Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/35063/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/35063/24 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. Дата і місце ухвалення: 18.03.2025р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : В листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просила суд: - визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у не нарахуванні та не виплаті позивачу за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населенню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн. в місяць за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що у період з 28.03.2013р. по 08.12.2023р. вона проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . При звільненні з військової служби ОСОБА_1 отримала від відповідача довідку про нараховані та виплачені суми індексацію грошового забезпечення за 2016-2022р.р., зі змісту яких встановила порушення військовою частиною НОМЕР_1 абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. Позивач стверджувала, що на підставі вказаних положень Порядку №1078, вона має право на індексацію грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн. в місяць за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. При цьому, нарахування та виплата індексації-різниці, яка має щомісячний фіксований характер, гарантується законом та є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та господарювання. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.03.2018р. по 18.07.2022р. індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населенню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн. в місяць за період з 01.03.2018р. по 18.07.2022р. включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині задоволення позову військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також на не правильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення від 18.03.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що до 10.05.2018р. ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку та, відповідно до Закону України «Про відпустки» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260, грошове забезпечення їй до травня 2018 року не нараховувалося та не виплачувалося. Також, апелянт посилається на те, що індексація у березні 2018 року не нараховується у зв`язку з тим, що підвищення грошового забезпечення за посадою позивача перевищує суму індексації, яка склалася у місяці підвищення доходу. За таких умов, підстав для нарахування ОСОБА_1 індексації за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. немає. ОСОБА_1 подала письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні спору обґрунтовано враховано положення п.10-2 Порядку №1078, яким, серед іншого, визначено, що для військовослужбовців, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає військовослужбовець. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що перебування ОСОБА_1 станом на березень 2018 року у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не є підставою для ненарахування і невиплати індексації. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 28.03.2013р. ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.12.2023р. №352 (по стройовій частині) сержанта ОСОБА_1 , бойового медика взводу охорони командного пункту, призначену наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 03.12.2023р. №744-РС на посаду інструктора відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано такою, що справи та посаду здала і вибула до нового місця служби. З 08.12.2023р. позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. На звернення ОСОБА_1 до військової частини, зокрема, щодо нарахування та виплати на її користь індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р., листом від 04.11.2024р. військова частина НОМЕР_1 повідомила про відсутність підстав для здійснення відповідних донарахувань. Зазначила, що відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 були підвищені розміри посадових окладів всіх категорій військовослужбовців, а тому березень 2018 року став базовим і значення індексу споживчих цін у цьому місяці було прийняте за 1 або 100 відсотків. Так як обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів, таке обчислення здійснювалося з квітня 2018 року. Індексація грошового забезпечення проводиться, якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації 103%. Індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації лише у грудні 2018 року та становив 3,7%. Отже, індексація грошового забезпечення військовослужбовцям надалі нараховується з урахуванням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) березень 2018 року. З відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку ОСОБА_1 вийшла та приступила до виконання обов`язків за займаною посадою 10.05.2018р. Починаючи з грудня 2018 року індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 нараховувалася щомісячно із врахуванням базового місяця березень 2018 року. Заборгованість з виплати індексації грошового забезпечення у військової частини НОМЕР_1 перед ОСОБА_1 відсутня. Разом із листом від 04.11.2024р. військова частина надала ОСОБА_1 довідку від 04.11.2024р. №1035/ф про складові грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 31.12.2022р., довідку від 04.11.2024р. №1036/ф про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення за період 2018-2022 роки та картки особових рахунків за 2018-2022 роки. ОСОБА_1 , вважаючи порушеним своє право на виплату за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн. на місяць, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населенню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, звернулася з даним позовом до суду. Задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, та складає 4463,15 грн. (4463,15 грн. 0 грн.). Таким чином, за висновками суду, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року є меншим від суми індексації, яка мала скластися в березні 2018 року на 4463,15 грн., що і є індексацією-різницею в розумінні приписів абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 та підлягає нарахуванню і виплаті позивачу за спірний період. При цьому, суд зазначив, що перебування ОСОБА_1 станом на березень 2018 року у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не є підставою для ненарахування і невиплати індексації у відповідності до положень п.10-2 Порядку №1078. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991р. (далі - Закон №1282-ХІІ). Положеннями статті 1 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078). Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону №1282-ХІІ деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація. Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства. Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. 30.08.2017р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців. Зазначена постанова набрала чинності з 01.03.2018р. Згідно із абз.2 п.5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078. Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. Насамперед слід зауважити, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078). У цьому контексті колегія суддів зауважує, що у даній справі правовідносини щодо нарахування й виплати ОСОБА_1 поточної індексації не є спірними. Щодо «фіксованої» суми індексації, то дійсно Закон №1282-ХІІ і Порядок №1078 такого поняття не містять. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте, постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується. З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4). Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає колегії суддів підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, колегія суддів доходить висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними. Пунктом 10-2 Порядку №1078 визначено, що для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу. З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у п.10-2 Порядку №1078 йде мова саме обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації, а не про наявність у особи, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною без збереження заробітної плати та не отримує грошового забезпечення, права на отримання у період такої відпустки індексації. Таким чином, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації має бути здійснено ОСОБА_1 з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку вона займає (березень 2018 року), однак виплата індексації-різниці грошового забезпечення, якщо така має місце, має здійснюватися з дня виходу її з відпустки разом із виплатою грошового забезпечення. Висновок суду першої інстанції про те, що перебування позивача станом на березень 2018 року у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не є підставою для ненарахування і невиплати індексації, ґрунтується на не правильному застосуванні норм матеріального права, зокрема, положень Порядку №1078. Колегія суддів зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу за її посадою в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування врахуванню підлягає: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року; сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року; чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. Висновки колегії суддів у даній справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21 та від 09 травня 2023 року по справі №400/12702/21. При вирішенні спору судом не вжито заходів щодо з`ясування чи мало місце підвищення доходу за посадою позивача в березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року. Судом констатовано факт, що підвищення доходу не мало місяця, без посилання на докази, на підставі яких судом встановлено такі обставини. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025р. зобов`язано військову частину НОМЕР_1 надати відомості щодо розміру нарахованого грошового забезпечення військовослужбовця за аналогічною посадою, яку займає ОСОБА_1 , у лютому 2018 року (нарахованого на підставі постанови КМУ №1294) та в березні 2018 року (нарахованого на підставі постанови КМУ №704), з урахуванням всіх надбавок, на які позивач мала право станом на лютий-березень 2018 року. На виконання вимог вказаної ухвали військова частина надала суду довідку про розмір грошового забезпечення за аналогічною посадою «санітарний інструктор - дозиметрист» ОСОБА_1 , з якої вбачається, що грошовий дохід за посадою позивача у березні 2018 року збільшився на 6909,75 грн. порівняно з лютим 2018 року. У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1 762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30% (з урахуванням підвищення посадового окладу з січня 2008 року), про що зазначено в листі Міністерства соціальної політики України від 28.09.2021р. №5211/0/290-21/51. Як вже зазначалося, відповідно до абз.5 п.4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018р. помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн. Відповідно до абз.4 п.5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Оскільки у даному випадку розмір підвищення доходу позивача (6909,75 грн.) перевищує суму індексації за березень 2018 року (4463,15 грн.), тому ОСОБА_1 не набула права на виплату індексації-різниці, з урахуванням пункту 5 Порядку №1078. За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що право ОСОБА_1 на належний розмір індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 18.07.2022р. не порушено військовою частиною НОМЕР_1 , у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення поданого нею позову. При вирішенні спору суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доводам відповідача, не повно з`ясував обставини справи, а також допустив не правильне застосування норм матеріального права, що, у відповідності до ч.1 ст.317 КАС України, є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року скасувати. Ухвалити по справі нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 26 травня 2025 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук