Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/8452/23

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2025 р. Справа № 520/8452/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Жигилія С.П. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 , головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/8452/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач, апелянт), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області № 229253-2407-2514 від 29.09.2022. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області № 229253-2407-2514 від 29.09.2022. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Чернігівській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 залишено без змін. 20.04.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить ухвалити додаткову постанову про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн. Від ГУ ДПС у Чернігівській області надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому відповідач, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність поданої заяви, просить відмовити в її задоволенні. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази у справі, дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. За змістом частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин 1, 3-5 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Із вищезазначеного вбачається, що при вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд перевіряє їх на предмет відповідності таким критеріям, як дійсність, обґрунтованість, розумність та співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Положення статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, згідно з пунктом 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пунктом 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пунктом 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Також, положеннями пункту 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) передбачено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. За змістом частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Звертаючись до Другого апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткової постанови позивач вказує на те, що до відзиву на апеляційну скаргу було додано копії додаткової угоди від 11.04.2023 до договору № 10-04/2023 від 10.04.2023, додаткової угоди № 2 від 29.09.2023 до договору № 10-04/2023 від 10.04.2023, акту від 27.04.3023 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору № 10-04/2023 від 10.04.2023, акту від 05.10.2023 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору № 10-04/2023 від 10.04.2023. Відповідно до додаткової угоди № 2 від 29.09.2023 до договору № 10-04/2023 від 10.04.2023 сторони вирішили доповнити договір № 10-04/2023 від 10.04.2023 пунктом 4.1.1. в такій редакції: «4.1.1. Вартість Гонорару Адвоката за підготування документів та представництво Клієнта за Договором у суді апеляційної інстанції Сторони визначили у фіксованому розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок. Розмір гонорару не залежить від кількості судових засідань, підготованих документів і т. ін.». Актом від 05.10.2023 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору № 10-04/2023 від 10.04.2023 передбачено, що відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 10.04.2023 № 10-04/2023 та додаткової угоди № 2 Адвокат надав, а ОСОБА_1 прийняв надані послуги: 1. надання Клієнту усних консультацій і роз`яснень, усний правовий аналіз; 2. виготовлення процесуальних документів; 3. представництво клієнта в суді апеляційної інстанції. Дослідивши заяву позивача та документи, додані до відзиву на апеляційну скаргу, з урахуванням критеріїв дійсності, обґрунтованості, розумності та співмірності відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, колегія суддів зазначає, що послуга з виготовлення процесуальних документів охоплює лише подання відзиву на апеляційну скаргу обсягом 4 сторінки, який за змістом є ідентичним поданій в суді першої інстанції відповіді на відзив від 02.06.2023. Крім того, розгляд справи в Другому апеляційному адміністративному суді здійснювався в порядку письмового провадження, тобто без повідомлення та виклику учасників справи і проведення судового засідання на підставі наявних матеріалів, отже послуга представництва в суді в цій частині не надавалася, а отже гонорар за таке представництво не підлягає стягненню. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги явно завищеним, а отже таким, що підлягає зменшенню. Враховуючи вищевикладене, колегія судів апеляційної інстанції вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, у розмірі 1000 грн. Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, ч.4 ст. 229, ст. ст. 243, 250, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково. Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11, код ЄДРПОУ 44094124) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Любчич Л.В. Судді Жигилій С.П. Присяжнюк О.В.