Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/19898/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/19898/24 пров. № А/857/12921/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я., з участю секретаря судових засідань Клим О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі за його позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, суддя у І інстанції Чаплик І.Д., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складення повного тексту рішення 19 березня 2025 року, ВСТАНОВИВ : У вересні 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі ВПВР) про визнання протиправною та скасування постанови від 11.09.2024 №74991279 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №380/19898/24 у задоволенні вказаного позову було відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що виконавче провадження №74991279 відкрито щодо примусового виконання виконавчого листа №380/19524/23, виданого 09.04.2024 про зобов`язання ГУ ПФУ здійснити з 19.01.2022 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, на підставі абзацу 8 частини 2 статті 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV), обчисленої з урахуванням абзацу 3 частини 1 статті 28, статті 40 цього Закону та статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI (далі Закон №345-VI), з урахуванням раніше виплачених сум. Станом на дату винесення постанови про накладення штуфу (11.09.2024) рішення суду залишається невиконаним, оскільки позивачем не проведено перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 19.01.2022 пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, на підставі абзацу 8 частини 2 статті 33 Закону №1058-IV. Позивач не повідомив жодних поважних причин невиконання виконавчого листа №380/19524/23, виданого 09.04.2024 Львівським окружним адміністративним судом. Таким чином, у державного виконавця були наявні підстави для накладення на ГУ ПФУ штрафу у розмірі 10200 грн за невиконання рішення суду. З урахуванням наведеного суд вважав, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови від 11.09.2024 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 74991279 є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову відмовив. У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ГУ ПФУ, яке просить таке скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог. Зазначає, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 у справі №380/19524/23 ГУ ПФУ зараховано ОСОБА_1 до страхового стажу, до пільгового (спеціального) стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, до стажу на підземних роботах період роботи у Відокремленому підрозділі Шахта Лісова Державного підприємства Львіввугілля з 01.10.2021 по 04.01.2022 та враховано заробітну плату за вказаний період для обчислення середньомісячного заробітку, з якого визначається розмір пенсії та здійснено ОСОБА_1 з 19.01.2022 перерахунок пенсії по інвалідності згідно із частиною 1 статті 33 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням раніше виплачених сум. Скаржник стверджує, що пенсійним органом в повному обсязі вжиті всі можливі заходи щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 у справі №380/19524/23. Представник ГУ ПФУ у судовому засіданні апеляційного суду підтримала подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов у повному обсязі. Представник ВПВР, повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибув, що відповідно до частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта, виходячи із такого. Як безспірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 у справі №380/19524/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024, зобов`язано ГУ ПФУ зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, до пільгового (спеціального) стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, до стажу на підземних роботах період роботи у Відокремленому підрозділі ««Шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.10.2021 по 04.01.2022 та врахувати заробітну плату за вказаний період для обчислення середньомісячного заробітку, з якого визначається розмір пенсії та здійснити з 19.01.2022 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, на підставі абзацу 8 частини 2 статті 33 Закону №1058-IV, обчисленої з урахуванням абзацу 3 частини 1 статті 28, статті 40 цього Закону та статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI, з урахуванням раніше виплачених сум. На підставі вказаного рішення Львівським окружним адміністративним судом було виготовлено виконавчі листи, які видано 09.04.2024. Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарабан О.О. (далі державний виконавець) на підставі заяви стягувача винесено постанову від 14.05.2024 про відкриття виконавчого провадження №74991279 з виконання виконавчого листа №380/19524/23, виданого 09.04.2024 про зобов`язання ГУ ПФУ здійснити з 19.01.2022 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, на підставі абзацу 8 частини 2 статті 33 Закону №1058-IV, обчисленої з урахуванням абзацу 3 частини 1 статті 28, статті 40 цього Закону та статті 8 Закону №345-VI, з урахуванням раніше виплачених сум. Також 14.05.2024 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Листом від 30.05.2024 № 1300-5307-8/94687 ГУ ПФУ повідомило державного виконавця про виконання рішення суду в добровільному порядку в межах своїх повноважень. Також, до листа було додано копію рішення ГУ ПФУ від 02.04.2024 про виконання рішення суду. У згаданому листі зазначено про те, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 у справі № 380/19524/23 ГУ ПФУ рішенням від 02.04.2024 №133950008713 проведено перерахунок розміру пенсійної виплати ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу 21 рік 05 місяців 26 днів, з них: - 07 років 04 місяці 14 днів - пільговий стаж за Списком № 1 (період з 27.09.2007 по 10.02.2015), робота, пов`язана з підземними роботами 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді); - 06 років 03 місяці 17 днів - стаж для розрахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону №345-VI; - 01 рік 06 місяців 10 днів - військова служба в особливий період (АТО), враховано для визначення права розрахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону №345-VI). З 19.01.2022 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії по інвалідності згідно із частиною 1 статті 33 Закону №1058-IV з урахуванням раніше виплачених сум. Частиною 1 статті 33 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності особі з інвалідністю III групи призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. Відповідно до статті 8 Закону №345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону. Абзацом 8 частини 2 статті 33 Закону №1058-IV передбачено, що непрацюючі особи з інвалідністю III групи мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років страхового стажу. Підстав для проведення розрахунку пенсійної виплати відповідно до зобов`язань, покладених рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 у справі №380/19524/23, у частині перерахунку та виплати пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на підставі абзацу 8 частини 2 статті 33 Закону №1058-IV, обчисленої з урахуванням абзацу 3 частини 1 статті 28, статті 40 цього Закону та статті 8 Закону №345-VI немає, оскільки страховий стаж ОСОБА_1 становить 34 роки 05 місяців 26 днів (21 рік 05 місяців 26 днів - страховий стаж роботи та додатково зараховано 13 років за стаж на підземних роботах за Списком № 1 та статті 8 Закону №345-VI, з них 07 років 09 місяців 27 днів - стаж згідно із статтею 8 Закону №345-VI). Після проведеного перерахунку з 19.01.2022 розмір пенсії по інвалідності обчислений відповідно до частини 1 статті 33 Закону №1058-IV та становить 8675,14 грн. У травні 2024 ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 у справі № 380/19524/23 виплачено перерахований розмір пенсії у сумі 9505,96 грн. та виплачено борг у сумі 7152,00 грн. 06.06.2024 державним виконавцем підготовлено та скеровано на адресу ГУ ПФУ вимогу виконавця про надання вичерпної інформації про виконання рішення суду з відповідним документальним підтвердженням протягом трьох робочих днів з моменту отримання. Листом від 14.06.2024 № 1300-5307-8/107474 ГУ ПФУ повідомило про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 у справі №380/19524/23 у добровільному порядку в межах своїх повноважень. Враховуючи вище викладене, ГУ ПФУ в межах своїх повноважень виконано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 у справі №380/19524/23. Оскільки, стаж на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 ОСОБА_1 , що дає право на обчислення пенсії згідно положень статті 8 Закону №№345-VI та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV, становить 07 років 09 місяців 27 днів, у Гу ПФУ відсутні правові підстави на обчислення пенсії у розмірі, визначеному згаданими статтями. 12.06.2024 за невиконання рішення суду та відсутність у державного виконавця будь-яких документальних підтверджень щодо виконання в повному обсязі виконавчого документа державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн, та зобов`язано виконати рішення суду. Одночасно зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність. Підставою прийняття оскаржуваної постанови державним виконавцем зазначено, що станом на 12.06.2024 вимог виконавчого документа не виконано. У державного виконавця відділу відсутні будь-які документальні підтвердження щодо виконання в повному обсязі виконавчого документа. На даний момент відсутні будь-які заборони щодо вчинення виконавцем виконавчих дій примусового характеру, а саме накладення штрафу за невиконання рішення. Також відсутні будь-які підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, передбачені Законом. Згідно із частиною 2 статті 63 Закону у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Відповідно до частини 1 статті 75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Вказана постанова була оскаржена ГУ ПФУ в судовому порядку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 у справі №380/13585/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024, у задоволенні позову ГУ ПФУ до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови відмовлено повністю. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.12.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ПФУ на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 у справі №380/13585/24 за позовом ГУ ПФУ до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови. Листом від 21.06.2024 №1300-5307-8/113169 ГУ ПФУ повідомило ВДВС, що з 19.01.2022 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії по інвалідності згідно із частиною 1 статті 33 Закону №1058-IV, з урахуванням раніше виплачених сум. Частиною 1 статті 33 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності особі з інвалідністю III групи призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. Відповідно до статті 8 Закону №345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону. Абзацом 8 частини 2 статті 33 Закону №1058-IV передбачено, що непрацюючі особи з інвалідністю III групи мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років страхового стажу. Підстав для проведення розрахунку пенсійної виплати відповідно до зобов`язань покладених рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 у справі №380/19524/23 в частині перерахунку та виплати пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на підставі абзацу 8 частини 2 статті 33 Закону №1058-IV, обчисленої з урахуванням абзацу 3 частини 1 статті 28, статті 40 цього Закону та статті 8 Закону №345-VI немає, оскільки страховий стаж ОСОБА_1 становить 34 роки 05 місяців 26 днів (21 рік 05 місяців 26 днів - страховий стаж роботи та додатково зараховано 13 років за стаж на підземних роботах за Списком № 1 та статті 8 Закону №345-VI, з них 07 років 09 місяців 27 днів - стаж згідно із статтею 8 Закону №345-VI). 11.09.2024 за невиконання рішення суду та відсутність в державного виконавця будь-яких документальних підтверджень щодо виконання в повному обсязі виконавчого документа державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 10200 грн. Підставою прийняття оскаржуваної постанови державним виконавцем зазначено, що станом на 11.09.2024 вимог виконавчого документа не виконано. У державного виконавця відділу відсутні будь-які документальні підтвердження щодо виконання в повному обсязі виконавчого документа. На даний момент відсутні будь-які заборони щодо вчинення виконавцем виконавчих дій примусового характеру, а саме накладення штрафу за невиконання рішення. Також відсутні будь-які підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, передбачені Законом. Згідно частини 2 статті 63 Закону, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Відповідно до частини 1 статті 75 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Також 11.09.2024 ВДВС було направлено до Головного управління Національної поліції у Львівській області подання про внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно боржника за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України. Позивач не погоджується із прийняттям постанови від 11.09.2024 про накладення штрафу та звернувся до суду із адміністративним позовом, що розглядається. При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Як передбачено пунктами 1, 16 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (абзац 1 частини 4 статті 18 Закону № 1404-VІІІ). Згідно з частиною 4 статті 19 Закону № 1404-VІІІ сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Пунктами 1 та 6 частини 5 статті 19 Закону № 1404-VІІІ визначено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина 8 статті 19 Закону № 1404-VІІІ). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (абзац 1 частини 6 статті 26 Закону № 1404-VІІІ). Як передбачено частиною 2 статті 63 Закону № 1404-VІІІ, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України Про виконавче провадження виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Частиною 1 статті 75 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Таким чином, виходячи з наведених норм, апеляційний суд погоджується з думкою суду першої інстанції, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження. Як слідує з матеріалів справи, а саме з виконавчого листа №380/19524/23, виданого 09.04.2024 Львівським окружним адміністративним судом, на ГУ ПФУ покладено зобов`язання здійснити з 19.01.2022 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на підставі абзацу 8 частини 2 статті 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, обчисленої з урахуванням абзацу 3 частини 1 статті 28, статті 40 цього Закону та статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI, з урахуванням раніше виплачених сум. Разом із тим, станом на дату винесення постанови про накладення штуфу (11.09.2024) рішення суду залишається невиконаним, оскільки позивачем не проведено перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 19.01.2022 пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, на підставі абзацу 8 частини 2 статті 33 Закону №1058-IV. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає. Керуючись статтями 241, 243, 268, 272, 287, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі № 380/19898/24 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар Постанова у повному обсязі складена 23 травня 2025 року.