Постанова 4851 № 520/24130/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2025 р.Справа № 520/24130/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Бегунца А.О. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025, (головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В.) по справі № 520/24130/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 07.03.2024 №00121672409, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 1 066 918,00 грн. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 позовну заяву залишено без розгляду. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та його представник, повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання, повторно не прибули в судове засідання без поважних причин та не подали заяви про розгляд справи без їх участі. Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного висновку. Зазначає, що суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про залишення позову без розгляду, оскільки не врахував, що на час розгляду справи повноваження представника позивача припинились, тоді як позивач не отримував судових повісток, тобто не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. Головне управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Позивач подав суду клопотання про виключення з числа доказів у справі відзив відповідача як такий, що поданий з порушенням процесуального строку. Розглянувши клопотання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 304 КАС України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Згідно з ч. 6 ст. 304 КАС України до відзиву на апеляційну скаргу застосовуються правила, встановлені ч.2 ст. 175 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 520/24130/24 та надано відповідачу 5-денний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу з дня отримання копії цієї ухвали. Копія ухвали суду та апеляційна скарга отримана відповідачем в електронному кабінеті системи «Електронний Суд» 28.04.25 о 20:59 та 25.03.25 о 23:20 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету системи «Електронний Суд». Отже, останнім днем на подання відзиву на апеляційну скаргу є 05.05.2025 (з урахуванням вихідних днів). Разом з тим, відзив на апеляційну скаргу поданий ГУ ДПС у Харківській області 09.05.2025, тобто поза межами п`ятиденного строку, встановленого ухвалою суду від 28.04.2025. Враховуючи, що відзив на апеляційну скаргу поданий поза межами строку, встановленого судом на його подання без поважних причин, колегія суддів відмовляє у його прийнятті до розгляду. Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження [пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain»]. Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно із ч. 5 вказаної статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Наведена норма кореспондується з визначеним у п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Аналіз зазначених норм вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: саме повторне неприбуття позивача (якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а також якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті. Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й зокрема суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п`ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 9901/221/21, від 04.07.2024 у справі № 9901/489/21, від 10.04.2025 у справі № 990/47/24. Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача адвокатом Літвіновою А.С. подано позовну заяву про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 07.03.2024 №00121672409. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 11.02.2025 о 11:00 у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в залі судових засідань №

12. Про дату, час та місце судового засідання представник позивача Літвінова А.С. повідомлена 24.01.2025 о 22:40 через підсистему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 125). 11.02.2025 позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили. Суд продовжив розгляд справи за відсутності позивача та протокольною ухвалою закрив підготовче провадження, призначив справу до розгляду по суті, що підтверджується протоколом судового засідання від 11.02.2025 (а.с. 127Б-128). Повістка про виклик позивача у судове засідання на 20.02.2025 о 11:00 направлена його представнику в електронний кабінет підсистеми «Електронний Суд», про що свідчить довідка про доставку до електронного кабінету ЄСІТС (а.с. 130). 20.02.2025 позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили. Суд першої інстанції ухвалив відкласти розгляд справи по суті у зв`язку з неявкою позивача, що підтверджується протоколом судового засідання від 20.02.2025 (а.с. 132-133). Повістка про виклик позивача у судове засідання на 04.03.2025 о 12:00 направлена його представнику в електронний кабінет підсистеми «Електронний Суд», про що свідчить довідка про доставку до електронного кабінету ЄСІТС (а.с. 135). 04.03.2025 позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд залишив позов без розгляду. Доводи апелянта щодо необізнаності про день та час розгляду справи, не отримання жодних повісток про виклик до суду, тобто не належного повідомлення його про дату та час розгляду справи колегія суддів відхиляє з огляду на наступне. Судом встановлено та не заперечується позивачем, що його інтереси станом на день подання позовної заяви представляла адвокат Літвінова А.С. на підставі ордеру на надання правової допомоги від 13.08.2024 (а.с. 8). До суду першої інстанції ні позивач, ні його представник не надавали заяви та не повідомляли про припинення повноважень адвоката на представництво ФОП ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 5 ст. 124 КАС України якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов`язковою, він може направити повістку лише представнику. Враховуючи, що судом першої інстанції не визнано обов`язковою особисту участь ФОП ОСОБА_1 у справі, тому направлення повісток про виклик у судові засідання лише його представнику відповідають нормам КАС України. Колегія суддів зауважує, що вибір адвоката, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема у формі представництва інтересів в суді, є правом особи (позивача), але правом, яке передбачає також настання відповідних юридичних наслідків (як процесуального характеру, так і в матеріально-правовому спорі, переданого на розгляд суду), передовсім для позивача. Незнання цього не звільняє від настання цих наслідків. Для суду наявність представника позивача у судовому процесі має ті самі процесуальні наслідки, що й участь безпосередньо позивача. Слід пам`ятати, що позивач може брати участь одночасно з представником, проте: участь представника дає суду достатні підстави комунікувати з ним у визначений процесуальним законом спосіб, що, відтак, впливає на реалізацію прав та обов`язків особи, інтереси якої цей представник (адвокат) репрезентує. Щодо доводів скаржника про припинення повноважень його представника на час розгляду справи , колегія суддів зазначає наступне. На підтвердження зазначених обставин, позивач надав суду апеляційної інстанції договір № 25/07 від 25.07.2024 про надання правової допомоги, укладений з Адвокатським об`єднанням «Міжрегіональний правозахисний союз» в особі адвоката Літвінової А.С. Згідно умов договору повноваження представників за цим Договором припиняються 31.12.2024. Отже, дійсно, станом на час призначення справи у судове засідання - 11.02.2025, повноваження представника позивача Літвінової А.С. припинились. Відповідно до ч.3 ст.60 КАС України про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суду шляхом подання письмової заяви. Водночас, Договір від 25.07.2024 не надавався суду першої інстанції ні позивачем, ні його представником, отже суд першої інстанції не був обізнаний про вищенаведені обставини. Верховний Суд у постанові від 07.11.2024 у справі № П/857/7/24 вказував, що з огляду на конструкцію ч. 5 ст. 205 та п. 4 ч.1 ст. 240 КАС України, їх необхідно розуміти так, що серед підстав для застосування передбаченого цими статтями наслідку виокремлено як альтернативні: - неявка позивача в судове засідання без поважних причин або - неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання. Верховний Суд зауважив, що у випадку неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання у суду, який розглядає справу, фактично відсутня будь-яка інформація стосовно обставин, за яких учасник справи не зміг взяти участь у підготовчому або судовому засіданні. Це об`єктивно унеможливлює надання оцінки таким обставинам у ракурсі їх поважності під час вирішення питання про залишення позову без розгляду на підставі норм частини п`ятої статті 205 та пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України. У такому випадку вирішальне значення для можливості застосування передбачених вищевказаними нормами процесуальних наслідків неявки в судове засідання учасника справи у вигляді залишення позову без розгляду має сам факт неповідомлення про причини такої неявки. За відсутності належного повідомлення суду про обставини, які зумовили неявку позивача у підготовче або судове засідання, такі не впливають на можливість залишення позову без розгляду судом, на вирішення якого передано спір. У справі ж, яка розглядається, мав місце саме той випадок, коли позивач, якого належним чином повідомлено про день, час та місце розгляду справи, у судові засідання не з`явився й про причини своєї неявки та про закінчення повноважень його представника суд першої інстанції не повідомив. Отже, припинення повноважень представника позивача за умови не повідомлення суд першої інстанції про такі обставини не свідчить про передчасне залишення судом першої інстанції позову без розгляду. Колегія суддів також зазначає, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед має активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків. Таким чином, оскільки позивач та його представник повторно не з`явилися в судове засідання для розгляду справи, не надали доказів поважності причин неявки, не подали заяви про розгляд справи без їх участі, а також ураховуючи, що відповідач не наполягав на розгляді справи по суті, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду. Колегія суддів зауважує, що процесуальне законодавство відносить вирішення питання щодо можливості розгляду справи за відсутності позивача до повноважень суду першої інстанції, який вирішує питання на власний розсуд за внутрішнім переконанням, що не вимагає детального відображення у судовому рішенні обставин, які неможливо вирішити чи з`ясувати за його відсутності. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 по справі № 520/24130/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді А.О. Бегунц О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 26.05.2025 року