Ухвала КАС ВС № 200/8758/24

УХВАЛА 19 травня 2025 року м. Київ справа № 200/8758/24 адміністративне провадження № К/990/20471/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Рибачука А.І. суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025 у справі № 200/8758/24 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій,- ВСТАНОВИВ: 13.05.2025 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025 у справі №200/8758/24. З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2025 позов задоволено частково: - стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за період липня-жовтня 2024 у сумі 361505 (триста шістдесят одна тисяча п`ятсот п`ять) грн 56 коп. - у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач звернувся до Першого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 визнано неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження та залишено без руху апеляційну скаргу відповідача у зв`язку з тим, що вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та судовий збір за її подання не сплачено й надано відповідачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення та документа про сплату судового збору. 06.05.2025 суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу, якою визнав неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження. В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник посилався на запровадження на території України воєнного стану у зв`язку з чим значна кількість працівників підприємства здійснює дистанційну роботу, перебуває у відпустці без збереження заробітної плати або евакуйовані, повітряні тривоги, перебої із енергопостачанням, що в своїй сукупності стало перешкодою для відповідача реалізувати своє право на апеляційне оскарження у строк, визначений статтею 295 КАС України. Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків. Відмовляючи у поновленні строку на подання апеляційної скарги та у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та не надано доказів, які б свідчили про наявність перешкод для подачі належним чином оформленої апеляційної скарги вчасно, а обставини, на які посилається скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, на переконання суду апеляційної інстанції, не є непереборними чи такими, що унеможливлювали своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження. Верховний Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Щодо посилання скаржника на введення воєнного стану в Україні, як на підставу для поновлення строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на його роботу, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги. Стосовно доводів скаржника щодо проблем з електропостачанням та з постійними повітряними тривогами, колегія суддів зазначає, що періодичне відключення електроенергії є суб`єктивним чинником, який не вказує на наявність об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі, а повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру, а отже, не можуть бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги. Також колегія суддів зазначає, що питання внутрішньої організації роботи підприємства є суб`єктивним чинником, який не вказує на наявність об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з його наявністю, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків. Відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання з виконанням ним процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо своєчасного подання апеляційної скарги. Суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність причин повинен доводити скаржник). Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 АС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги, що в свою чергу є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись статтею 328, частиною другою статті 333 КАС України, ПОСТАНВИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025 у справі №200/8758/24 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. Копію цієї ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. ........................ ........................ ........................ А.І. Рибачук А.Ю. Бучик Т.Г. Стрелець, Судді Верховного Суду