Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/22379/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/22379/24 пров. № А/857/13728/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року, головуючий суддя Костецький Н.В., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ГУПФУ в Закарпатській області, ГУПФУ в Львівській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову в перерахунку пенсії № 961100120139 від 18.10.2024 року щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по втраті годувальника; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника на підставі довідки Тернопільської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) що враховується для перерахунку пенсії № 21-49-24 від 02.10.2024 року в розмірі 60 % від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження пенсії максимальним розміром. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Позивач звернулась до Пенсійного фонду України із заявою щодо перерахунку пенсії на підставі довідки Тернопільської обласної прокуратури про розмір грошового забезпечення померлого годувальника. Проте, рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області від 18.10.2024 року позивачу було відмовлено у такому перерахунку пенсії. Вважає, що оскаржуваним рішенням порушується її право на належне пенсійне забезпечення. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 18.10.2024 року №961100120139 про відмову ОСОБА_1 перерахунку пенсії по втраті годувальника; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника на підставі довідки Тернопільської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) що враховується для перерахунку пенсії № 21-49-24 від 02.10.2024 року в розмірі 60% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ в Закарпатській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області із заявою від 11.10.2024 року - перерахунок пенсії, зміна надбавки. До заяви додала довідку про розмір заробітної плати №21-49-24 від 18.10.2024 року, що видана Тернопільською обласною прокуратурою. За принципом екстериторіальності вказана заява розглядалася структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. За результатами розгляду заяви позивача та доданих документів Головним управлінням прийнято рішення від 18.10.2024 року №96110020139 про відмову у перерахунку пенсії, оскільки, позивачу вже призначена пенсія по втраті годувальника згідно Закону України Про прокуратуру з 01.07.2019 року з відповідним посадовим окладом прокурора. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач з 10.08.2006 року перебувала на обліку як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 року № 3723- XII «Про державну службу». На виконання постанови Лановецького районного суду Тернопільської області від 19.04.2017 року №602/962/16-а, яка набрала законної сили, позивача переведено на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України № 1697-VII «Про прокуратуру». 11.10.2024 року подала заяву про перерахунок пенсії та долучила довідку від 02.10.2024 року №21-49-24, видану Тернопільською обласною прокуратурою, про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) померлого чоловіка ОСОБА_2 , що враховується для перерахунку пенсій. За принципом екстериторіальності заяву позивача передано на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 18.10.2024 року №9611001201139 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, оскільки позивачу вже призначена пенсія по втраті годувальника згідно Закону України «Про прокуратуру» з 01.07.2019 року з відповідним посадовим окладом прокурора, згідно наданих довідок не можливо виконати перерахунок. Вважаючи протиправним рішення про відмову в перерахунку пенсії, позивач звернулась до суду із даним позовом. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відсоток пенсії по втраті годувальника напряму залежить від середньомісячного заробітку померлого прокурора, то підвищення рівня заробітної плати діючих прокурорських працівників, породжує право на перерахунок, як пенсій, призначених колишнім працівникам прокуратури за вислугою років, так і пенсій за втратою таких годувальників. Крім того, згідно з викладеного у рішеннях Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного. Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 15.11.1991 року № 1788-XII, визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до положень п.1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (п.1 ч.2 ст. 36 Закону №1058-IV). Частиною 3 ст. 36 Закону №1058-IV визначено, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Відповідно до ч. 1 ст. 10 цього ж Закону, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Правові засади пенсійного забезпечення працівників прокуратури встановлює Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року (далі - Закон №1697-VІІ). Закон №1697-VII є спеціальним та визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Цей Закон визначає лише умови пенсійного забезпечення прокурорів, в тому числі і право на пенсію у разі втрати годувальника та не регулює порядок призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, а також інші умови пенсійного забезпечення. Відповідно до частини 2 сатті 86 №1697-VII, пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Частиною дев`ятнадцятою статті 86 Закону №1697-VII визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім`ї. До непрацездатних членів сім`ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII у редакції Закону №76- VIII від 28.12.2014 року, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Водночас, Рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнано такими, що не відповідають Конституції України. Конституційний Суд України у вказаному рішенні встановив, що: частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII із змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різниця в пенсії за минулий час може бути виплачена йому не більше як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на іншу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки). Таким чином, положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII із змінами, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 7-р(ІІ)/2019 (справа № 3-209/2018 (243/18, 2807/19), як це визначено статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України»), тобто з 13.12.2019 року. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 10.08.2006 року перебувала на обліку як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 року № 3723- XII «Про державну службу». На виконання постанови Лановецького районного суду Тернопільської області від 19.04.2017 року №602/962/16-а, яка набрала законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2017 року провадження №876/6119/17, позивача з 01.06.2016 року переведено на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України № 1697-VII «Про прокуратуру». Разом з тим, позивач отримує пенсію в розмірі 9 533,74 яка складає 60% від середнього заробітку померлого годувальника. Колегія суддів зазначає, що підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Відтак, подана позивачем довідка про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 02.10.2024 року № 21-49-24 не є підставою для здійснення перерахунку пенсій працівникам прокуратури та по втраті годувальника, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» прийнята до винесення Конституційним Судом України Рішення від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019. Суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідача відсутні правові підстави для здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до довідки Тернопільської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) що враховується для перерахунку пенсії №21-49-24 від 02.10.2024 року в розмірі 60 % від суми заробітку за відповідною посадою. Також, абзацом 6 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697-VII передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Обмеження максимального розміру пенсії було введені в дію Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 8 липня 2011 року № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ). Колегія суддів зазначає, що за положеннями статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VI, який набрав чинності 1 жовтня 2011 року (в редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії позивача) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно, зокрема, Закону України «Про прокуратуру» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону України «Про прокуратуру», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. Зазначені вище положення Закону № 3668-VI не визнавались Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 стосовно здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Водночас, у постановах Верховного Суду від 14.06.2023 року у справі №260/2959/21, від 30.03.2023 року у справі №580/5239/20 зазначено, що з моменту набрання чинності Законом №1697-VII питання призначення та перерахунку пенсії працівникам прокуратури врегульовано нормами цього Закону, зокрема частиною 15 ст. 86, якою були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, відтак такі задоволенню не підлягають. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні адміністративного позову слід відмовити. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задовольнити, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі №380/22379/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар Т. В. Онишкевич