Постанова 4852 № 340/2610/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 травня 2025 року м. Дніпросправа № 340/2610/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі №340/2610/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, Ленінського районного суду м. Кіровограда про визнання протиправними та скасування наказів, протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ в.о. голови Ленінського районного суду м.Кіровограда від 19.07.2022 за №100/к; - визнати протиправним та скасувати наказ голови Ленінського районного суду м.Кіровограда від 14.03.2023 за №53/к; - визнати протиправною бездіяльність ДСА України щодо не забезпечення ТУ ДСА України в Кіровоградській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за квітень 2023 року; - зобов`язати ДСА України забезпечити ТУ ДСА України в Кіровоградській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів за квітень 2023 року; - визнати протиправними дії ТУ ДСА України в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за квітень 2023 року; - зобов`язати ТУ ДСА України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду у відповідності до вимог ст. 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів за квітень 2023 року, із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 позовну заяву в частині вимог до Ленінського районного суду м. Кіровограда про визнання протиправними та скасування наказу в.о. голови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.07.2022 за №100/к та наказу голови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.03.2023 за №52/к повернуто позивачу. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №340/2610/23, а справу направлено до Кіровоградського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 прийнято адміністративний позов ОСОБА_1 до Ленінського районного суду м. Кіровограда про визнання протиправними та скасування наказів, в частині вимог про визнання протиправними та скасування наказу в.о. голови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.07.2022 за №100/к та наказу голови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.03.2023 за №52/к до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі справа №340/2610/23. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі №340/2610/23 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ленінського районного суду м. Кіровограда про визнання протиправними та скасування наказів відмовлено. Судом зазначено, що позивач тимчасово не здійснює правосуддя в Україні, а виконує службові обов`язки в Збройних Силах України та при цьому отримує грошове забезпечення військовослужбовця. Працівник, який призваний на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, так і суддя при вступі на військову службу мають рівні права та обов`язки, з огляду на редакцію частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України з 19.07.2022, а також рівне грошове забезпечення військовослужбовця. При цьому, суд зазначив, що обставини при яких два рівних військовослужбовця (за посадою, званням, тощо) виконують одні і ті ж обов`язки, при цьому один із них отримує грошове забезпечення військовослужбовця, а інший отримує і грошове забезпечення військовослужбовця, і суддівську винагороду, порушують рівність прав громадян передбачений статтею 24 Конституції України. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі №340/2610/23, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає: Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Указом Президента України Про призначення суддів від 17.05.2019 №239/2019 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Ленінського районного суду міста Кіровограда. ОСОБА_1 зарахований до штату Ленінського районного суду міста Кіровограда. З 27.02.2022 року відповідно до Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року Про введення воєнного стану в Україні, №69/2022 від 24.02.2022 року Про загальну мобілізацію позивач призваний на військову службу до Збройних Сил України по мобілізації та відповідно до наказу від 27.02.2022 №37 проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 . Згідно заяви позивача про увільнення його від виконання службових обов`язків у зв`язку із вступом на дійсну військову службу до військової частини НОМЕР_1 , поданої на підставі ст.119 КЗпП, наказом голови Ленінського районного суду міста Кіровограда №43-К від 28.02.2022 Про увільнення судді ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків по здійсненню судочинства у зв`язку з прийняттям на військову службу його увільнено від виконання службових обов`язків по здійсненню судочинства у зв`язку з призначенням на посаду за штатом воєнного часу, зарахуванням до списку особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 з 28.02.2022 із збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку до фактичної демобілізації. Відповідно до наказу в.о. голови Ленінського районного суду міста Кіровограда №100/К від 19.07.2022 Про внесення змін до наказу від 28.02.2022 р. №43-К, яким відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин №2352-IX від 01.07.2022 року внесено до п.1 наказу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.11.2020 року №180-К Про увільнення судді ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків по здійсненню судочинства у зв`язку з прийняттям на військову службу, змінено, а саме: слова зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку до дня фактичної демобілізації замінено словами зі збереженням місця роботи та посади до дня фактичної демобілізації. Також, наказано відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА України в Кіровоградській області припинити ОСОБА_1 виплату середнього заробітку з 19.07.2022 року на період проходження військової служби. В подальшому, у зв`язку з допущенням описки у наказі №100/К від 19.07.2022 року, головою Ленінського районного суду міста Кіровограда прийнято наказ від 14.03.2023 №52/К "Про усунення описки в п.1 наказу від 19.07.2022 №100-К "Про внесення змін до наказу від 28.02.2022 №43-К", яким п.1 викладено в редакції: "Внести до п.1 наказу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.02.2022 року №43-К Про увільнення судді ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків по здійсненню судочинства у зв`язку з прийняттям на військову службу, зміни: слова зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку до дня фактичної демобілізації замінено словами зі збереженням місця роботи та посади до дня фактичної демобілізації. Вважаючи накази протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Переглядаючи рішення суду колегія суддів виходить із такого. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі Закон № 1402-VIII). Частиною першою статті 135 Закону № 1402-VIII визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, що повністю узгоджується з приписами частини другої статті 130 Конституції України. Зазначені конституційні запобіжники мають на меті унеможливлення свавільного встановлення або зміни законодавцем розміру винагороди судді, використовуючи свої повноваження як інструмент впливу на судову владу через інші законодавчі акти. Відповідно до частини другої статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Позивач до прийняття на військову службу отримував суддівську винагороду відповідно до вимог статті 135 Закону № 1402-VIII. Частиною третьою статті 119 КЗпП України (в редакції до 19 липня 2022 року) передбачалося, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Законом України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» внесено зміни до частини третьої статті 119 КЗпП України, відповідно до яких у частині третій статті 119 слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада». Закон України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ набрав чинності 19 липня 2022 року. Тобто з 19 липня 2022 року припинено нарахування середнього заробітку у період проходження військової служби за призовом під час мобілізації. Частиною першою статті 148 Закону № 1402-VIII встановлено, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом № 1402-VIII передбачено, що за суддями, відрядженими на роботу до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, Ради суддів України та до іншого суду зберігається суддівська винагорода (статті 54, 55, 102). Разом з тим, Законом № 1402-VIII не урегульовано питання призову суддів на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду та виплати суддівської винагороди. Правове регулювання цих питань здійснюється статтею 119 КЗпП України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу». Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. Кодекс законів про працю України та Закон № 2232-ХІІ застосовуються до правовідносин щодо гарантій для працівників на час виконання державних обов`язків, стосовно яких в Законі № 1402-VIII відсутнє правове регулювання. У розумінні статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина чотирнадцята статті 2 Закону № 2232-ХІІ). Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Таким чином, одночасна виплата грошового забезпечення військовослужбовцю та суддівської винагороди як судді містять ознаки подвійної оплати праці. При цьому у такому разі постає питання конституційних гарантій рівності всіх перед Законом, адже за іншими військовослужбовцями, які не мають статусу судді, не зберігається заробітна плата. Судом при вирішенні цієї справи враховується правова позиція, висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 320/10955/23. За висновком Великої Палати, поступивши на військову службу, позивач не втратив статусу судді, його повноваження судді збереглися в силу норм частини сьомої статті 126 Конституції України та статті 119 Закону № 1402-VIII. Одночасно він набув статусу військовослужбовця. Будучи увільненим від виконання обов`язків зі здійснення правосуддя на період проходження військової служби, позивач у цей період не має права на отримання суддівської винагороди як винагороди за виконання професійного обов`язку судді. Він вступив у публічні правовідносини з державою щодо проходження військової служби на умовах, зокрема й щодо забезпечення (грошового, матеріального), які встановила держава для цього виду публічної служби. У зв`язку із цим припинення нарахування та виплати суддівської винагороди є правомірним. Велика Палата сформувала висновок про застосування норм права у спірних правовідносинах, який полягає у наступному: «У разі проходження суддею військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також в інших випадках, передбачених частиною другою статті 39 Закону № 2232-ХІІ, за ним зберігається місце роботи і посада на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення. У цей період на суддю поширюється статус військовослужбовця, визначений нормативно-правовими актами, зокрема, гарантії правового і соціального захисту військовослужбовців, а суддівська винагорода судді не виплачується». Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що приймаючи оскаржувані накази, на підставі яких позивачу припинено виплату середнього заробітку на час проходження суддею військової служби, відповідач діяв на підставі закону, зокрема частини третьої статті 119 КЗпП, та у межах своїх повноважень. Таким чином, підстави для задоволення позову відсутні. Доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі №340/2610/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко