Постанова 4875 № 922/3165/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2025 року м. Харків Справа № 922/3165/24 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В., при секретарі судового засідання , Ярош В. В., за участі представників сторін , не прибули, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, за вх. №584 Х/1 на рішення господарського суду Харківської області від "10" грудня 2024 р. (повний текст складено 17.12.24, суддя Погорелова О. В. ) у справі № 922/3165/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскет Шиппінг", м. Київ , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валекса Трейд", м. Харків , про стягнення заборгованості ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.12.24 у справі №922/3165/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валекса Трейд" (61003, м. Харків, м. Конституції, 1, оф. 8610, код ЄДРПОУ 44824549) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскет Шиппінг" (03039, м.Київ, вул. Фрометівська, 2, корп. 5, код ЄДРПОУ 35355771) 2 861 635,96 грн. основного боргу, 12 560,00 грн. невідкоригованої суми ПДВ, 149 619,27 грн. інфляційних втрат, 65 659,64 грн. три проценти річних, 428 503,07 грн. пені, 52 769,67 грн. судового збору та 40 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В решті позову відмовлено . Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції судовим рішенням , Товариство з обмеженою відповідальністю "Валекса Трейд", м. Харків звернулося до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Крім того просить поновити строк на звернення з апеляційною скаргою, оскільки він дізнався про рішення суду тільки після відкриття виконавчого провадження. Вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм процесуального права, без дослідження усіх обставин справи. Зокрема посилається на нелажне повідомлення його про розгляд справи. Крім того, не погоджується з наданими позивачем актами. Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 р. у справі №922/3165/24 поновлено пропущений процесуальний строк Товариству з обмеженою відповідальністю "Валекса Трейд", м. Харків , на оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 10.12.24 у справі №922/3165/24, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Валекса Трейд", м.Харків, на рішення Господарського суду Харківської області від 10.12.24 у справі №922/3165/24, встановлено учасникам справи строк до 02.05.2025 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано матеріали оскарження по справі №922/3165/24 з Господарського суду Харківської області. Цією ж ухвалою зупинено дію рішення Господарського суду Харківської області від 10.12.24 у справі №922/3165/24 . Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 р. розгляд справи призначено на 22.05.2025 р. 20.05.2025 р. від представника заявника апеляційної скарги надійшло клопотання про відкладання розгляду справи у зв`язку з тим, що вона буде перебувати у місті Львові та прямує до міста Краків. Судова колегія, розглянувши клопотання апелянта , відмовляє у його задоволенні, оскільки ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 р. явка представників сторін у судове засідання не визнавалася обов`язковою. Судова колегія також зазначає, що відповідно до приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. З наданих до клопотання копій посадкових документів убачається, що посадковий документ на поїзд Одеса-Львів було придбано 08.05.2025 р. Тобто, представник заявника апеляційної скарги вже був обізнаний про призначення судового засідання на 22.05.2025 р. У судове засідання представники сторін не з`явилися. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином. Явка представників сторін у судове засідання судовою колегією не визнавалася обов`язковою. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України) Заслухавши доповідь головуючого по справі (суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне. Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи. 03.02.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю « Аскет Шиппінг» (експедитор за договором, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Валекса Трейд» (замовник за договором, відповідач) було укладено договір № 06-Д про надання транспортно-експедиторських послуг (далі - договір). За умовами вищезазначеного договору ТОВ «Аскет Шиппінг» за обумовлену плату надає ТОВ «Валекса Трейд» комплекс транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією перевалки вантажів замовника через морські та/або річні порти України, а замовник своєчасно та у повному обсязі сплачує за надані послуги згідно виставлених рахунків. Додатками 1-5 до договору сторони погодили зміст послуг, що будуть надаватись та їх вартість. Відповідно до п.п. 4.1.8 договору замовник зобов`язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги експедитора згідно виставлених рахунків. Згідно п. 5.5 договору, остаточний розрахунок здійснюється по кожній судовій партії вантажу після відходу судна або відвантаження вантажу на будь-який транспортний засіб, на підставі виставленого експедитором рахунку-фактури, в національній валюті по офіційному курсу Національного банку України на дату коносаменту або іншого транспортного документу. Рахунок повинен бути сплачений на протязі п`яти банківських днів з моменту його отримання замовником. Датою отримання замовником рахунку-фактури є дата відправлення рахунку засобами факсимільного чи електронного зв`язку. Відповідно до пункту 5.10 договору, при наявності у замовника мотивованих зауважень до будь-якої частини пред`явлених до сплати платежів, замовник зобов`язаний безспірну суму оплатити в порядку, передбаченому договором, а по спірним сумам пред`явити експедитору письмові обґрунтування відмови від оплати сум не пізніше п`яти робочих днів з моменту отримання рахунку. У разі відсутності будь-яких зауважень рахунок експедитора вважається акцептованим замовником. Відповідно до п. 6.1 договору у випадку порушення договору сторона несе відповідальність, визначену договором та/або чинним законодавством України. Пунктом 6.2. договору передбачено, що порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. Згідно п. 6.4 договору, за несвоєчасне проведення розрахунків за надані послуги замовник сплачує на користь експедитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Відповідно до п. 6.6 договору у разі порушення замовником термінів, передбачених податковим законодавством для реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН з дати отримання від експедитора розрахунку коригування, при зменшенні суми компенсації вартості послуг, замовник сплачує експедитору суму зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість протягом п`яти банківських днів з моменту отримання письмової вимоги експедитора. На виконання даного договору, позивачем були надані відповідачу наступні послуги: - зберігання вантажу на відкритих складах ДП ІЗМ МТП вантаж - мінеральні добрива-карбамід, вид пакування - біг-беги, т/х відповідно до акту надання послуг № 423 від 30.09.2023, який згідно п. 5.10 договору є акцептованим замовником, на суму 1 119 717,07 грн., рахунок на оплату № 535 від 30.09.2023; - зберігання вантажу на відкритих складах ДП ІЗМ МТП вантаж - мінеральні добрива-карбамід, вид пакування - біг-беги, т/х відповідно до акту надання послуг № 473 від 31.10.2023, який згідно п. 5.10 договору є акцептованим замовником, на суму 687 625,79 грн., рахунок на оплату № 597 від 31.10.2023; - зберігання вантажу на відкритих складах ДП ІЗМ МТП вантаж - мінеральні добрива-карбамід, вид пакування - біг-беги, т/х відповідно до акту надання послуг № 210 від 30.11.2023, який згідно п. 5.10 договору є акцептованим замовником, на суму 665 614,66 грн., рахунок на оплату № 225 від 30.11.2023; - зберігання вантажу на відкритих складах ДП ІЗМ МТП вантаж - мінеральні добрива-карбамід, вид пакування - біг-беги, т/х відповідно до акту надання послуг № 234 від 16.12.2023, який підписаний представниками сторін без зауважень, на суму 166 608,05 грн., рахунок на оплату № 253 від 16.12.2023; - транспортне експедирування через ДГІ Ізмаїльський морський торговельний порт за варіантом вантажних операцій: судно-Термінал-авто/вагон, вантаж - мінеральні добрива-карбамід, вид пакування - біг-беги, т/х ОАНІЖА відповідно до акту надання послуг № 228 від 16.12.2023, який підписаний представниками сторін без зауважень на суму 207 670,39 грн., рахунок на оплату № 246 від 16.12.2023; - зважування на автомобільних вагах, вантаж - мінеральні добрива - карбамід, т/х відповідно до акту надання послуг № 233 від 16.12.2023, який підписаний представниками сторін без зауважень на суму на суму 5 040,00 грн., рахунок на оплату № 249 від 16.12.2023; - проведення перетарки біг-бегів, вантаж - мінеральні добрива - карбамід, т/х відповідно до акту надання послуг № 232 від 16.12.2023, який підписаний представниками сторін без зауважень на суму 9 360,00 грн., рахунок на оплату № 248 від 16.12.2023. Проте, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг не виконав, внаслідок чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 2 861 635,96 грн. Крім того, на виконання умов п. 6.6 договору та у зв`язку із невиконанням відповідачем належним чином взятих на себе зобов`язань щодо оплати послуг позивача на адресу відповідача надіслано вимогу № 0018 від 24.01.2024 про сплату суми 12 560,00 грн ПДВ, що виник з суми боргу 75 360,00 грн. за незареєстрований позивачем розрахунок коригування №2 від 08.06.2023 на суму 75 360,00 грн. у т. ч. 12 560,00 грн ПДВ до податкової накладної №042403 від 24.04.2023. Крім того, через неналежне виконання відповідачем умов спірного договору позивачем останньому до стягнення нараховані 150 102,14 грн інфляційних втрат, 65 877,96 грн трьох процентів річних та 628 293,36 грн пені. Як зазначалося вище, позовні вимоги було задоволено частково. Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи нижче викладене. Відповідно до приписів частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. ( ч.1 ст.628 ЦК України) Відповідно до статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. Згідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, ного завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами. ( ст.929 ЦК України) Статтею 931 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату. Згідно зі статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до приписів статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. ( ст.526 ЦК України) Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно до приписів статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Доказів оплати відповідачем заборгованості у розмірі 2 874 195,96 грн. матеріали справи не містять. З огляду на наведене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 2 874 195,96 грн. є такими що підлягають задоволенню. Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 65 877,96 грн трьох процентів річних, 628 293,36 грн. пені та 150 102,14 грн. інфляційних втрат. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом. Згідно з приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Судом першої інстанції встановлено, що у пункті 6.4. договору сторони погодили, що за несвоєчасне проведення розрахунків на надані послуги замовник сплачує на користь експедитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Отже, у даному випадку підлягають застосуванню положення частини 6 статті 232 ГК України щодо обмеження періоду нарахування пені шістьма місяцями. Крім того, до розрахунку пені, процентів річних та інфляційних втрат позивачем включена сума 12 560,00 грн., яка не є заборгованістю за надані послуги. Судом апеляційної інстанції було перевірено розрахунок пені, процентів річних та інфляційних втрат та встановлено, що до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 428 503,07 грн., інфляційні втрати у розмірі 149 619,27 грн. та три проценти річних у розмірі 65 659,64 грн. З огляду на наведене, вище зазначені позовні вимоги підлягали задоволенню частково. Що стосується покладання на відповідача витрат на професійну правничу допомогу, до судова колегія зазнає наступне. Як убачається з матеріалів справи, 05.12.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 132 000,00 грн. Відповідно до частин 1 та частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Частинами 1, 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. У позовній заяві позивачем було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу становить 132 000,00 грн. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: ордер серії ВС №1308100 від 06.09.2024, договір про надання правничої допомоги від 25.04.2024 укладений між ТОВ "Аскет Шиппінг" та Адвокатським бюро "Ірини Максимишин", додатковий договір від 25.07.2024 до договору про надання правничої допомоги від 25.04.2024, рахунок №15/24 від 25.09.2024, платіжна інструкція №2143 від 09.10.2024 на суму 33 000,00 грн., додатковий договір від 01.11.2024 до договору про надання правничої допомоги від 25.04.2024. Дослідивши зазначені докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту надання адвокатом професійної правничої допомоги. Згідно з приписами частини 1 та частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. ( ч.3 ст.126 ГПК України) Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України). У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України). Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Разом з цим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Така правова позиція викладена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 908/2348/18. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц). Отже, для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з метою дотримання критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд вважає за доцільне встановити розмір судових витрат ТОВ "Аскет Шиппінг" на професійну правничу допомогу у сумі 40 000,00 грн. Судова колегія зазначає, що позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржувалося. Що стосується твердження заявника апеляційної скарги про не належне повідомлення судом першої інстанції про розгляд справи. З матеріалів справи убачається наступне. З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом першої інстанції ухвали суду направлялись рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Судова кореспонденція була повернута поштою на адресу суду першої інстанції із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою" та "за закінченням терміну зберігання". Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Згідно до приписів частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Таким чином, в разі, якщо ухвалу суду направлено за належною адресою, а саме: за адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або яка повідомлена суду стороною, вважається, що адресат належно повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання відповідачем зазначених ухвал суду, оскільки таке не отримання зумовлене не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою самого учасника справи щодо отримання кореспонденції, яка надходить від суду на його адресу. З матеріалів справи також убачається, що ухвала суд про відкриття провадження у справі № від 18.09.2024 р.по справі № 922/3165/24 судом першої інстанції було надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕКСА ТРЕЙД» на його електронну адресу. Документ доставлено 08.10.2024 р. ( а.с.73 т.с.1) . Ухвала-повідомлення від 15.10.2024 р. по справі № 922/3165/24 було надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕКСА ТРЕЙД» на його електронну адресу. Документ доставлено до електронної скриньки 16.10.2024 р. ( а.с.90 т.с.2) Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з частини 1 та частини 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). З огляду на наведене, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/3165/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Таким чином, матеріали справи підтверджено, що судом першої інстанції було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. Що стосується інших тверджень апелянта. Відповідно до приписів частини 1 Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Стаття 73 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Частиною 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Як убачається з матеріалів справи , відповідачем жодних доказів на підтвердження обставин, на які він посилався в апеляційній скарзі, до апеляційної скарги додано не було. Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України) В даному випадку судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валекса Трейд", м.Харків , на рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/3165/24 залишити без задоволення. 2.Рішення господарського суду Харківської області у справі №922/3165/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена 27.05.2025. Головуючий суддя О.І. Склярук Суддя Р.А. Гетьман Суддя В.В. Россолов