Постанова Миколаївський апеляційний суд № 489/8449/24

20.05.25 22-ц/812/710/25 Провадження № 22-ц/812/710/25 Головуючий суду першої інстанції Коваленко І.В. Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 травня 2025 року м. Миколаїв Справа № 489/8449/24 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Царюк Л.М., суддів Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Ленінського (нині Інгульського) районного суду м. Миколаєва від 19 лютого 2025 року, повне судове рішення складено 19 лютого 2025 року, ухвалене під головуванням судді Коваленка І.В., в залі судового засідання в м. Миколаїв, за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: 02 жовтня 2024 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі АТ «Універсал Банк», Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивований тим, що 15 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (38,4% річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (76,8% річних). З 01 вересня 2020 року було зменшено відсоткову ставку. Банк взяті на себе зобов`язання виконав в повному обсязі, але відповідач порушив грошові зобов`язання внаслідок чого станом на 04 липня 2024 року у нього утворилася заборгованість перед банком в загальному розмірі 26 020.20 грн, що є залишком заборгованості за наданим кредитом. Посилаючись на викладене Банк просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за Договором про надання банківських послуг від 15 березня 2019 року у розмірі 26 020.20 грн. Рішенням Ленінського (нині Інгульського) районного суду м. Миколаєва від 19 лютого 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що у підписаній відповідачем Анкеті-заяві відсоткова ставка не зазначена та в інший належний спосіб її Банком з ним не узгоджено. З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач сплатив Банку непогоджені сторонами проценти на суму 33 351.73 грн. Підстави для нарахування та сплати відсотків за користування коштами, що надані банком відповідачу, шляхом їх подальшого врахування у тіло кредиту, відсутні. Підтвердження прийняття відповідачем цих Умов та Тарифів зі сплати процентів за наданими банком витягами з Умов та Тарифів, як складової частини кредитного договору приєднання, є неприпустимим за неналежністю наданих доказів. Позивачем хибно розрахована заборгованість за тілом кредиту за рахунок його штучного збільшення через включення нарахованих відсотків за користування кредитом. Судом з розрахунку позивача встановлено, що за користування кредитними коштами відповідач сплачував не обумовлені договором відсотки, загальний розмір яких склав 33 351.73 грн, що складає більше, ніж розмір заборгованості за тілом кредиту, визначений позивачем в позовній заяві (26 020.20 грн). Не погодившись з рішенням суду, АТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу, де посилаючись на його необґрунтованість та неповне з`ясування судом обставин справи просило його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги позову в повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Умови ї правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms, що включають тарифи, паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank. Згідно з копією сторінки (скріншотом) з сайту https://www.monobank.ua/terms вбачається, що правила в редакції від 15 березня 2019 року були дійсні в період з 15 березня 2019 року по 19 березня 2019 року. Анкету-заяву клієнт підписав 15 березня 2019 року. Таким чином, відповідач на час підписання Анкети-заяви не міг бути ознайомлений з будь-якими іншими правилами, крім тих, що діяли протягом вказаного часу. Банк надає послуги і дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, що означає, що Умови і правила, які включають тарифи, надаються клієнтам Банку і через мобільний додаток та є загальнодоступними на сайті Банку. Таким чином, тарифи на постійній основі містяться в мобільному додатку, доступ до якого відповідач мав та має цілодобово. Отже, з використанням власного пін-коду відповідач мав та має цілодобовий доступ до тарифів та можливість з ними ознайомлюватись. Платежі щодо перерахування коштів за договором та користування рахунком здійснювались дистанційно за допомогою мобільного додатку з використанням фінансового номеру телефону (номер зазначений в анкеті-заяві), ОТП-пароля, надісланого на цей номер, пін-коду до мобільного додатку та з використанням електронного цифрового підпису. Відповідно до пункту 5.22 пункту 5 Розділу ІІ Умов Кредит збільшується на суму заборгованості за Договором щодо відсотків до погашення, щодо неустойки, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для сплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості та спрямовує кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме, відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з Тарифами, якщо інше не передбачене умовами цього Договору. Усі платежі щодо погашення заборгованості за кредитом відображені у розрахунку, наданому до позовної заяви. Усі платежі, здійснені Відповідачем з використанням як власних так і кредитних коштів, відображені у виписках. Розрахунок заборгованості так само є належним доказом, що підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, так як містить детальний опис нарахованої заборгованості, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом. Суд першої інстанції застосував формальний підхід до необхідності дослідження поданих доказів, що призвело до помилкових висновків про необхідність у відмові в задоволенні позовної заяви. На день розгляду справи відзиву на апеляційну скаргу від відповідача не надходило. За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 15 березня 2019 року АТ «Універсал Банк» в межах проекту «monobank» уклав у письмовій формі з ОСОБА_1 кредитний договір, в якому сторони узгодили його умови. Вказана Анкета - заява підписана відповідачем та представником банку. В Анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг від 15 березня 2019 року, позичальник ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених умов в Анкеті -заяві. Проставленням власноручного підпису під цією Анкетою-заявою, він підтвердив, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, та, що він ознайомлений з переліченими документами, та отримав їх примірник у мобільному додатку. Дав згоду на збільшення (зменшення) банком в односторонньому порядку кредитного ліміту, про що останній зобов`язався повідомляти позичальника шляхом надсилання повідомлення у мобільний додаток (пункти 1, 2, 3 Анкети-заяви від 15 березня 2019 року). У пункті 6 Анкети-заяви від 15 березня 2019 року позичальник зазначив, що слід вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги, в т.ч. електронний/електронний цифровий підпис, обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому у Банку. Та засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися ним для накладання удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій. Також визнав, що удосконалений електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Пунктом 9 Анкети-заяви від 15 березня 2019 року позичальник підтвердив, що Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису. У пункті 10 Анкети-заяви від 15 березня 2019 року позичальник надав право банку здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків відкритих у банку, без додаткового його розпорядження, для погашення будь-яких договірних зобов`язань перед Банком, що випливають з умов договору. Також у Анкеті-заяві від 15 березня 2019 року, пункт 11, позичальник просить усе листування щодо цього договору здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору. Між тим в Анкеті-заяві позичальника нарахування процентів за користування кредитом не передбачено. До Анкети-заяви від 15 березня 2019 року Банк додав Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Мonobank), затверджені протоколом Правління АТ «Універсал Банк» № 9/1 від 15 березня 2019 року та набирають чинності з 15 березня 2019 року, а також Тарифи «Чорна картка «monobank», Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, які не підписані позичальником. У паспорті споживчого кредиту «Картка monobank», без дати, зазначено про те, що дата надання інформації аналогічна даті накладення електронного цифрового підпису кредитодавця, та що споживач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування. При цьому інформація зазначена у наданому суду паспорті споживчого кредиту зберігає свою чинність до 01 січня 2020 року. На підставі вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк» відповідачу надано грошові кошти у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку. Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджується, зокрема, наданою випискою з карткового рахунку за 2019- 2024 роки. Заборгованість відповідача згідно з розрахунками позивача станом на 04 липня 2024 року становить 26 020.20 грн - заборгованість за тілом кредиту. За приписами частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦГІК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. На переконання колегії суддів апеляційного суду рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає. Правовідносини між сторонами у справі, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються наступними правовими нормами. Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ІДК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 етапі 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких . заявою хоча б однієї із сторін мас бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором ба або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статі 1048 ЦК України). Частиною 2 статті 1054 ЦПК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно з частинами 1 та 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих. кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими вій ознайомлений. У Анкеті-заяві позичальника на отримання кредитної картки від 15 березня 2019 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про сплату процентів по кредиту та інших платежів. Перевіряючи правильність розрахунку заборгованості та відповідно виписку з банківського рахунку відповідача, суд першої інстанції встановив, що грошові кошти, що сплачувались відповідачем на повернення кредитних коштів, позивачем були скеровані на погашення процентів за користування кредитними коштами, проте з наданих доказів встановлено, що такі проценти не були обумовлені сторонами. Так, Банк, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Універсал Банк», розміщеного на сайті https://www.monobank.ua/terms, в розділі «Умови та правила», тарифи банку, які не містять підпису відповідача. Також, матеріали справи не містять підтверджень, що саме наданні Банком Витяг з Умов та правил та тарифи користування кредитною карткою були надані при укладенні договору позичальнику та якій ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про надання кредиту, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами їх розміри, порядок нарахування та сплати. Згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в Анкеті-заяві позичальниці, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальницею запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Оскільки Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Універсал Банк», не містять підпису ОСОБА_1 , тому їх не можна розцінювати як складову частину кредитного договору, укладеного між сторонами 15 березня 2019 року шляхом підписання тільки Анкети-заяви. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді стягнення процентів по кредиту. Саме такі правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17. В цій постанові Великої Палати Верховного Суду також зазначено, що з огляду на положення Закону України «Про захист прав споживачів», Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи захисту інтересів споживачів» прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООП та рішення Конституційного Суду України у справі № 1-12/2013 від 11 липня 2013 року та основні засади цивільного законодавства пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Приписи частин 4 статті 263 ЦПК України визначають, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За такого, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з позичальником АТ «Універсал Банк» дотрималося основних засад цивільного законодавства щодо повідомлення споживача про умови кредитування узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими Банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності, розумності та уможливив покладання на слабшу сторону споживача, невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору, зокрема розмір та порядок сплати процентів. З цих підстав апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що договір приєднання, не потребує підпису під публічно розміщеними умовами для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms, що включають тарифи, паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, відсутність в Анкеті- заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування грошовим кредитом, їх розмір та порядок сплати, надані банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. З урахуванням встановлених судом обставин та наданих позивачем доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сплата ОСОБА_1 на користь позивача 33 351.73 грн не узгоджених сторонами процентів за користування кредитом, перебільшує суму боргу за тілом кредиту за позовними вимогами, а тому з урахуванням сплаченої суми процентів в рахунок боргу за тілом кредиту, відсутня заборгованість, про яку заявляє Банк. За такого правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Аргументи скарги про те, що відповідач мав доступ та можливість з використанням власного пін-коду ознайомитися з тарифами, не звільняють кредитора від доведення тих обставин, що сторони договору узгодили розмір процентів, та порядок їх сплати До спірних правовідносин також не підлягають застосуванню положення частини 1 статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://www.monobank.ua/terms), неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» у період моменту виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду і вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з тарифів та витяг з Умов та правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, які є найбільш сприятливими для задоволення позову. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що фактичне використання кредитної картки з встановленим відповідним грошовим лімітом свідчить про визнання позичальником наявності між сторонами справи відповідних правовідносин, що передбачають обов`язок повернення запозичених коштів. Водночас, такі обставини не дають суду можливість погодитися з розрахунком розміру заборгованості з огляду на необумовлену сторонами сплату відповідачем процентів, оскільки відсутні погоджені сторонами умови для нарахування таких процентів. При цьому наявність правовідносини між сторонами під сумнів судом першої інстанції не ставиться. З урахуванням зазначеного, у справі, що переглядається, позовні вимоги про стягнення заборгованості отриманих та неповернутих запозичених відповідачем кредитних коштів правильно визнані судом першої інстанції не обґрунтованими. При перевірці розміру заборгованості таких коштів суд першої інстанції врахував надану позивачем банківську виписку з карткового рахунку, за якою протягом 2019-2024 років відповідачем сплачувались проценти за користування коштами, що не були передбачені умовами договору про надання банківських послуг від 15 березня 2019 року. За цей період така сплата як встановлено судом першої інстанції відбулася у загальному розмірі 33 351.73 грн. Банк заявив вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту у розмірі 26 020.20 грн без урахуванням сплачених відповідачем процентів. За такого колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо можливості застосувати правило взаємозаліку із заявленої Банком суми за тілом кредиту відрахувати суму сплачених процентів, яка є значно більшої, а тому свідчить про відсутність у відповідача, станом на визначену дату, боргу за укладеним кредитним договором. Отже, в задоволенні позовних вимог Банку правильно відмовлено судом першої інстанції. Таким чином аргументи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи та наведеними нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Ленінського (нині Інгульського) районного суду м. Миколаєва від 19 лютого 2025 року, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, відсутні. Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення. Рішення Ленінського (нині Інгульського) районного суду м. Миколаєва від 19 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Л.М. Царюк Судді: Т.М. Базовкіна Ж.М. Яворська Повне судове рішення складено 20 травня 2025 року.