Ухвала КАС ВС № 300/4029/24

УХВАЛА 21 травня 2025 року м. Київ справа №300/4029/24 адміністративне провадження №К/990/21336/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Ханової Р. Ф., суддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі №300/4029/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 лютого 2024 року за №004471/0706,- ВСТАНОВИВ: 16 травня 2025 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі №300/4029/24. Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке. Частиною четвертою статті 330 КАС України установлено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. За правилами підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подані позову, але не більше 20 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що станом на 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 гривень. Суд звертає увагу скаржника, що у зв`язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку, статтю 4 вказаного Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 48448,00 гривень. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783 Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача - 899998 Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету - 22030102 Призначення платежу - *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі зазначається підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У поданій касаційній скарзі, скаржник, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення, посилається, зокрема, на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, але скаржник не обґрунтовує зазначену підставу касаційного оскарження. Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи. Верховний Суд зауважує, що скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі і у наведених скаржником судових рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки. Суд додатково звертає увагу на те, що у випадку, якщо скаржник не погоджується з процедурою дослідження доказів у справі, обґрунтовуючи касаційну скаргу останньому необхідно обов`язково обґрунтувати наявність підстави касаційного оскарження визначеної пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у поєднані з пунктом 1 частини другої статті 353 цього Кодексу, при цьому обов`язково необхідно наголосити на тому, які докази необхідно дослідити та як вони вплинуть на вирішення справи по суті. У випадку, якщо скаржник дійде до висновку, про визначення визнання підставами касаційного оскарження пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у поєднані з пунктом 1 частини другої статті 353 цього Кодексу, Суд наголошує на необхідності також обґрунтувати підстави касаційного оскарження визначенні пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено судом апеляційної інстанції 21 січня 2025 року, а дана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 16 травня 2025 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на її подачу, визначеного КАС України. Разом із цим, скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на первинне звернення із касаційною скаргою в межах визначеного законом строку, а також усі повторні звернення були в межах розумних строків посилаючись на практику Верховного Суду. Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги. Крім того, посилання на дослідження судової практики Верховного Суду, само по собі не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку, без належного обґрунтування подібності правовідносин. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Згідно з частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави вказані нею у заяві визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Крім того, Суд звертає увагу податкового органу на непоодинокі випадки достатньо тривалого доставлення (понад 20 днів) поштової кореспонденції надісланої на адресу Суду за допомогою оператора поштового зв`язку «Укрпошта». При цьому, відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті АТ «Укрпошта», між іншими населеними пунктами різних областей України строк пересилання поштових відправлень становить лише 4-6 днів (інформація з сайту https://www.ukrposhta.ua/ua/normalna-dostavka). Частина друга статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на те, що питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 332 цього Кодексу. Пункт 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними; Відтак законодавець обмежив Суд у строках в частині вирішення питання про відкриття/відмови у відкритті провадження у справі, зокрема за результатами усунення недоліків касаційної скарги. Вказані процесуальні обмеження та тривале доставлення поштової кореспонденції надісланої на адресу Суду за допомогою оператора поштового зв`язку «Укрпошта» декілька раз призвело до того, що касаційні скарги були повернуті або скаржникам було відмовлено у відкритті касаційного оскарження до того, як до суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги подане заявником касаційної скарги в межах процесуальних строків. Суд акцентує увагу податкового органу на тому, що відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Враховуючи, що податковий орган зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, і, як показує практика, факт тривалого доставлення поштової кореспонденції надісланої учасниками справи на адресу Суду за допомогою поштового оператора «Укрпошта», Суд вважає за необхідне звернути увагу податкового органу на необхідності надсилати документи до Суду за допомогою електронного кабінету з метою дотримання процесуальних строків встановлених Кодексом адміністративного судочинства України. Суд акцентує на тому, що відповідно до частини восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. В той же час Суд вказує на те, що у випадку якщо податковий орган на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху подав документи в паперовій формі, останній має повідомити Суд про причини неможливості подання таких документів за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Крім того, у такому випадку податковий орган має невідкладно за першої можливості через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему повідомити Суд про виконання вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом подання документів до суду в паперовій формі за допомогою поштового оператора. Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки, шляхом надсилання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, документу про сплату судового збору та уточненої касаційної скарги через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 243, 330, 332 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ: Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження. Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі №300/4029/24- залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду. Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено або касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді Р. Ф. Ханова Л.І. Бившева В.В. Хохуляк