Постанова Харківський апеляційний суд № 645/6815/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа №645/6815/24 Головуючий 1 інстанції: Федорова О.В. Провадження №33/818/474/25 Доповідач: Лютня А.І. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі: -головуючого судді Люшні А.І., -за участю секретаря Мацегори О.В., -захисника Щавінського К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу, в режимі відеоконференції, за апеляційною скаргою захисника Щавінського К.С. на постанову Фрунзенського районного суду м.Харкова від 26 грудня 2024 року,- У СТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн. Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини Судом встановлено, що 03 листопада 2024 року о 23 год. 36 хв. ОСОБА_1 в м.Харкові по пр-ту.Тракторобудівників, 27, керував транспортним засобом «Nissan Terrano II», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» або в закладі охорони здоров`я КПП ХОР «ОКНЛ» за адресою: м.Харків, вул.Ахієзерів, 18а, водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі захисник Щавінський К.С. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Також просить допитати свідка ОСОБА_2 . В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження руху транспортного засобу «Nissan Terrano II», державний номерний знак НОМЕР_1 та факту керування ОСОБА_1 вказаним автомобілем. Вказав, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , чим порушено його право на захист. Зазначив, що дії ОСОБА_1 потрібно було кваліфікувати за ч.1 ст.172-20 КУпАП, а не за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, 03 листопада 2024 року виконував обов`язки військової служби на службовому автомобілі. Наголосив, що протокол про адміністративне правопорушення повинні були складати посадові особи органів управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України, а не працівники патрульної поліції. Вважає, що ОСОБА_1 не мав ознак алкогольного сп`яніння. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи належним чином не повідомлявся, участі-у розгляді справи не приймав, копію оскаржуваної постанови отримав лише 03 лютого 2025 року. Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (п.8 ч.1 ст.129 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню. Позиції учасників апеляційного провадження В судовому засіданні апеляційного суду захисник Щавінський К.С. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, а тому апеляційний розгляд відбувся за його відсутності. Мотиви суду апеляційної інстанції Заслухавши суддю доповідача, доводи захисника, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання захисника Щавінського К.С. про допит свідка ОСОБА_2 у даній конкретній справі, оскільки у суду є достатньо даних для їх аналізу. Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме: дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №165718 від 04 листопада 2024 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; дані відеозаписів з місця події від 04 листопада 2024 року. Доводи захисника Щавінського К.С. про відсутність доказів на підтвердження руху транспортного засобу «Nissan Terrano II», державний номерний знак НОМЕР_1 та факту керування ОСОБА_1 вказаним автомобілем, спростовуються наданими відеозаписами, якими чітко зафіксовано рух транспортного засобу та зупинка автомобіля за кермом якого перебував ОСОБА_1 (диск ЕПР1 165718, відеозапис IMG_2255.MO, диск АЛ 11590 ЕПР1 165718, відеозапис export-mkb6u.mp4). Доводи апеляційної скарги сторони захисту про зворотне розцінюються як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності. Відповідно до п.п.2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. З матеріалів справи, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, координації рухів, порушення мови. Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в алкогольному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння. Отже, доводи захисника ОСОБА_3 про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння носять суб`єктивний характер. Відповідно до ч.2 ст.266-1 КУпАП огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Також, відповідно до ч.3 ст.266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані" сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Як було встановлено, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в АДРЕСА_1 , під час керування автомобілем «Nissan Terrano II», тобто поза межами території будь-якої військової частини. В процесі спілкування з інспекторами поліції водій не надавав документів, які б підтверджували те, що він є військовослужбовцем, а навпаки вказав, що є цивільною особою. Також, суду першої інстанції та апеляційному суду відповідних даних на підтвердження того, що під час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби, не надано. Твердження захисника Щавінського К.С. про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №165718 від 04 листопада 2024 року повинні були складати посадові особи органів управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України, а не працівники патрульної поліції, спростовуються положеннями п.1 ч.1 ст.255 КУпАП, згідно яким, протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП мають право складати уповноваженні на те посадові особи органів Національної поліції. З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу. Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не може розглядатися як самостійна підстава для скасування рішення суду. Крім того, права ОСОБА_1 були відновлені шляхом можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді. За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять. Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.І ст.130 КУпАП. З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП,- ПОСТАНОВИВ: Клопотання захисника Щавінського К.С. - задовольнити. Поновити захиснику Щавінському К.С. строк на апеляційне оскарження постанови Фрунзенського районного суду м.Харкова від 26 грудня 2024 року. Апеляційну скаргу захисника Щавінського К.С. залишити без задоволення, а постанову Фрунзенського районного суду м.Харкова від 26 грудня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду А.І. Люшня