Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 459/284/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 459/284/25 пров. № А/857/13732/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М. з участю секретаря судового засідання Слободян І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 25 березня 2025 року, що ухвалив суддя Жураковський А.І. у м. Червонограді, у справі № 459/284/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд скасувати постанову від 18.01.2025 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. 25 березня 2025 року Червоноградський міський суд Львівської області прийняв рішення, яким в задоволенні позову відмовив. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не з`явився за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити. Таку позицію обґрунтовує тим, що позивач не отримував повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому немає його вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Ці обставини, на думку позивача, свідчать про незаконність дій відповідача та постанови про адміністративне правопорушення. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що 15.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до протоколу, позивач не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14 год. 00 хв. 05.12.2024 за повісткою № 1356907, надісланою йому засобами поштового зв`язку 26.11.2024 на адресу проживання: АДРЕСА_1 . Дії позивача кваліфіковані за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Від надання пояснень позивач відмовився. 18.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняв постанову в справі про адміністративне правопорушення, на підставі якої наклав на позивача штраф в сумі 17 000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. У пункті 7 частини 1 вказаної вище статті зазначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Отже, ІНФОРМАЦІЯ_2 є суб`єктом владних повноважень та може бути відповідачем у справі. Зважаючи на те, що спірну постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийняв ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не ІНФОРМАЦІЯ_4 , то саме ІНФОРМАЦІЯ_2 є належним відповідачем у справі. Таким чином, апеляційний суд вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 є не належним відповідачем у справі. Оскільки, заміна відповідача, відповідно до норм частини 8 статті 48 КАС України, допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції, то апеляційний суд позбавлений можливості замінити неналежного відповідача у справі, наслідком чого є відмова у задоволенні позову. Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права в тій частині, що розглянув позов звернений до неналежного відповідача. Разом з тим, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції зробив вірний висновок про відмову в задоволенні позову, однак виходив із помилкових мотивів. Тому, апеляційний суд дійшов висновку про зміну рішення суду першої інстанції в частині мотивів відмови в задоволенні позову. Отже, апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 25 березня 2025 року у справі № 459/284/25 змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позову. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовити з мотивів, як викладені в цій постанові. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель