 листопада 2023 року по 21 січня 2024 року, з 08 лютого по 07 квітня 2024 року (смт. Зарічне, Краматорський район, Лиманська міська територіальна громада, Донецької області) брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебиваючи в смт. Зарічне, Краматорський район, Лиманська територіальна громада, Донецька область. Відповідно до п. 4 Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 19 травня 2024 року № 1046 підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовця ОСОБА_1 у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів в період з 25 листопада 2023 року по 21 січня 2024 року, з 08 лютого по 07 квітня 2024 року (смт. Зарічне, Краматорський район, Лиманська міська територіальна громада, Донецької області) є: - бойове розпорядження оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 21.07.2023 №3332/ОУВ; - бойове розпорядження оперативно - тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 21.07.2023 №БР-2935дск; - бойове розпорядження оперативно - тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » №269т/БР/ОТУ від 05.04.2024; - наказ командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.04.2024 №105. З огляду на викладене довідка Військової частини НОМЕР_2 від 19 травня 2024 року за № 1046 видана на підставі одного із підтверджуючих документів, передбачених пунктом п. 4 Порядку №

260. Відповідно до п. 3 розділу XXXIV Порядку № 260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 лютого 2024 року № 42 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових дій) Лиманська міська територіальна громада Донецької області визначена районом ведення воєнних (бойових ) дій з 01 по 31 січня 2024 року. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 березня 2024 року № 82 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових дій) Лиманська міська територіальна громада Донецької області визначена районом ведення воєнних (бойових ) дій з 01 по 29 лютого 2024 року. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 квітня 2024 року № 121 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових дій) Лиманська міська територіальна громада Донецької області визначена районом ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 31 березня 2024 року. Таким чином смт. Зарічне, Краматорський район, Лиманська міська територіальна громада, Донецької області в період з 01 січня по 31 березня 2024 року визначене районом ведення воєнних (бойових) дій. З огляду на викладене прийняття позивачем безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в смт. Зарічне, Краматорський район, Лиманська міська територіальна громада, Донецької області в період з 01 січня по 31 березня 2024 року (у період здійснення зазначених заходів) підтверджується належними, допустимими і достатніми доказами та підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані періоди. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23.05.2024 у справі № 120/4387/23 та від 24.05.2024 у справі № 120/4967/23, де суд касаційної інстанції вказав, що оформлена стосовно позивача довідка військової частини підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди. Отже, позивач, як медичний персонал медичного підрозділу, має право на нарахування та виплату йому додаткової винагороди у спірному періоді за час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та виконання бойових (спеціальних) завдань з розрахунку 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Натомість Військовою частиною НОМЕР_2 усупереч зазначеним вище обставинам на вимогам законодавства позивачу нарахована та виплачена додаткова винагорода в наступних розмірах: - за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) з 01 січня по 07 січня 2024 року, з 14 січня по 21 січня 2024 року додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань (наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 05 лютого 2024 року № 74 «Про виплату додаткової винагороди за січень 2024 року»); - за період виконання бойових (спеціальних) завдань у складі командування штабу військової частини, який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) з 08 лютого по 18 лютого 2024 року, з 21 лютого по 29 лютого 2024 року додаткову винагороду у розмірі 50 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах (наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 05 березня 2024 року № 140 «Про виплату додаткової винагороди за лютий 2024 року»); - за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) з 01 березня по 01 березня 2024 року, з 04 березня по 07 березня 2024 року, з 10 березня по 13 березня 2024 року, з 16 березня по 19 березня 2024 року, з 22 березня по 23 березня 2024 року, з 26 березня по 27 березня 2024 року, з 30 березня по 31 березня 2024 року додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань (наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 04 квітня 2024 року № 101 «Про виплату додаткової винагороди за березень 2024 року»). Щодо доводів апеляційної скарги про звуження обсягу гарантованих державою виплат для тієї категорії військовослужбоців, яка здійснює безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, колегія суддів зауважує, що встановлені судом обставини відповідають вимогам пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260, відповідно до якого військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100000 грн виплачується тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах), зокрема, - у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо нарахування зниженого розміру додаткової винагороди військовослужбовцю Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 за період з 01 січня по 07 січня 2024 року, з 14 січня по 21 січня 2024 року, з 08 лютого по 18 лютого 2024 року, з 21 лютого по 29 лютого 2024 року, з 01 березня по 01 березня 2024 року, з 04 березня по 07 березня 2024 року, з 10 березня по 13 березня 2024 року, з 16 березня по 19 березня 2024 року, з 22 березня по 23 березня 2024 року, з 26 березня по 27 березня 2024 року, з 30 березня по 31 березня 2024 року за час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та виконання бойових (спеціальних) завдань є протиправними, а позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані та правомірні. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав уважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права неправильним. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. З урахуванням приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 у справі № 480/5563/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»