Ухвала КАС ВС № 240/23099/24

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 20 травня 2025 року м. Київ справа №240/23099/24 адміністративне провадження №К/990/18915/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стародуба О.П. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі №240/23099/24 за позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, треті особи, на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Лисс», Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Словечанське лісове господарство» про визнання протиправним та скасування дозволу, УСТАНОВИВ: У грудні 2024 року заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України, треті особи, на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Лисс», Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Словечанське лісове господарство» про визнання протиправним та скасування дозволу. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року, позов залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку для звернення прокурора з позовом до суду. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, заступник керівника Житомирської обласної прокуратури (далі - скаржник) 02 травня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що ухвалюючи рішення про залишення позову без розгляду суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) та порушили положення статей 79, 160, 122 КАС України. Так залишаючи без розгляду позовну заяву, суди першої і апеляційної інстанції виходили з того, що належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом із зазначеними позовними вимогами, позивачем не надано. У свою чергу, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, позивач не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для позову без розгляду. На думку скаржника, суди не врахували особливий статус прокурора, який звертається до суду в інтересах держави у виключних випадках, та специфіку визначення моменту виникнення у прокурора підстав для такого звернення. Скаржник зазначає, що право прокурора на звернення до суду виникає не з моменту видачі чи оприлюднення оскаржуваного акта (спеціального дозволу на користування надрами), а з моменту встановлення факту порушення інтересів держави та наявності підстав для представництва, що потребує збору та аналізу інформації. Суди, на думку скаржника, помилково ототожнили момент виникнення права на позов для прокурора з моментом оприлюднення інформації про дозвіл у 2018 році. Щодо визначення початку перебігу строку звернення до адміністративного суду. Скаржник стверджує, що суди неправильно визначили момент, з якого прокурор повинен був дізнатися про порушення інтересів держави, не врахувавши, що для цього необхідно було зібрати та проаналізувати відповідні докази, що не були у загальному доступі. Прокурор зазначає, що підстави для звернення до суду виникли після отримання документів за запитами, зокрема після 21 серпня 2024 року. Скаржник стверджує, що суди також не взяли до уваги, що саме опрацювання зібраних матеріалів дозволило встановити реальне порушення інтересів держави. Судами першої і апеляційної інстанції безпідставно не взято до уваги, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №9901/405/19, та правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 27 листопада 2018 року у справі №473/2236/17, щодо критеріїв поважності причин пропущення строків звернення до адміністративного суду. У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Таким чином, проаналізувавши підставу, на якій подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття скарги до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону №1697-VII, дотримання положень статей 79, 160, 122 КАС України та перевірки необхідності врахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №9901/405/19, та висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 27 листопада 2018 року у справі №473/2236/17. Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність особистих кабінетів у інших учасників справи, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма Лисс» (код ЄДРПОУ 36402874) зареєструвати особистий кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд». Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua. Керуючись статтями 248, 328, 333, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі №240/23099/24 за позовом заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, треті особи, на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Лисс», Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Словечанське лісове господарство» про визнання протиправним та скасування дозволу.

2. Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу №240/23099/24.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Я.О. Берназюк Судді О.П. Стародуб С.М. Чиркін