Постанова Львівський апеляційний суд № 462/9427/24

Справа № 462/9427/24 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А.І. Провадження № 33/811/675/25 Доповідач: Головатий В. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2025 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Манькута А. Ю., потерпілого ОСОБА_2 , захисника Ратича Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за апеляційною скаргою захисника Манькута А. Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 16 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, встановив: постановою Залізничного районного суду м. Львова від 16 квітня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Відповідно до постанови суду, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА № 109584 від 10.12.2024 року, ОСОБА_1 10.12.2024 року о 19 год. 10 хв. за адресою: м. Львів, вул. Сяйво, 17, керуючи транспортним засобом марки «Renault Dokker», державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 ПДР України, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. На зазначену постанову захисник Манькут А. Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а зіткнення відбулось з вини ОСОБА_2 , який мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом своєчасного застосування гальмування. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення містить виправлення, а схема місця ДТП розходиться з показами потерпілого. Крім того, звертає увагу, що судом безпідставно не взято до уваги висновок спеціаліста автотехніка від 20.03.2024 року, висновки якого не спростовані жодними доказами, та не призначив відповідної експертизи. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та доводи захисника Манькута А. Ю., які підтримали апеляційну скаргу, пояснення потерпілого ОСОБА_2 та думку його захисника Ратича Т.М., які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити. Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: - поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , наданими в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, який зазначив, що 10.12.2024 року, близько 19:15 год., він, керуючи транспортним засобом марки «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_2 , на вул. Сяйво у м. Львові, побачив, як на ліву смугу руху з розвороту виїжджає транспортний засіб марки «Renault Dokker», д.н.з. НОМЕР_1 , якого заносить, та почав здійснювати екстрене гальмування, втікаючи від удару в праву смугу руху. В подальшому, через погані погодні умови, водія автомобіля марки «Renault Dokker» заносить в праву смугу руху, де їхні транспортні засоби здійснюють зіткнення. Зазначив, що він рухався зі швидкістю не більше 40 км/год у зв`язку з ожеледицею на дорозі; -даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА № 109584 від 10.12.2024 року, який складений особою, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, їх зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів у достовірності занесених у нього даних не викликає, на час розгляду справи ніким не спростований; -схемою місця ДТП, якою підтверджується факт ДТП 10.12.2024 року о 19 год. 10 хв. за адресою: м. Львів, вул. Сяйво, 17, за участю автомобілів марки «Renault Dokker», державний номерний знак НОМЕР_1 , та «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_2 , в якій зафіксована дорожня обстановка, місце розташування, перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП. Доводи скаржника про те, що у настанні ДТП винен водій ОСОБА_2 , на думку суду апеляційної інстанції, є голослівними та спростовуються наявними матеріалами справи, зокрема, схемою місця ДТП та поясненнями потерпілого. В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Renault Dokker», проявив неуважність до дорожньої обстановки, зокрема, після здійснення розвороту, перед початком руху та при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Hyundai Sonata», під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку. ОСОБА_1 після здійснення розвороту, перед початком та зміни напрямку руху мав переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, тобто в даному випадку зреагувати на появу на траєкторії його руху автомобіля марки «Hyundai Sonata», чого ним зроблено не було. Відтак, в будь-якому випадку, ОСОБА_1 мав вжити заходів для безпечного початку та зміни напрямку руху, а тому наведені ним обставини не звільняють його від відповідальності. Таким чином, враховуючи місце зіткнення, розташування транспортних засобів після ДТП та характер механічних пошкоджень автомобілей, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, перед початком та зміни напрямку руху зобов`язаний був, на виконання вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, проте цього не зробив, а відтак він порушив вимоги Правил дорожнього руху, що стало причиною ДТП. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_1 мав можливість запобігти ДТП, оскільки такий об`єктивно міг і мав бачити перешкоду автомобіль марки «Hyundai Sonata», який рухався у попутному напрямку, надавши йому перевагу у русі, а тому саме його дії знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням даної події. Заперечення ОСОБА_1 вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не спростовує правильних висновків суду першої інстанції про доведеність його вини у скоєному, і апеляційним судом оцінюються як форма захисту. Щодо доводів апелянта про безпідставне невзяття до уваги судом першої інстанції висновку спеціаліста автотехніка від 20.03.2024 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ст. 273 КУпАП, експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації. Судом апеляційної інстанції встановлено, що даний висновок був проведений відповідно до заяви адвоката Манькута А. Ю., яким не ставилися питання щодо порушення вимог п. 10.1 ПДР України водієм ОСОБА_1 та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Cуд першої інстанції вірно зазначив, що всі вихідні дані для даного висновку взяті з пояснень правопорушника і є суб`єктивними, що свідчить про необ`єктивність вказаного висновку. Крім того, відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року №522/1029/18, висновок експерта не може бути належним і допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, і що такий висновок підготовлено для подання до суду. У вказаному висновку, який носить характер консультації, експерт не був повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та у ньому не зазначено, що такий висновок підготовлено для подання до суду, а відтак висновок спеціаліста автотехніка від 20.03.2024 року суд апеляційної інстанції оцінює критично. Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи захисника про те, що схема місця ДТП розходиться з показами потерпілого та не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ознайомилися з такою в передбаченому законом порядку, підписавши її без жодних зауважень на місці події. Неточності у зазначенні часу та дати ДТП, допущені працівником поліції при складанні протоколу, є формальними і жодним чином не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 , а також не спростовують наявних у справі доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративне правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Відтак, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки на день розгляду справи закінчився строк накладення адміністративного стягнення. Враховуючи вищенаведене, вважаю, що, покликаючись на безпосередньо досліджені докази, суд першої інстанції всебічно, повно та неупереджено дослідив всі обставини справи, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, в сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов до правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та закрив провадження у справі в зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення з урахуванням вимог п. 7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- постановив: постанову Залізничного районного суду м. Львова від 16 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Манькута А. Ю. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Головатий В. Я.