Ухвала КАС ВС № 240/15803/24

УХВАЛА 20 травня 2025 року м. Київ справа №240/15803/24 адміністративне провадження № К/990/17503/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі №240/15803/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, В/ч НОМЕР_1 ) щодо звільнення зі служби без проведення остаточного розрахунку та зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити середній заробіток за 1421 днів затримки повного розрахунку при звільненні за період з 04 вересня 2020 року по 25 липня 2024 року включно. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та виплати ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 серпня 2021 року по 18 січня 2023 року включно в розмірі 32787 (тридцяти двох тисяч семисот вісімдесяти семи) грн. 68 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційну скаргу. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у задоволенні вимог апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року скасовано. Прийнято нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04 вересня 2020 року по 25 липня 2024 року включно в розмірі 191 821,98 грн. (сто дев`яності одна тисяча вісімсот двадцять одна гривня дев`яносто вісім копійок). До Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі №240/15803/24. Верховний Суд ухвалою від 01 травня 2025 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до Суду: документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі; уточненої касаційної скарги, в якій обґрунтувати наявність передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, підстав касаційного оскарження судових рішень; заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів; доказів надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України. Так, скаржнику роз`яснено, зокрема, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними або відсутністю клопотання про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала Верховного Суду від 01 травня 2025 року отримана скаржником - 01 травня 2025 року о 20:59. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом другим частини шостої статті 251 КАС України визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Отже, з урахуванням зазначених норм КАС України, ухвала Верховного Суду від 01 травня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху вважається врученою скаржнику 02 травня 2025 року, а останнім днем для усунення недоліків касаційної скарги є 12 травня2025 року. Так, залишаючи касаційну скаргу без руху Суд встановив, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 14 листопада 2024 року Сьомого апеляційним адміністративним судом розглянуто справу та ухвалено постанову. Повний текст судового рішення складено того ж дня, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 16 грудня 2024 року, а скаргу подано 24 квітня 2025 року. В той же час, скаржник не заявляв клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави вказані нею у заяві визнані неповажними. Станом на час прийняття вказаної ухвали жодних заяв, клопотань про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними доказами поважності причин пропуску такого строку, до Суду не надходило. Таким чином вимоги ухвали Верховного Суду від 01 травня 2025 року про залишення без руху скаржник не виконав. Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Аналіз указаних положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що у випадку залишення касаційної скарги без руху з підстав неповажності причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник повинен зазначити інші підстави для поновлення такого строку, ніж ті, що були зазначені при зверненні з касаційною скаргою та яким суд уже надав оцінку, і надати докази на підтвердження таким підставам. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» від 23 жовтня 1996 року; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» від 19 грудня 1997 року. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Враховуючи вищевикладене, відсутність клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів чи будь-яких інших заяв із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 333 КАС України. Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі №240/15803/24. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко