Постанова 4856 № 560/11266/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/11266/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л. Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 22 травня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : 12 грудня 2024 року до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла заява в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій ОСОБА_1 просить: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у видачі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 р. в якій надбавку за особливості проходження служби та премію визначено виходячи з прожиткового мінімуму 2018 року; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виконати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі № 560/11266/23 із врахуванням правових висновків суду. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.12.2024 заяву залишено без задоволення. Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі №560/11266/23 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо встановлення розміру надбавки за особливості проходження служби - 0% та премії - 10% у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії відповідної категорії військовослужбовців. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Відповідач на виконання рішення суду у справі №560/11266/23 виготовив оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 (№ХС53987 від 10.07.2024), в якій зазначено надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% (5635,50 грн) та премію - 160% (6992,00 грн). 12 грудня 2024 року до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.12.2024 заяву залишено без задоволення. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням суду у справі №560/11266/23 на відповідача не покладалось зобов`язань розраховувати додаткові види грошового забезпечення із чітко встановленого розміру. До того ж, величина, з якої мають обраховуватись додаткові види грошового забезпечення при виготовлені оновленої довідки не була предметом спору у справі №560/11266/23 та не досліджувалась судом. Тому відсутні обставини протиправності рішень, дій чи бездіяльності відповідача при виконанні рішення суду. Таким чином, заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, слід залишити без задоволення. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Процесуальне законодавство визначає види судового контролю за виконанням судового рішення, а саме, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст.382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст.383 КАС України). Наведені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення і підставами для їх застосування є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст.382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення; не передбачає такої можливості і положення ст.383 КАС України. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Частиною 1 ст.383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Відповідно до частини 6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Таким чином, суд застосовує до суб`єкта владних повноважень - відповідача положення ст. 383 КАС України та постановляє окрему ухвалу в разі встановлення факту невиконання відповідачем дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду. Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012). За приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін. Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68). В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень-складовою права на справедливий судовий захист. Таким чином, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили. Так, згідно матеріалів справи рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі №560/11266/23 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо встановлення розміру надбавки за особливості проходження служби - 0% та премії - 10% у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії відповідної категорії військовослужбовців. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Відповідач на виконання рішення суду у справі №560/11266/23 виготовив оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 (№ХС53987 від 10.07.2024), в якій зазначено надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% (5635,50 грн) та премію - 160% (6992,00 грн). Отже, рішенням суду у справі №560/11266/23 на відповідача не покладалось зобов`язань розраховувати додаткові види грошового забезпечення із чітко встановленого розміру. До того ж, величина, з якої мають обраховуватись додаткові види грошового забезпечення при виготовлені оновленої довідки не була предметом спору у справі №560/11266/23 та не досліджувалась судом. Таким чином, оскільки питання щодо визначення розміру додаткових видів грошового забезпечення, на які посилається позивач у заяві і які, на його думку, визначені відповідачем неправомірно, не досліджувалося судом під час ухвалення рішення за наслідками розгляду цієї справи, тому такі обставини не можуть досліджуватися судом і при розгляді заяви, поданої в порядку ст. 382 КАС України, з наданням їм правової оцінки. Суд звертає увагу, що в разі незгоди позивача з рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень (відповідача), які пов`язані із визначенням розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у нових довідках про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 позивач не позбавлений можливості звернутися до суду із новою позовною заявою про оскарження цих рішень чи дій в загальному порядку. Встановлення ж судового контролю у той спосіб, про яких просить позивач, фактично спрямоване на врегулювання нових правовідносин, які не були предметом судового дослідження у даній адміністративній справі та не є предметом виконання судового рішення у справі №560/11266/23. Такого ж висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 05.02.2024 у справі № 120/2907/23 та від 19.05.2025 у справі № 120/9934/23. Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.