Постанова 4820 № 676/4663/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (додаткова) 15 травня 2025 року м. Хмельницький Справа № 676/4663/24 Провадження № 22-з/820/96/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 січня 2025 року, в с т а н о в и в: Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 січня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк»: заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10.12.2021 станом на 06.05.2024 у розмірі 35559,18 грн; 3028,00 грн судового збору. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 29 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , задоволено частково. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 січня 2025 року змінено, зменшено стягнуту з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» суму заборгованості за кредитним договором до 27864 грн 25 коп та судового збору до 2372 грн 74 коп. Стягнуто з АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 786 грн 31 коп судового збору. 05 травня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшла заяву ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у вказаній справі, в якій просить стягнути з АТ «Універсал Банк». на користь ОСОБА_1 7000 грн витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та 7000 грн витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. До апеляційного суду надійшли заперечення позивача на заяву про ухвалення додаткового рішення з огляду на неспівмірність витрат фактично наданим ОСОБА_2 послуг. Колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ч. 3 ст. 259 ЦПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики. Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Частиною 1 статті 81 ЦПК України також визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу. Матеріалами справи встановлено, що при подачі відзиву на позов представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просив стягнути з позивача на її користь понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. На підтвердження таких витрат представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 4-22 від 14 червня 2022 року, додаткову угоду № 1 від 22.12.2023, додаткову угоду № 2 від 26.07.2024, акт прийому-передачі виконаних робіт від 02.10.2024. Оцінюючи докази щодо витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції, врахувавши часткове задоволення позову АТ «Універсал Банк», співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 та стягнення з АТ «Універсал Банк» на користь відповідачки 1514,80 (7000*21,64%) грн (пропорційно до розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено) на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції. Витрати на професійну правничу допомогу в межа вказаної суми є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом Сологубом В.Л. відповідачці обсягом послуг у суді першої інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Щодо заяви відповідачки в частині стягнення з позивача на її користь понесених при апеляційному розгляді витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн, апеляційний суд враховує наступне. За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із вирішенням позову у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів зауважує, що вказівка у частині 8 ст. 141 ЦПК України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи. Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу. Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до ст. 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення. З матеріалів справи вбачається, що в суді апеляційної ї інстанції представництво інтересів відповідачки ОСОБА_1 здійснювалось адвокатом Сологубом В.Л. на підставі ордера серії АА № 1167524 від 14.06.2022 (а.с. 162). Заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, а також документи, які підтверджують понесені витрати (додаткову угоду № 3 від 19.02.2025), представник відповідачки Сологуб В.Л. подав до апеляційного суду лише 05 травня 2025 року, тобто після того, як апеляційним судом ухвалено постанову. До цього відповідачка і її представник в апеляційній скарзі просили стягнути з позивача 7000 грн судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, проте, не подавали, документів, які б підтверджували понесені відповідачкою витрати на правничу допомогу та не заявляли в апеляційній скарзі про намір подати докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення. За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачкою не дотримано положень частини 8 статті 141 ЦПК України в частині належного та своєчасного звернення із клопотанням про стягнення витрат на правничу допомогу та, як наслідок, наявні правові підстави для залишення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених відповідачкою на стадії апеляційного розгляду, без розгляду. Керуючись ст. ст. 270, 382 ЦПК України, суд у х в а л и в: Заяву ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених відповідачкою в суді першої інстанції, задовольнити частково. Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 1514,80 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції. У задоволенні решти вимог заяви відмовити. Заяву ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених відповідачкою на стадії апеляційного розгляду, залишити без розгляду. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 15 травня 2025 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай