Ухвала КАС ВС № 120/13957/24

УХВАЛА 20 травня 2025 року м. Київ справа №120/13957/24 адміністративне провадження № К/990/20112/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі №120/13957/24 за позовом ОСОБА_1 до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, У С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами - повернуто особі, яка її подала. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - повернуто особі, яка її подала. 12 травня 2025 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі №120/13957/24. Скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з такого. Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 14 січня 2025 року залишено апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом 10 днів з моменту отримання ухвали усунути недоліки апеляційної скарги. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, передбачених в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху від 14 січня 2025 року. Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, виконати вимоги даної ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали суду шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у повному розмірі. 03 березня 2025 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій апелянт замість того щоб виконати вимоги ухвали від 11 лютого 2025 року, заявив вимогу про повторне виготовлення та надання ксерокопії ухвали суду. В обґрунтування вищезазначеної заяви, апелянт стверджує, що при ознайомленні зі змістом ухвали, в останній відсутній підпис відповідальної особи, та достаменно невідомо хто підписав судове рішення, та чи взагалі таке було підписане. Досліджуючи дану заяву, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя. Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен був ще на стадії подання апеляційної скарги вжити заходів, спрямованих на виконання вимог закону щодо сплати судового збору, забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, та, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Судом апеляційної інстанції встановлено, що належним чином завірена копія ухвали суду від 11 лютого 2025 року направлена позивачу засобами поштового зв`язку 12 лютого 2025 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення від 06 березня 2025 року, яке міститься у матеріалах справи. Також у матеріалах справи знаходиться довідка відповідального працівника апарату Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року, який здійснював належне повідомлення позивача. У довідці зазначено, що відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах, позивачу - ОСОБА_1 будо надіслано належним чином завірену копію ухвали про продовження строку на усунення недоліків від 11 лютого 2025 року за допомогою засобу поштового зв`язку на адресу позивача - АДРЕСА_1 , що підтверджується рекомендованим повідомленням, яке надійшло до суду 06 березня 2025 року. Інших аргументів, які б підтверджували зміст поданої заяви до суду не надходили, відтак, доводи апелянта є необґрунтованими, та спростовуються доказами наявними у матеріалах справи, у зв`язку з чим підстав для задоволення вимог заяви колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає. Утім, не зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції вже продовжував апелянту процесуальний строк для сплати судового збору, станом на 11 березня 2025 року вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані та судовий збір не сплачено. Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, внаслідок невиконання останнім вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та встановлених ним обставин не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали. При цьому, Суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення. Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі №120/13957/24 за позовом ОСОБА_1 до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії. Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Кашпур Судді: В.М. Соколов С.А. Уханенко