Постанова 4855 № 320/7812/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/7812/24 Суддя (судді) першої інстанції: Войтович І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Черпака Ю. К., Штульман Ю. В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого з Верховної Ради України з прав людини Лубінця Дмитра Валерійовича про зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду звернувся з позовом до Уповноваженого з Верховної Ради України з прав людини Лубінця Дмитра Валерійовича, в якому позивач просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця Дмитра Валерійовича, яка виразилася у неналежному контролі за розглядом звернень ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця Дмитра Валерійовича щодо не проведення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 перерахунку його пенсії згідно довідки Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України № 49/7796, яка була видана на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2022 у справі № 160/9124/21; - зобов`язати Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця Дмитра Валерійовича всебічно дослідити матеріали зібрані ним за зверненнями ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця Дмитра Валерійовича щодо не проведення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 перерахунку його пенсії згідно довідки Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України № 49/7796, яка була видана на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2022 у справі № 160/9124/21 та перевірити належним чином їх на стан додержання пенсійним органом встановлених щодо ОСОБА_1 Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-12 від 09.04.1992 року прав на невідкладний перерахунок його пенсії відповідно до Преамбулу цього Закону, вимог ч.18 ст.43, ч.1, 2, ст.63 цього Закону, приписів пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", приписів пункту 16 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 та на відповідність правових висновків викладених у постановах Верховного Суду у справах № 820/6514/17, № 160/8324/19 і за наслідками перевірки відповідно скласти та направити на ім`я начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідний акт реагування Уповноваженого, - зокрема Подання Уповноваженого. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року позов залишено без задоволення. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі. До Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Уповноваженого з Верховної Ради України з прав людини Лубінця Дмитра Валерійовича із заявою від 03.09.2023, зареєстрована за вхідним № Л-26683.3/23 від 05.09.2023 щодо не проведення Головним Управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Головне управління) перерахунку пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення від 20.09.2022 № 49/7796. Секретаріатом Уповноваженого на адресу Пенсійного фонду України надіслано листом від 08.09.2023 № 49818.4/Л-26683.3/23/42.2.3 для розгляду звернення ОСОБА_1 з проханням перевірити наведену в ньому інформацію та за наявності правових підстав вжити відповідно до законодавства належних заходів для вирішення порушеного у звернені питання. Заяву позивача від 03.09.2023 (вхідний № Л-26683.3/23 від 05.09.2023) відповідачем розглянуто та листом від 11.09.2023 № 49937.4/Л-26683.3/23/42.2.3 надано відповідь, де позивача повідомлено, про ненадання ним до звернення не надано докази порушення його прав. Крім того, позивача повідомлено, що перед Пенсійним фондом України порушено вимогу щодо проведення за зверненням службової перевірки та вжиття передбачених законодавством заходів з актуалізованого питання, а також подальшого повідомлення позивача про їх результати. Листом від 06.10.2023 № 37230-39170/Л-03/1-2800/23 Пенсійний фонд України надав відповідь на лист Секретаріату Уповноваженого від 08.09.2023 № 49818.4/Л-26683.3/23/42.2.3. та зазначив, що відповідь ОСОБА_1 з питання, зазначеного у зверненні, надано листом Пенсійного фонду України від 05.10.2023 №37129-39170/Л-03/8-2800/23. Позивачем повторно надіслано на адресу відповідача заяву від 06.10.2023 (зареєстровану за вхідним № Л-29908.3/23 від 06.10.2023), в якій зазначив, що саме він має право вибирати державний орган куди йому звертатись, а тому просив відкликати його заяву від 03.09.2023 з Пенсійного фонду України та повернутись для її розгляду. Вдруге просив відповідача перевірити дії ГУ ПФУ в . Києві на стан додержання ним встановлених щодо нього ч. 18 ст. 43 Закону України №2262-12 від 09.04.1992 прав на невідкладний перерахунок пенсії та направити на ім`я начальника ГУ ПФУ в м. Києві акт реагування Уповноваженого. Секретаріатом Уповноваженого надіслано лист на адресу Головного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 18.10.2023 № 57431.4/Л- 29908.3/23/42.2.3, яким відповідач просив: - "перевірити інформацію щодо прийняття (неприйняття) Головним управлінням рішення про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 або відмову у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення від 20.09.2022 № 49/7796"; - "у разі неприйняття відповідного рішення зобов`язати співробітників Головного управління, які відповідають за проведення перерахунку пенсій осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, розглянути лист Міністерства внутрішніх справ від 27.09.2022 № Л-11707/49 належним чином, прийняти відповідне рішення та надіслати Секретаріату Уповноваженого копію вказаного рішення"; - "ініціювати проведення службової перевірки за фактом неприйняття рішення про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 або відмову у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення від 20.09.2022 № 49/7796 та надіслати Секретаріату Уповноваженого копію відповідного акта із зазначенням осіб, якими допущено порушення"; - "направити копію листа Міністерства внутрішніх справ від 27.09.2022 № Л-11707/49 з датою та номером реєстрації в Головному управлінні та резолюцією керівництва". Також, секретаріатом Уповноваженого на адресу позивача надіслано лист від 19.10.2023 № 57552.4/Л-29908.3/23/42.2.3, яким позивача повідомлено, що: "відповідно до статті 4 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" діяльність Уповноваженого лише доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист та поновлення порушених прав і свобод відповідно до законодавства. Тобто Уповноважений не наділений владними повноваженнями для безпосереднього вирішення порушених громадянами питань, а лише сприяє їх вирішенню та спонукає державні органи, військові формування тощо до вчинення ними певних дій, направлених на поновлення та захист прав громадян. З урахуванням зазначеного вище, керуючись статтею 101 Конституції України, статтями 13, 17, 22 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Головне управління) направлено відповідний запит з вимогою надання інформації: щодо неприйняття відповідного рішення про проведення перерахунку Вашої пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення від 20.09.2022 № 49/7796 або відмови у проведенні такого перерахунку; розгляду листа Міністерства внутрішніх справ від 27.09.2022 № Л-11707/49 (з витребуванням копії листа з датою та номером реєстрації в Головному управлінні та резолюцією керівництва) та прийняття відповідного рішення за його розглядом; проведення службової перевірки за фактом неприйняття рішення про проведення перерахунку Вашої пенсії або відмову у проведенні перерахунку пенсії на підставі вказаної вище довідки. Після отримання необхідної інформації, у відповідності з вимогами статті 18 Закону України "Про звернення громадян", Вас буде запрошено на особистий прийом". Позивач надіслав на адресу відповідача чергову заяву від 26.10.2023, яка зареєстрована в Секретаріаті Уповноваженого за вхідним № JI-31746.3/23 від 26.10.2023, в якій просив письмово повідомити коли буде відкрито провадження у його справі про порушення прав з боку ГУ ПФУ в м. Києві, а саме щодо не проведення перерахунку пенсії на підставі чинної та легітимної довідки №49/7796. Листом від 26.10.2023 № 2600-0310-1/210149) Головне управління надало відповідь на лист Відповідача від 18.10.2023 № 57431.4/Л- 29908.3/23/42.2.3 та повідомило, що Головним управлінням винесено рішення від 25.10.2023 про відмову у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки від 20.09.2022 №49/7796 про розмір грошового забезпечення станом на 01.12.2019. За результатами розгляду звернень позивача від 06.10.2023 № Л-29908.3/23 та від 26.10.2023 № Л-31746.3/23 Секретаріатом Уповноваженого прийнято рішення про відкриття провадження, що підтверджується Службовою запискою від 03.11.2023 № 42.2.3/22045-23. Про прийняте рішення про відкриття провадження у справі щодо порушення прав і свобод людини і громадянина Секретаріат Уповноваженого повідомив позивача листом від 06.11.2023 № 61088.4/Л-29908.3/23/42.2.3. Також Секретаріатом Уповноваженого надіслано відповідний лист до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 06.11.2023 № 61057.4/Л-29908.3/23/42.2.3. Позивач надіслав відповідачу додаткову заяву від 17.11.2023, зареєстровану за вхідним № Л-34268.3/23. Листом від 23.11.2023 № 2600-0310-1/229259 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві надало відповідь на лист Секретаріату Уповноваженого від 06.11.2023 № 61057.4/Л-29908.3/23/42.2.3. Відповідно до службової записки від 14.12.2023 № 42.2.3/24904-23 провадження Уповноваженого, відкритого за зверненням позивача завершено, листом від 15.12.2023 №68541.4/Л- 29908.3/23/42.2.3, позивачу надано додаткову відповідь за результатами відкритого провадження про порушення прав і свобод людини і громадянина. Зазначеним вище листом позивача повідомлено, що його звернення розглянуто у встановлено порядку, однак порушень про які заявник вказує заявник не встановленою Вважаючи протиправною бездіяльність Уповноваженого Верховної ради України з прав людини щодо розгляду його звернень, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Cтаттею 101 Конституції України передбачено, що парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений. Уповноважений є посадовою особою, статус якої визначається Конституцією України, Законом України від 23.12.1997 № 776/97-ВР "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (далі - Закон № 776/97-ВР) та іншими законами України. Відповідно до статті 4 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод. Згідно зі статтею 16 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, які отримує за зверненнями громадян України. Відповідно до статті 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Варто зауважити, що Уповноважений ВРУ при розгляді звернення наділений окресленим у статті 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" переліком повноважень, а саме: 1) відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина; 2) роз`яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому; 3) направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення; 4) відмовляє в розгляді звернення. Отже, прийняття Уповноважений ВРУ одного із визначеного статтею 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" рішення при розгляді звернення є таким, що розглянуте відповідачем у межах строку, передбаченого Законом України "Про звернення громадян". Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України "Про звернення громадян" відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку надається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Уповноважений ВРУ надійшла заява позивача від 03.09.2023, зареєстрована за вхідним № Л-26683.3/23 від 05.09.2023 щодо не проведення Головним Управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (перерахунку пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення від 20.09.2022 № 49/7796. Секретаріатом Уповноваженого на адресу Пенсійного фонду України надіслано відповідний лист від 08.09.2023 № 49818.4/Л-26683.3/23/42.2.3 Заяву позивача від 03.09.2023 (вхідний № Л-26683.3/23 від 05.09.2023) відповідачем у відповідності до вимог статті 20 Закону України "Про звернення громадян" розглянуто та листом від 11.09.2023 № 49937.4/Л-26683.3/23/42.2.3. Листом від 06.10.2023 № 37230-39170/Л-03/1-2800/23 Пенсійний фонд України надав відповідь на лист Секретаріату Уповноваженого від 08.09.2023 № 49818.4/Л-26683.3/23/42.2.3. Позивачем повторно надіслано на адресу Уповноважений ВРУ заяву від 06.10.2023 (зареєстровану за вхідним № Л-29908.3/23 від 06.10.2023 . Секретаріатом Уповноваженого надіслано лист на адресу Головного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 18.10.2023 № 57431.4/Л- 29908.3/23/42.2.3, яким відповідач просив: - "перевірити інформацію щодо прийняття (неприйняття) Головним управлінням рішення про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 або відмову у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення від 20.09.2022 № 49/7796"; - у разі неприйняття відповідного рішення зобов`язати співробітників Головного управління, які відповідають за проведення перерахунку пенсій осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, розглянути лист Міністерства внутрішніх справ від 27.09.2022 № Л-11707/49 належним чином, прийняти відповідне рішення та надіслати Секретаріату Уповноваженого копію вказаного рішення"; - "ініціювати проведення службової перевірки за фактом неприйняття рішення про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 або відмову у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення від 20.09.2022 № 49/7796 та надіслати Секретаріату Уповноваженого копію відповідного акта із зазначенням осіб, якими допущено порушення"; - "направити копію листа Міністерства внутрішніх справ від 27.09.2022 № Л-11707/49 з датою та номером реєстрації в Головному управлінні та резолюцією керівництва". Водночас, Секретаріатом Уповноваженого на адресу позивача надіслано лист від 19.10.2023 № 57552.4/Л-29908.3/23/42.2.3 Позивач надіслав на адресу відповідача чергову заяву від 26.10.2023, яка зареєстрована в Секретаріаті Уповноваженого за вхідним № JI-31746.3/23 від 26.10.2023. Листом від 26.10.2023 № 2600-0310-1/210149 Головне управління надало відповідь на лист відповідача від 18.10.2023 № 57431.4/Л- 29908.3/23/42.2.3. Як вірно зауважено судом першої інстанції, Верховним Судом у справі № 160/11446/21 за касаційною скаргою Уповноваженого на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.12 2021 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженого про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії зроблено висновки, що Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, які він отримує, зокрема за зверненням громадянина України, під час розгляду якого Уповноважений наділений повноваженнями щодо відкриття провадження у такій справі та щодо складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за які встановлена статтями 188-39, 188- 40, 212-3 КУпАП (крім порушень права на інформацію відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Аналіз наведених норм права також свідчить, що на відповідача згідно з положеннями статті 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" поширюється строк розгляду звернень відповідно до Закону України "Про звернення громадян", за приписами статті 20 якого такий строк встановлений в один місяць від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. При цьому у разі якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. Водночас загальний строк на вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Варто зауважити, що спеціальних строків розгляду звернень до Уповноваженого, які б відрізнялись від визначених у Законі України "Про звернення громадян", положення статті 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" не містять. Уповноважений при розгляді звернення наділений окресленим у статті 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" переліком повноважень, а саме: 1) відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина; 2) роз`яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому; 3) направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення; 4)відмовляє в розгляді звернення. Отже, прийняття відповідачем одного із визначеного статтею 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" рішення при розгляді звернення є таким, що розглянуте Відповідачем у межах строку, передбаченого Законом України "Про звернення громадян". Аналізуючи приписи статті 15 Закону України "Про звернення громадян", варто зауважити, що суб`єкт, якому адресовано звернення, зобов`язаний, зокрема, перевіряти викладені в зверненнях факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомити громадянина про наслідки розгляду звернення. При цьому, враховуючи повноваження, якими наділений Уповноважений у взаємозв`язку з приписами Закону України "Про звернення громадян", Верховний Суд прийшов до висновку, що одне з визначених у статті 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" рішень при розгляді звернення повинно бути прийнято Уповноваженим в межах строку, встановленого статтею 20 Закону України "Про звернення громадян". Що ж стосується строків проведення відкритого провадження, то цей строк ані Законом України "Про звернення громадян", ані Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", не визначено. Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, за результатами розгляду звернень позивача від 06.10.2023 №Л-29908.3/23 та від 26.10.2023 № Л-31746.3/23 Секретаріатом Уповноваженого прийнято рішення про відкриття провадження, що підтверджується Службовою запискою від 03.11.2023 № 42.2.3/22045-23. Про прийняте рішення про відкриття провадження у справі щодо порушення прав і свобод людини і громадянина Секретаріат Уповноваженого повідомив позивача листом від 06.11.2023 № 61088.4/Л-29908.3/23/42.2.3. Секретаріатом Уповноваженого надіслано відповідний лист до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 06.11.2023 № 61057.4/Л-29908.3/23/42.2.3. Позивач надіслав відповідачу додаткову заяву від 17.11.2023, зареєстровану за вхідним № Л-34268.3/23. Листом від 23.11.2023 № 2600-0310-1/229259 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві надало відповідь на лист Секретаріату Уповноваженого від 06.11.2023 № 61057.4/Л-29908.3/23/42.2.3. Відповідно до службової записки від 14.12.2023 № 42.2.3/24904-23 провадження Уповноваженого, відкритого за зверненням позивача, було завершено. Листом від 15.12.2023 № 68541.4/Л-29908.3/23/42.2.3 позивачу надано додаткову відповідь за результатами відкритого провадження про порушення прав і свобод людини і громадянина та повідомлено, що Уповноважений не може підміняти орган, до повноважень якого віднесено прийняття рішення з тих чи інших питань, правові підставі для вжиття подальших заходів реагування за його зверненнями відсутні. З огляду на викладене, під час опрацювання заяв позивача відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", "Про звернення громадян". Як вірно зауважено судом першої інстанції, позивачем не надано доказів реального порушення своїх прав та інтересів, а лише висловлено особисту незгоду зі змістом відповіді, викладеного у листі відповідача від 15.12.2023 № 68541.4/Л-29908.3/23/42.2.3. Незгода з позицією, викладеною у відповіді на звернення позивача, не може свідчити про порушення вимог Закону України "Про звернення громадян". Аналогічного змісту висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2019 № 814/2467/17. За відсутності реальних порушених прав та інтересів в суду немає необхідності здійснення відновлення порушених прав та інтересів особи, яка звертається з відповідним позовом до суду, оскільки звернення позивача відповідачем розглянуто відповідно до вимог законів України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", "Про звернення громадян". Позивач не згідний з обґрунтуванням відповіді відповідача на його звернення що вважає бездіяльністю, чому суд дає критичну оцінку. Адже: 1) обґрунтування є оціночним поняттям; 2) відповідач, вирішуючи звернення позивача діяв у межах та на підставі наданих йому чинним законодавством України компетенції та повноважень, про що прийняв рішення у формі вищезгаданого листа з відповідним його обґрунтуванням, тому немає бездіяльності. Також, потрібно враховувати, що відповідач вчинив дії при вирішенні звернення позивача, зокрема, направив запити до Головного управління про що повідомив заявника, і він має дискрецію при вирішенні звернень, відповідно до ст.17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини". З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог. Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого з Верховної Ради України з прав людини Лубінця Дмитра Валерійовича про зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя Ю. К. Черпак Суддя І. В. Штульман (Повний текст постанови складено 20.05.2025)