Ухвала ККС ВС № 521/8492/23

УХВАЛА 26 травня 2025 року м. Київ справа № 521/8492/23 провадження № 51-1902ск25 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2025 року, встановив: До Верховного Суду надійшла указана вище касаційна скарга, перевіривши яку на відповідність положенням ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її подано без додержання приписів цієї статті. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Таке обґрунтування має співвідноситися з приписами ч. 1 ст. 438 КПК, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); 3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами під час винесення судових рішень, а також навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції. Однак ОСОБА_5 не дотримався вказаних вимог закону з огляду на нижченаведене. Насамперед суд касаційної інстанції зауважує, що скаржник узагальнено стверджує про неналежність доказів, а саме висновку службового розслідування та довідки в.о. начальника державної установи, проте не обґрунтував, у чому виявилося порушення місцевим судом правил оцінки цих доказів з урахуванням приписів статей 85, 94 КПК. Крім того, захисник у скарзі вказав, що деякі факти були перекручені й оцінені на припущеннях, без відповідного підтвердження, що, на думку скаржника, призвело до постановлення незаконних судових рішень у справі. Водночас ОСОБА_5 не конкретизує які це факти, не обґрунтовує у чому саме полягала їх неправильна оцінка та як це вплинуло на законність й обґрунтованість постановлених судами рішень. Наведені вище обставини перешкоджають Верховному Суду встановити дійсну позицію скаржника щодо меж і, відповідно, результатів касаційного розгляду та перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження, оскільки суд касаційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 433 КПК переглядає судові рішення в межах касаційної скарги. У зв`язку з тим, що касаційна скарга захисника не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги. Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Залишити без руху касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 і встановити строк п`ятнадцять днів із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків. У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3