Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/33841/24

Справа № 127/33841/24 Провадження № 22-ц/801/1193/2025 Категорія: 53 Головуючий у суді 1-ї інстанції Медяна Ю. В. Доповідач:Сало Т. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2025 рокуСправа № 127/33841/24м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Ковальчука О.В., Панасюка О.С., секретар Луцишин О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 березня 2025 року, ухвалене суддею Медяною Ю.В., повне рішення складено 04 квітня 2025 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Східелектробуд», Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області» про відшкодування шкоди, встановив: У жовтні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» (далі АТ «Вінницяобленерго»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Східелектробуд» (далі ТОВ «Східелектробуд»), Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області» (далі ДП Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області») на його користь матеріальну шкоду в розмірі 182 881,04 грн. В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначив, що 24 червня 2024 року він, керуючи автомобілем «Mitsubishi Pajero Sport», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по автодорозі С-02-03-21 сполученням Писарівка-Гавришівка, після чого на автомобіль, в якому також перебували його дочка та мати, впало дерево. Після цього позивач зупинив автомобіль та викликав швидку, оскільки були підстави вважати, що і він, і пасажири зазнали травм. Окрім того, автомобіль зазнав механічних пошкоджень, у зв`язку з чим було викликано працівників поліції. На місці події було виявлено ОСОБА_1 , який представився агрономом ТОВ «Ольгопіль-К» та повідомив, що ним проводяться роботи з обрізки дерев. Водночас, жодних попереджувальних знаків про дорожні або інші роботи не було, тому позивач не міг знати, що на дорозі може бути небезпечно. За фактом події викликано працівників поліції, які відібрали пояснення у позивача та ОСОБА_1 і зробили фотознімки місця пригоди. Державна екологічна інспекція листом від 22 липня 2024 року повідомила, що проведення робіт, пов`язаних із рубкою дерев на узбіччі автомобільної дороги С-02-03-21 сполученням Писарівка-Гавришівка, проводилося з метою будівництва двоколої лінії 110кВ від ПС750кВ (Вінницька) до ПС 110кВ «Східна» у Вінницькому районі, і замовником таких робіт є АТ «Вінницяобленерго». Вінницька обласна військова адміністрація листом від 22 липня 2024 року повідомила, що балансоутримувачем вказаної автомобільної дороги є ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області». Відділ поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області листом від 22 липня 2024 року повідомив позивача, що хоча в діях ОСОБА_1 формально і вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України, але його дії не заподіяли шкоди у великих розмірах, що є обов`язковою ознакою даного правопорушення. Тому позивачу було рекомендовано звернутися до суду для відшкодування шкоди в цивільно-правовому порядку. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 140 КУПАП, однак, постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 23 вересня 2024 року провадження у справі було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Суд посилався на те, що ОСОБА_1 не є посадовою особою, яка 24 червня 2024 року о 12 год. 10 хв. під час обрізання дерев в смузі відведення проїзної частини відповідала за дотриманням правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць вказаної ділянки дороги. Відповідно до листа ТОВ «Ольгопіль-К» без дати зазначено, що 24 червня 2024 року ОСОБА_1 , який є головним агрономом вказаного товариства, перебував у відпустці без збереження заробітної плати. Водночас, відповідно до письмових пояснень, які були надані 10 липня 2024 року ОСОБА_1 поліцейському, який складав протокол про адміністративне правопорушення, йому відомо, що з квітня 2024 року АТ «Вінницяобленерго» прокладає через землі, які орендує ТОВ «Ольгопіль-К», високовольтну лінію, і ТОВ «Східелетробуд» є виконавцем робіт, ОСОБА_3 інженер. Під час прокладання лінії постало питання по вирубці лісосмуг, якою займався підрядник в особі ОСОБА_3 .. ОСОБА_1 запитав у ОСОБА_3 чи може він зрізати одне дерево породи «Вільха» для власних потреб, нащо йому було надано дозвіл. При проведенні зрізання дерева на дорозі виявився автомобіль Mitsubishi Pajero Sport», державний номерний знак НОМЕР_1 . Після початку виконання вказаних робіт він на відстані 50 метрів особисто зупинив автомобіль та попередив водія, що попереду проводиться зрізка дерев і попросив зачекати, водночас при цьому на дорозі стояв ще один робітник, він кивнув іншому, щоб почали різати дерево. Дані пояснення були надану ОСОБА_1 не на місці події, а через два тижні після неї. Згідно договору підряду від 19 січня 2024 року, укладеного між АТ «Вінницяобленерго» (замовник) та ТОВ «Східелетробуд» (підрядник) останнім на вказаній вище ділянці дороги проводяться роботи із будівництва двоколої лінії 110кВ від ПС750кВ (Вінницька) до ПС 110кВ «Східна» у Вінницькому районі. Таким чином позивач вважає, що ОСОБА_1 , який особисто зрізав дерево, не забезпечивши безпеку для позивача та його майна, має відшкодувати завдану йому матеріальну шкоду. В результаті бездіяльності замовника та підрядника було надано можливість стороннім особам здійснювати роботи з обрізки дерев, що призвело до падіння дерева на проїзджу частину, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль. Оскільки балансоутримувачем дороги є ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області», то саме воно відповідальне за здійснення обрізки зелених насаджень вздовж дороги. Згідно висновку експерта від 23 серпня 2024 року, вартість матеріальних витрат, які необхідно вчинити для усунення отриманих внаслідок падіння дерева на даний автомобіль пошкоджень складає 182 881,04 грн. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 березня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 152 400,87 грн, а також судовий збір у розмірі 1 524,01 грн. В задоволенні позовних вимог до АТ «Вінницяобленерго», ТОВ «Східелектробуд», ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області» відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. У скарзі зазначає, що для належного вирішення справи суд повинен був встановити перш за все, чи мала місце безпосередня дія, яка завдала шкоди, та хто таку дію вчинив. При розгляді справи про адміністративне правопорушення №128/3274/24 судом було встановлено не тільки факт того, що він не є посадовою особою, яка відповідає за дотримання безпеки під час зрізання дерев, а й наявність сумнівів у тому, що існує його вина безпосередньо у падінні дерева. У судовому засіданні під час надання показів він зазначив, що на місці події було багато людей, які, на його думку, могли зрізати дерево. Вказаний факт було повністю проігноровано судом та не було допитано свідків. Суд взяв за основу його пояснення, в яких зазначено, що останній знаходився біля автомобіля потерпілого в момент зрізання та падіння дерева, тобто він ніяк не міг різати відповідне дерево, яке завдало шкоди своїм падінням. Свідчення ОСОБА_3 ставлять під сумнів, що саме він вчиняв зрізання дерева. Позивач не є ані власником транспортного засобу, ні належним користувачем автомобіля. У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. 16 травня 2025 року від представника ОСОБА_1 адвоката Кундеуса С.І. надійшло клопотання, в якому він зазначає, що в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 березня 2025 року. Після подання апеляційної скарги, 14 квітня 2025 року, було ухвалено додаткове рішення про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 гривень. У зв`язку з зазначеним прохання скасувати додаткове рішення не було зазначено у поданій раніше апеляційній скарзі. Якщо суд дійде до висновку про обґрунтованість апеляційної скарги та скасування рішення суду від 25 березня 2025 року, просить суд одночасно вирішити питання про скасування і додаткового рішення у даній справі. Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії витягу з акту приймання-передачі основних засобів від 28 вересня 2018 року, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 вересня 2016 року №818 та заступником голови обласної державної адміністрації, Департамент житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації передав, а ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області» прийняло на баланс автомобільну дорогу загального користування місцевого значення С-02-03-21 Стрижавка-Стадниця-Писарівка у Вінницькому районі Вінницької області. В короткій характеристиці об`єкта зазначено, що ширина смуги відведення становить 18 м (а.с.181-183 т.1). 19 січня 2024 року між АТ «Вінницяобленерго» (далі замовник) та ТОВ «Східелектробуд» (далі підрядник) укладено договір підряду №6127. Відповідно до умов договору, підрядник зобов`язується виконати та здати замовнику у становлений договором строк закінчені будівельно-монтажні роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх (п.1.1). Найменування робіт: «Нове будівництво двоколової лінії 110 кВ від ПС-750 кВ «Вінницька» до ПС-110 кВ «Східна» у Вінницькому районі». Ділянка ПЛ. 2 черга» (п.1.2). Обсяг, склад, характер виконуваних за цим договором робіт визначається в проектній документації (п.1.3). Підрядник самостійно отримує дозвільні та погоджувальні документи, необхідні для виконання робіт, отримання яких відповідно до чинного законодавства України, належить до обов`язків підрядника (п.6.6). Підрядник зобов`язаний при виконанні робіт нести повну відповідальність за організацію роботи, дії працівників з техніки безпеки, правил з охорони праці та протипожежної безпеки. При виконанні робіт підрядник забезпечує попередження нещасних випадків, збереження навколишнього серидовища (п.7.3.7). Підрядник не має права залучати до виконання усіх або частини робіт субпідрядні організації без попереднього письмового погодження з замовником. Умови залучення субпідрядників, відповідність їх кваліфікаційним та іншим вимогам, порядок виконання робіт субпідрядниками визначається окремою додатковою угодою до договору (п.7.3.16) (а.с.15-21 т.2). З копії договірної ціни, що є додатком №1 до вказаного вище договору та копії календарного плану виконання робіт, який є додатком №2 до вказаного вище договору, не вбачається зазначення робіт щодо обрізки дерев (а.с.21 на звороті, 23 т.2). Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , власником автомобіля Mitsubishi Pajero Sport, державний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_4 (а.с.12 т.1). 24 червня 2024 року, під час руху автомобільною дорогою С-02-03-21 на відрізку Писарівка-Гавришівка на автомобіль Mitsubishi Pajero Sport, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 впало дерево. Вказана обставина не заперечується учасниками справи. Також вона підтверджується наявними в матеріалах справи фотоматеріалами (а.с.8-11 т.1). Заступник начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Олег Ющук у відповідь на запит листом від 22 липня 2024 року №138/8/106-П/24 повідомив, що за результатами обстеження місця падіння дерева встановлено, що проведення робіт, пов`язаних з рубкою дерев на узбіччі автомобільної дороги С-02-03-21 (права та ліва сторони) сполученням Писарівка-Гавришівка, проводилось відповідно до Декларації про початок будівельних робіт №ВН083171602491-3 від 29 січня 2024 року з метою будівництва двоколової лінії 110 кВ від ПС-750 кВ «Вінницька» до ПС-110 кВ «Східна» у Вінницькому районі, замовником робіт є АТ «Вінницяобленерго». Рубка дерев за вказаним місцем відповідає вимогам законодавства (а.с.14 т.1). У відповіді начальника Управління дорожнього господарства Вінницької обласної військової адміністрації Артема Войтовича №01-03/3711 від 22 липня 2024 року вказано, що балансоутримувачем дороги С-02-03-21 сполученням Писарівка-Гавришівка є ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області». За інформацією ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області», підрядною організацією ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»» роботи на відповідній ділянці не проводились. Дозволів на проведення робіт з обрізки дерев ТОВ «Ольгопіль-К» у смузі відведення даної автомобільної дороги підприємство не давало (а.с.15 т.1). У відповіді генерального директора АТ «Вінницяобленерго» Юрія Касіча №83.31-13548 вказано, що між АТ «Вінницяобленерго» та ТОВ «Ольгопіль-К» на роботи з обрізки дерев договори не укладалися. Інформація про те, що ТОВ «Ольгопіль К» 24 червня 2024 року проводило роботи на узбіччі (права-ліва сторона) дороги С-02-03-21 сполученням Писарівка-Гавришівка відсутні (а.с.23 т.1). Відповідно до копії відповіді директора ТОВ «Ольгопіль-К» Р. Цвігун, ТОВ «Ольгопіль-К» не проводились роботи з обрізання дерев на узбіччі (права-ліва сторона) дороги С-02-03-21 сполученням Писарівка-Гавришівка, ні 24 червня 2024 року, ні у будь-який інший день. Інформацією про те, хто є замовником даних робіт товариство не володіє. Громадянин ОСОБА_1 , головний агроном ТОВ «Ольгопіль-К», станом на 24 червня 2024 року відповідно до наказу №11-к від 21 червня 2024 року знаходився у відпустці без збереження заробітної плати за сімейними обставинами за згодою сторін на 1 день. Посадова інструкцій головного агронома ОСОБА_1 ТОВ «Ольгопіль-К» не розроблялася (а.с.25-26 т.1). Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи встановив, що позивачем не було доведено факту завдання йому шкоди внаслідок дій (бездіяльності) відповідачів АТ «Вінницяобленерго» та ТОВ «Східелектробуд», неправомірності таких дій (бездіяльності) та причинно-наслідкового зв`язку між їх діями (бездіяльністю) та завданою шкодою, а сам по собі факт укладення договору підряду №6127 від 19 січня 2024 року між АТ «Вінницяобленерго» (замовник) та ТОВ «Східелектробуд» ( підрядник), на думку суду, не є підставою для відшкодування шкоди. Відтак суд відмовив у задоволенні позовних вимог до АТ «Вінницяобленерго» та ТОВ «Східелектробуд». Також суд відмовив в задоволенні позову і до відповідача ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області», зазначивши, що для покладення на даного відповідача обов`язку щодо відшкодування шкоди відповідачу слід встановити, що дерево росло саме у смузі відведення зазначеної дороги і що відповідач був відповідальним за нього. А жодних доказів, які б підтвердили обставину, що дерево, яке 24 червня 2024 року впало на автомобіль під керуванням позивача росло в межах смуги відведення дороги С-02-03-21 Стрижавка-Стадниця-Писарівка позивачем надано не було. Відтак суд вважав, що позивачем не було доведено факту завдання йому шкоди внаслідок дій (бездіяльності) ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області», неправомірності таких дій (бездіяльності) та причинно-наслідкового зв`язку між цими діями (бездіяльністю) та завданою шкодою. Встановивши, що падіння дерева на автомобіль під керуванням позивача сталося саме внаслідок дій відповідача ОСОБА_1 , який зрізав дерево без виданого у встановленому законом порядку дозволу та його бездіяльності щодо незабезпечення безпеки під час зрізання цього дерева, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову до вказаного відповідача. Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені з урахуванням обставин даної справи та ґрунтуються на нормах матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі. Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). У ч. 1 ст. 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що наявність вчинення протиправних дій з боку відповідача зобов`язаний довести саме позивач за допомогою належних та допустимих доказів. Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року в справі № 753/15095/17 дійшов до висновку, що у разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, а відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Відсутність протиправності ОСОБА_1 не доведено. Так само як і не доведено відсутність його вини у заподіянні шкоди. Відповідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. У статті 89 ЦПК України, поміж іншим, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні доказине мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Згідно копії письмових пояснень ОСОБА_1 , відібраних 10 липня 2024 року поліцейським офіцером СВ ВП №1 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області Безнесюком Д.А., ОСОБА_1 працює агрономом у ТОВ «Ольгопіль-К». З квітня 2024 ТОВ «Східелектробуд» прокладало через поля, що орендує ТОВ «Ольгопіль-К» лінію електропередач. Під час натягнення проводів на даній лінії постало питання про вирубку лісосмуг, які ростуть під даною лінією. Даною вирубкою займалося ТОВ «Східелектробуд» в особі інженера ОСОБА_3 . ОСОБА_1 запитав у нього, чи може він зрізати одне дерево породи «вільха» для власних потреб, на що ОСОБА_3 надав дозвіл. 24 червня 2024 року ОСОБА_1 з двома товаришами в позаробочий час вирушив до лісополоси, де також знаходився ОСОБА_3 разом з двома працівниками, який вказав ОСОБА_1 на дерево, яке можна зрізати. Під час зрізання дерева на дорозі з`явився автомобіль Mitsubishi, державний номерний знак НОМЕР_1 . Ще за 50 метрів до місця зрізання дерева ОСОБА_1 особисто зупинив даний автомобіль та попередив водія про те, що попереду проводиться зрізання дерева та існує небезпека його падіння на проїзну частину. Тому ОСОБА_1 просив водія зачекати кілька хвилин, на що водій відмови в грубій лайливій формі та продовжив рух. В цей час біля даного автомобіля впало дерево та своїм гіллям нанесло йому механічні пошкодження. В подальшому водій зачинився в автомобілі та не виходив з нього. ОСОБА_1 повідомляє, що у нього немає письмових дозвільних документів на зрізання дерева, оскільки дозвіл йому надано ОСОБА_3 в усній формі (а.с.21-22 т.1). При розгляді справи про адміністративне правопорушення №128/3274/24 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП ОСОБА_1 пояснив, що дійсно 24 червня 2024 року він та двоє його товаришів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 займалися зрізанням дерева для власних потреб. А саме, на передодні він звернувся до начальника дільниці підрядника ТОВ «Східелектробуд» Гончарука О.І., які займалися обрізанням дерев на даній ділянці дороги, оскільки вели лінію електропередач та які мали дозволи на ці роботи та запитав чи можна зрізати дерево для власних потреб, на що той дав дозвіл в усній формі. Зазначив, що у той день, коли він із товаришами приступили до зрізання дерева він перебував у відпустці за власний рахунок. Зазначив, що після початку виконання вказаних робіт він відійшов на відстань 50 м, а можливо 100 м, щоб попередити транспорт, який буде їхати по проїзній частині. В подальшому він побачив, що від переїзду наближається машина, яку він зупинив, при цьому на дорозі стояв ще один робітник, він кивнув іншому, щоб почали різати дерево. Суду зазначив, що він потерпілому сказав, що тут ріжемо дерево, треба зачекати кілька хвилин. Після чого потерпілий запитав де дорожні знаки, на що ОСОБА_1 відповів, що немає. Потім ОСОБА_2 відповів у грубій формі, та сказав, що продовжить рух та поїхав далі і в цей момент почало падати дерево на його автомобіль. Також доповнив, що в машині знаходились люди, після того як сталась пригода і впало дерево, він підійшов до автомобіля та запитав чи ніхто не постраждав, після чого потерпілий закрився в машині та почав викликати поліцію та швидку, протягом пів години приїхала поліція та відібрала у них пояснення. Крім цього, повідомив, що безпосередньо дерево різав його товариш ОСОБА_5 .. Відзив на позов ОСОБА_1 не подавав. Представник ОСОБА_1 не заявляв будь-яких клопотань, зокрема, про виклик свідків, не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Пояснення ОСОБА_1 надавав вже при розгляді справи по суті і ці пояснення різняться з тими, які він надавав раніше. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що судом залишено поза увагою його доводи з приводу того, що дерево зрізав не він. Проаналізувавши пояснення ОСОБА_1 апеляційний суд вважає, що саме ОСОБА_1 організував зріз дерева (вільха) для власних потреб без будь-яких на те дозволів, залучивши двох своїх знайомих, які не були допитані в судовому засіданні. Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні надав показання, відповідно до яких він є виконавцем робвіт ТОВ «Східелектробуд» та відповідальним за будівництво лінії електропередач згідно договору підряду, укладеного з АТ «Вінницяобленерго». ОСОБА_1 він знає, оскільки ТОВ «Східелектробуд» за домовленістю з ТОВ «Ольгопіль-К» зберігало будівельну техніку на території ТОВ «Ольгопіль-К». Жодного дозволу на обрізку чи вирубування дерев він никому не давав, оскільки не мав не це право. ТОВ «Східелектробуд» таких робіт самостійно не виконує, оскільки майданчики для будівництва їм підготовлюють завчасно. 24 червня 2024 року він перебував біля опори №65, приблизно за два поля від місця події. Робітники ТОВ «Східелектробуд» перебували близько опори №61, коли дерево впало. Після падіння дерева йому зателефонували, і він пішов перевірити, що сталося. Коли він дістався до місця події, то побачив автомобіль, на який впало дерево, працівників поліції та лікарів швидкої допомоги. Робітників ТОВ «Східелектробуд» на місці події не було. На місці події бачив ОСОБА_1 та інших чоловіків, проте хто саме зрізав дерево, йому невідомо. Ці свідчення прийняті судом першої інстанції, як достовірні та правдиві і ОСОБА_1 не спростував їх в апеляційній скарзі. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не вказав про докази у справі, які б стверджували протилежне. Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України). Апеляційний суд вважає правильними зауваження суду першої інстанції на поведінку ОСОБА_1 , яка суперечить добросовісності, яка виразилася в розбіжності тверджень ОСОБА_1 в письмових поясненнях та поясненнях, наданих ним в судовому засіданні. І такий висновок суду першої інстанції ОСОБА_1 не спростував. Твердження ОСОБА_1 про те, що позивач не скористався правом на доведення своїх вимог та не допитав в якості свідків осіб, які були на місці події та могли зрізати відповідне дерево не беруться до уваги апеляційним судом, оскільки, як зазначено вище, саме на відповідача покладається обов`язок доводити відсутність протиправності діяння та вини. ОСОБА_1 не був позбавлений можливості заявляти клопотання про виклик та допит свідків до закінчення підготовчого засідання, однак, такого клопотання не заявив ні в суді першої інстанції, ні разом з апеляційною скаргою. Також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що відповідно до загальних вимог законодавства шкода може бути відшкодована власнику транспортного засобу, а позивач не є ані власником транспортного засобу, ні належним користувачем автомобіля, якому спричинена шкода. Відхиляючи вказану позицію суд першої інстанції, навівши відповідне правове обґрунтування, виходив з того, що ОСОБА_2 є користувачем автомобіля Mitsubishi Pajero Sport, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності його дружині. Користування позивачем вказаним автомобілем є правомірним, оскільки докази зворотного в матеріалах справи відсутні. З огляду на вказане, суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_2 має право на відшкодування майнової шкоди, тобто на пред`явлення даного позову. Вказаний висновок суду скаржником в апеляційній скарзі жодним чином не спростований. Як зазначає ОСОБА_1 , 08 жовтня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1145, якою затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а тому належним користувачем є особа з моменту внесення відповідних відомостей до реєстру. Разом з цим, ОСОБА_1 на наводить конкретну норму вказаного Порядку чи іншого закону (підзаконного акту), яка б прямо зобов`язувала вносити до Єдиного державного реєстру транспортних засобів інформацію про фактичного користувача автомобіля, який є родичем або іншу фізичну особу, яка користується транспортним засобом не на підставі письмового договору, а за усною домовленістю з власником. Відтак, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Підстав для скасування додаткового рішення суду, про що ОСОБА_1 клопоче у заяві від 16 травня 2025 року не має, оскільки, по-перше, він просить скасувати додаткове рішення як наслідок скасування оскаржуваного рішення суду, по-друге, він не оскаржував додаткове рішення суду у визначеному ЦПК України порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 березня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22 травня 2025 року. Головуючий Т.Б. Сало Судді О.В. Ковальчук О.С. Панасюк