Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/15023/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2025 р. Справа № 520/15023/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Подобайло З.Г. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М.) від 10.01.2025 року по справі № 520/15023/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить суд: - визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 203950009418 від 05.12.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити з моменту первісного звернення, тобто з 07.11.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до трудового стажу, що дає право на отримання пенсії за віком наступні періоди: з 20.07.1981 по 01.12.1981, з 19.02.1982 по 09.04.1982, з 27.10.1986 по 25.04.2001. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 203950009418 від 05.12.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 20.07.1981 по 01.12.1981, з 19.02.1982 по 09.04.1982, з 27.10.1986 по 25.04.2001. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2023 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, викладеної судом у цьому рішенні. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що приймаючи рішення суд першої інстанції проігнорував той факт, що відповідно до ст. 45 Закону № 1058 обовязок в наданні достатнього пакету документів для підтвердження стажу законодавець покладає на позивача, а головне управління не наділено повноваженнями у підтвердженні страхового стажу, а лише у відповідності до п. 4.2 Порядку № 22-1 досліджує, аналізує та перевіряє вже надані документи та виявляє їх неточності та розбіжності. Період роботи з 20.07.1981 по 01.12.1981, оскільки наявне необумовлене виправлення в даті наказу про звільнення; період роботи 19.02.1982 по 09.04.1982, оскільки дата зарахування не відповідає даті наказу про зарахування; період роботи з 27.10.1986 по 25.04.2001, оскільки в трудовій книжці НОМЕР_2 від 30.11.1981 записи про роботу в КСП «Надія» засвідчені печаткою ФОП ОСОБА_2 , який Ухвалою Арбітражного суду Харківської області від 19.04.2001 призначений ліквідатором зазначеного підприємства, а відповідно пункту 4 статті 41 закону 2343 передбачено, що ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів боржника, визнаного банкрутом, у разі їх втрати, що унеможливлює застосування власної печатки при здійсненні повноважень ліквідатора. Вказує, що суд І інстанції не врахував, що для зарахування спірного стажу позивачу лише необхідно надати уточнюючі довідки про підтвердження фактів роботи.Вважає, що прийняте ним рішення про відмову у призначенні пенсії - правомірне. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07.11.2023 звернулась до Головного управління Пенсійного форду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком. Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та прийнято рішення від 10.11.2023 № 203950009418, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв?язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ст.26 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування". Страховий стаж позивача склав 29 років 08 місяців 04 дні. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області 01.12.2023 № 2000-0303-9/176225 звернулось до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, які відпрацьовували заяву ОСОБА_1 від 07.11.2023, щодо перегляду електронної пенсійної справи, в зв?язку з тим, що при призначенні пенсії до страхового стажу безпідставно зараховано період роботи з 27.10.1986 по 30.06.2000, оскільки в трудовій книжці НОМЕР_3 від 30.11.1981 записи про роботу в КСП "Надія" з 27.10.1986 по 25.04.2001 засвідчені печаткою ФОП ОСОБА_2 , який ухвалою Арбітражного суду Харківської області від 19.04.2001 призначений ліквідатором зазначеного підприємства. Відповідно до частини третьої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343- XII, чинному на дату звільнення заявниці, з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута. Частиною четвертою статті 41 Закону № 2343- XII також передбачено, що ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штамп боржника, визнаного банкрутом у разі їх втрати, що унеможливлює застосування власної печатки при здійсненні повноважеть ліквідатора. Крім того, Головне управління Пенсійного офнду України в Харківській області звернуло увагу, що до страхового стажу не зараховано трудову діяльність з 09.04.1982 по 24.06.1982 згідно записів трудової книжки № 6-7, а також про необхідність включити догляд за дитиною до досягнення нею трьох років періодом з 23.10.1986 по 23.07.1987. Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення від 05.12.2023 № 203950009418 (на заміну рішення про відмову від 10.11.2023 № 203950009418), яким відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Страховий стаж позивача після перерахунку склав - 16 років 11 місяців 13 днів. Підставою для відмови в призначенні пенсії в вказаному рішенні вказано про не зарахування періоду роботи з 20.07.1981 по 01.12.1981, оскільки наявне необумовлене виправлення в даті наказу про звільнення; періоду роботи 19.02.1982 по 09.04.1982, оскільки дата зарахування не відповідає даті наказу про зарахування; періоду роботи з 27.10.1986 по 25.04.2001, оскільки в трудовій книжці НОМЕР_2 від 30.11.1981 записи про роботу в КСП "Надія" засвідчені печаткою ФОП ОСОБА_2 , який Ухвалою Арбітражного суду Харківської області від 19.04.2001 призначений ліквідатором зазначеного підприємства, а відповідно пункту 4 статті 41 Закону № 2343 передбачено, що ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів боржника, визнаного банкрутом, у разі їх втрати, що унеможливлює застосування власної печатки при здійсненні повноважень ліквідатора. Листом № 0800-0302-9/895535 від 06.12.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області погодилось з позицією Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо безпідставно зарахованого періоду роботи з 27.10.1986 по 30.06.2000 та з можливістю зарахувати період роботи з 09.04.1982 по 24.06.1982 та догляд за дитиною до досягнення нею 3-х років з 23.10.1986 по 23.07.1987. Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області від 05.12.2023 № 203950009418 про відмову в призначенні пенсії за віком з підстав незарахування до трудового стажу періодів роботи з 20.07.1981 по 01.12.1981, з 19.02.1982 по 09.04.1982, з 27.10.1986 по 25.04.2001 протиправним та таким, що порушує права на достатнє пенсійне забезпечення в старості, позивачка звернулась з даним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №203950009418 від 05.12.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню. З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважав за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до трудового стажу позивача періоди роботи з 20.07.1981 по 01.12.1981, з 19.02.1982 по 09.04.1982, з 27.10.1986 по 25.04.2001. Відмовляючи в задоволенні частини вимог суд виходив з того, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією органів пенсійного фонду, з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд дійшов висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2023 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, викладеної судом у цьому рішенні. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в оскаржуваній відповідачем частині. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, шо включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон № 1058-IV). За змістом п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. У силу ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у звязку з втратою годувальника. Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Відповідно до ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Таким чином, страховий стаж, який безпосередньо пов`язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 01 січня 2004 року. До 01 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж). Отже, до 01 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджені записами в трудовій книжці) автоматично зараховується як страховий стаж. Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року за № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 № 22-1, зокрема, встановлено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). За приписами пунктів 4.1, 4.2 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. При прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17 - 19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Згідно з п.4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. Відповідно до п. 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі по тексту - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 2 Порядку № 637 визначено, що у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За змістом пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. З тексту оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 05.12.2023 № 203950009418, слідує, що страховий стаж позивача складає 16 років 11 місяців 13 днів відповідно наданих до заяви документів про стаж, та зазначив, що до страхового стажу не враховано періоди роботи: з 20.07.1981 по 01.12.1981 (наявне необумовлене виправлення в даті наказу про звільнення); з 19.02.1982 по 09.04.1982 (дата зарахування не відповідає даті наказу про зарахування); з 27.10.1986 по 25.04.2001 (в трудовій книжці НОМЕР_3 від 30.11.1981 записи про роботу в КСП "Надія" засвідчені печаткою ФОП ОСОБА_2 , який ухвалою Арбітражного суду Харківської області від 19.04.2001 призначений ліквідатором зазначеного підприємства, а відповідно до пункту 4 статті 41 Закону № 2343 передбачено, що ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів боржника, визнаного банкрутом, у разі їх втрати, що унеможливлює застосування власної печатки при здійсненні повноважень ліквідатора). У спірний період роботи позивача порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, положення якої діяли до 29.07.1993, а з 29.07.1993 - Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №

58. Відповідно до п.2.2 Інструкції № 162 до трудової книжки вносяться зокрема, відомості, про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (распорядження), а при звільненні - в день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) п. 2.3 Інструкції №

162. Відповідно до п. 4.1 Інструкції № 162 при звільненні робочого або службовця всі записи про роботу, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами. За змістом пункту 2.2 Інструкції № 58 до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення. Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Відповідно до пункту 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. В силу приписів чинного законодавства заповнення трудової книжки працівника здійснюється роботодавцем, а не працівником, і саме підприємство-роботодавець є відповідальним за організацію обліку трудових книжок працівників, в тому числі правильність внесення записів до них. Крім того, суд зауважує, що згідно із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 25.04.2019 у справі № 593/283/17 та від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження органами Пенсійного фонду в реалізації особою конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії. На працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку) за формальну неправильність оформлення досліджуваного документу, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства (висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17). За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність. Суд наголошує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи особи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Отже, відмова відповідача в зарахуванні зазначеного періоду роботи та призначення пенсії позивачу має виключно формальний характер. Суд враховує, що записами у трудовій книжці серії НОМЕР_3 , підтверджено наступні періоди роботи: - з 20.07.1981 по 01.12.1981 на посаді слюсаря-електромонтажника 2 розряду в Деребчинському цукрокомбінаті с.Деребчин Шаргородського району Вінницької області; - з 19.02.1982 по 09.04.1982 - зарахована у штат бази та направлена в учкомбінат на курси кухарів; - з 27.10.1986 по 25.04.2001 працювала на різних посадах в штаті Дергачівської бройлерної фабрики. Згідно запису № 14 від 25.04.2001 в трудовій книжці позивача, дергачівська бройлерна фабрика перейменована в КСП "Надія" (розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації від 15.12.1996 №736). Крім того, на підтвердження вказаного трудового стажу позивачем надано також архівну довідку КУ "Трудовий архів Шаргородської міської ради" від 13.11.2023 № 01-13-872, згідно якої ОСОБА_3 наказом директора Деребчинського цукрокомбінату с.Деребчин Шаргородського району Вінницької області від 14.07.1981 № 339 §5 прийнято слюсарем-електромонтажником 2 розряду з 20.07.1981 року та наказом від 30.11.1981 № 564 §2 звільнено з роботи за власним бажанням ст. 38 КЗпП УРСР з 01.12.1981 року (а.с.28). Відповідно до архівних довідок КП "Міський архів" від 25.09.2023 № С-90 ОСОБА_4 працювала робочою на Дергачівській бройлерній фабриці в період 1987 по 1991, з 1992 по 1995 та отримувала заробітну плату згідно відомостей про нарахування заробітної плати (а.с.23, 24, 25). Враховуючи вищевикладене, наданими доказами у їх сукупності підтверджено спірний трудовий стаж позивача. Суд зауважує, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Висновки та рішення суб`єкта владних повноважень повинні ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 203950009418 від 05.12.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , зарахування до трудового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 20.07.1981 по 01.12.1981, з 19.02.1982 по 09.04.1982, з 27.10.1986 по 25.04.2001 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2023 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, викладеної судом у цьому рішенні. Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 по справі № 520/15023/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло І.М. Ральченко