Постанова 4823 № 748/714/25

Справа № 748/714/25 Головуючий у 1 інстанції Меженнікова С. П. Провадження № 33/4823/396/25 Категорія - ч. 4 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 травня 2025 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: головуючого судді - Оседача М.М., за участю захисника адвоката Бредюка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника адвоката Бредюка О.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2025 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий в АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення, відповідно до ст. 36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн. Як встановив суд, 02 березня 2025 року, об 11 год. 40 хв., в с. Клочків, Чернігівського району, по вул. 1-го Травня, 23, ОСОБА_1 в порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час керування транспортним засобом марки "TOYOTA CAMRI", д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху в результаті чого виїхав за межі проїзної частини та скоїв наїзд на бетонний паркан. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Завдано матеріальних збитків власнику паркану, постраждалих немає. Також, 02 березня 2025 року, об 11 год. 40 хв., після вчинення ДТП у с. Клочків, Чернігівського району, по вул. 1-го Травня, 23, ОСОБА_1 вжив алкогольні напої. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер, результат тесту - 1,87 проміле. Не погодившись із рішенням суду, захисник адвокат Бредюк О.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в діях його довірителя події та складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. На думку апелянта, місцевий суд повинен був повернути матеріали справи на доопрацювання, оскільки за ст. 124 КУпАП участь потерпілої сторони є обов`язковою. Також, зазначає, що ОСОБА_1 працівниками поліції не було роз`яснено процесуальні права. Окрім цього, звертає увагу на те, що останній є учасником бойових дій, а тому звільняється від сплати судового збору. В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. При цьому, в судовому засіданні захисник зазначив, що ОСОБА_1 був поінформований належним чином про час та місце слухання справи та не заперечував щодо розгляду справи за його відсутності. Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Заслухавши пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. За змістом п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. У відповідності до п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, судом першої інстанції встановлені вірно. Ці обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції доказами, зокрема: відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №842704 від 02.03.2025 року, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій ОСОБА_1 , і є одним з джерел доказів, в якому викладено обставини вчинення даної ДТП (а.с.23); схемою місця ДТП, доданою до протоколу про адміністративне правопорушення, із описом відповідних пошкоджень транспортного засобу (а.с.26) та іншими зібраними по справі доказами. З приводу доводів захисника про те, що відсутність в цьому випадку потерпілої сторони, якій завдано збитків, виключає склад адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Як зазначено вище, статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Отже, відповідальність за вказаною статтею не обумовлена обов`язковою наявністю потерпілої сторони, якій завдано матеріальних збитків, як про це стверджує апелянт. Разом із тим, потерпіла сторона не позбавлена можливості вирішувати питання щодо відшкодування завданої їй майнової та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства. При цьому, КУпАП не передбачено обов`язкової участі потерпілого у справах про адмінправопорушення за ст. 124 КУпАП, і це також дає підстави для відхилення доводів апелянта в цій частині. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає. Даних про те, що ОСОБА_1 або його захисник оспорювали відомості, зазначені у протоколі в установленому законом порядку, в матеріалах справи теж немає. Відповідальність за ч.4 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. Згідно з пунктом 2.10 «є» ПДР України, водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №842703 від 02.03.2025 року, ОСОБА_1 02 березня 2025 року, об 11 год. 40 хв., після вчинення ДТП у с. Клочків, Чернігівського району, по вул. 1-го Травня, 23, вжив алкогольні напої. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер, результат тесту - 1,87 проміле. Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. Як слідує з переглянутих апеляційним судом відеозаписів з нагрудної камери поліцейського (а.с.11), після ДТП, учасником якої був ОСОБА_1 , у зв`язку з наявними у нього ознаками алкогольного сп`яніння, працівником поліції було запропоновано пройти відповідний огляд на стан сп`яніння, і останній погодився такий пройти на місці за допомогою приладу «Драгер», результат позитивний 1,87 проміле. Із даним результатом огляду останній погодився та повідомив, що вживав спиртні напої після дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, на неодноразові уточнюючі запитання працівника поліції ОСОБА_1 чітко стверджував, що спиртні напої вживав саме після ДТП. Слід зазначити і те, що працівники поліції неодноразово повідомляли ОСОБА_1 , що вживання водіями спиртних напоїв після ДТП передбачає більш серйозну відповідальність (13-31-40, 13-37:31), на що останній упевнено вказував, що вжив алкоголь вже після ДТП. Згідно ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Наданими відеозаписами зафіксований факт роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (13:38:12), про що також має місце відмітка у протоколі, що свідчить про те, що останньому були роз`яснені його права та обов`язки, а отже, жодних порушень з боку працівників поліції, на переконання суду апеляційної інстанції, в даному випадку не було, і це дає підстави визнати доводи апелянта, в цій частині, надуманими. Також, ОСОБА_1 під час складання протоколу стосовно нього скористався своїм конституційним правом, яке передбачене ст. 63 Конституції України та відмовився надавати будь-які пояснення по суті порушення. До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього за ч. 4 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 та його захисник не зазначали, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп`яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертались і матеріали справи таких не містять. Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання останнім уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст.130 КУпАП. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч. 4 ст. 130 КУпАП, яка є найбільш суворою, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами. Відповідно до п.13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Натомість, предметом розгляду даної справи є питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст.130 КУпАП, отже вказана справа не є справою, яка пов`язана з порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, як про це зазначає апелянт, відсутні. Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчинених правопорушеннях, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника адвоката Бредюка О.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяМ. М. Оседач