Постанова 4803 № 203/773/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/311/25 Справа № 203/773/22 Суддя у 1-й інстанції - Ханієва Ф. М. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Космачевської Т.В., суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В., за участю секретаря судового засідання Паромової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на заочне рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 жовтня 2023 року в цивільній справі номер 203/773/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання провести приватизацію квартири, В С Т А Н О В И В: У лютому 2022 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання провести приватизацію квартири, з урахуванням уточнених позовних заяв обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що позивач станом на 08.12.2021 року є єдиним користувачем квартири АДРЕСА_1 , він зареєстрований за вказаною адресою з 23.11.1989 року, проживає в ній як член сім`ї наймача після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та була зареєстрована за вказаною адресою з 17.06.1976 року, знята з реєстрації 11.05.2019 року. Основним квартиронаймачем спірної квартири значиться бабуся позивача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , але договір найму житлового приміщення в будинках державних установ та підприємств від 10.01.1963 року був укладений між Домогосподарством №11 УЖКГ в особі управляючого будинками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка є прабабусею позивача. Позивач звертався до міського голови ОСОБА_6 із нотаріально посвідченою заявою від 29.07.2021 року про надання дозволу на зміну умов договору найму займаного неприватизованого жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , а також до відповідача із заявою про приватизацію вказаної квартири від 20.11.2021 року. Проте листом від 26.11.2021 року №3/16-5737 «Про розгляд заяви» представнику позивача Департамент житлового господарства ДМР повідомив про відсутність правових підстав для підготовки проекту рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради про зміну умов договору найму. Також листом від 20.01.2022 року №3116-390 «Про розгляд заяви» відповідач повідомив позивача про те, що в поданому пакеті документів заява на приватизацію оформлена неналежним чином, відсутній документ, який підтверджує набуття позивачем статусу наймача. Підставою відмови у наданні адміністративної послуги є ненадання необхідних документів у повному обсязі. На думку позивача, відповідач відмовив в передачі квартири в приватну власність неправомірно, чим обмежив його законні права на отримання у власність квартиру. Тому порушені права позивача підлягають захисту в судовому порядку. Позивач, з урахуванням редакції позовної заяви від 15.09.2022 року, та ухвал суду від 26.10.2022 року і від 07.07.2023 року, просив суд: - визнати дії Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради щодо відмови у приватизації квартири АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 незаконними; - зобов`язати Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради провести приватизацію квартири АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 . Заочним рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання провести приватизацію квартири задоволено повністю. Визнано протиправними дії Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради щодо відмови у приватизації квартири АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зобов`язано Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради провести приватизацію квартири АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнуто з Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. Із вказаним заочним рішенням не погодилась Дніпровська міська рада, подала апеляційну скаргу, просила апеляційний суд скасувати заочне рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 жовтня 2023 року у справі №203/773/22 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції є таким, що постановлено із порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. Вважає, що суд повинен був залучити до справи Дніпровську міську раду, як власника зазначеної квартири, адже предметом розгляду даного позову є визнання за ОСОБА_1 права на завершення приватизації квартири та в подальшому може призвести до вибуття квартири АДРЕСА_1 , з власності територіальної громади міста Дніпра. Суду першої інстанції не могло бути не відомо, що спірна квартира перебуває у комунальній власності, оскільки про це зазначалось самим позивачем та досліджувалось судом під час ухвалення рішення. Отже, незалучення Дніпровської міської ради до участі у справі тягне за собою безумовне скасування рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у відповідності до ст. 376 ЦПК України. Також судом не враховано, що позивач не звертався до міської ради із заявою про приватизацію квартири, позивач звернувся із заявою про надання дозволу на зміну умов договору найму займаного неприватизованого приміщення за адресою АДРЕСА_2 , у зв`язку із чим процедура приватизації квартири не була навіть почата. Проте, дослідивши ці дві категорично різні обставини суд визнав протиправними дії Департаменту житлового господарства щодо відмови у приватизації квартири, тобто відмову, якої не було, та зобов`язав провести приватизацію квартири, при тому, що це питання компетентним органом до цього не розглядалось. За умов, якщо бабуся позивача ОСОБА_3 зверталась до відповідного виконавчого органу із заявою про приватизацію квартири, проте за час розгляду заяви, прийняття відповідного рішення померла, тільки в такому разі позивач мав би право на звернення із заявою про приватизацію займаного приміщення, в іншому випадку, заява про зміну договору найму передує, та є обов`язковою. На думку апелянта позовна вимога про зобов`язання Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради прийняти відповідне рішення про приватизацію на користь ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , визнається нічим іншим, як незаконною вимогою до суду втрутитись у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, виходячи за межі визначених законодавцем повноважень суду. Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Сторони в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 64, 65, 66, том 2). Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін. Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 08.12.2021 року є користувачем квартири АДРЕСА_1 , зареєстрований за вказаною адресою з 23.11.1989 року, проживає в ній як член сім`ї наймача після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та була зареєстрована за вказаною адресою з 17.06.1976 року, знята з реєстрації 11.05.2019 року (а.с. 28, 29, 30, 36, том 1). 10.01.1963 року між Домогосподарством № НОМЕР_1 УЖКГ в особі управляючого будинками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , був укладений договір найму житлового приміщення в будинках державних установ та підприємств щодо квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 22-27, том 1). З заяви від 12.12.1972 року вбачається, що з метою зміни особового рахунку в квартирі АДРЕСА_1 до заступника директора Південного машинобудівного заводу із заявою звернулась ОСОБА_8 (після шлюбу ОСОБА_9 ) з матері ОСОБА_5 на доньку ОСОБА_8 , підстава ст. 299 ЦК УРСР, передані документи: лист Придніпровського філіалу «Іпромашпром», ордер, свідоцтво про смерть ОСОБА_5 (а.с. 51, том 1) З відповідей КП «ДМБТІ» ДМР на адвокатські запити представника позивача вбачається, що відомості щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та за будь-якою іншою особою відсутні, ордер на право вселення та проживання у квартирі, виданий на ім`я ОСОБА_5 відсутній (а.с. 40,39, том 1 ). ОСОБА_1 станом на 11.02.2022 року не має у власності жодного нерухомого майна (а.с. 52, том 1 ) Відповідно до відомостей, наданих АТ «Ощадбанк», станом на 01.11.2021 року ОСОБА_1 не використав житловий чек за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 49, том 1). Позивач звертався до міського голови Філатова Б.А. із нотаріально посвідченою заявою від 29.07.2021 року про надання дозволу на зміну умов договору найму займаного неприватизованого жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , а також до відповідача із заявою про приватизацію вказаної квартири від 20.11.2021 року (а.с. 21, 38, том 1). Листами від 26.11.2021 року №3/16-5737 та від 20.01.2022 року №3116-390 «Про розгляд заяви» Департамент житлового господарства ДМР повідомив, що наданий пакет документів має недоліки, відсутня копія ордера, засвідчена належним чином, відсутні довіреність та документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України довіреної особи ОСОБА_10 , не встановлено та не значиться наймач. У зв`язку з цим відсутні правові підстави для підготовки проєкту рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради про зміну умов договору найму та, що в поданому пакеті документів заява на приватизацію оформлена неналежним чином, відсутній документ, який підтверджує набуття позивачем статусу наймача. Підставою відмови у наданні адміністративної послуги є ненадання необхідних документів у повному обсязі (а.с. 37, 60, том 1). До матеріалів справи долучено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , від 10.03.2021 року та висновок з технічної інвентаризації від 29.03.2021 року (а.с. 32-33, 34, том 1). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 жовтня 2023 року в межах доводів та вимог апеляційної скарги апеляційний суд виходить з наступного. Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до положень частин 1, 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України). Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України). Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 червня 2022 року в справі №461/1517/19 (провадження № 61-5038св21) зазначено, що: «пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Подібний висновок висловлено Великою Палати Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18). Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частина п`ята статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Статтею 172 ЦК України передбачено, що територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Частиною другою статті 327 ЦК України встановлено, що управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. У статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Частиною п`ятою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Відповідно до частини п`ятої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Згідно із положеннями частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; надання згоди на передачу об`єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об`єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об`єктів державної власності. Відповідно до частин першої та третьої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами». Згідно із частинам першою, другою статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам. Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Дніпра. Відповідно до Положення про департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 21.12.2016 року №33/17 Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради є органом приватизації житлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Дніпра. З ухвали Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 жовтня 2022 року вбачається, що клопотання представника позивача про заміну відповідача в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання провести приватизацію квартири задоволено повністю. Замінено первісного відповідача Дніпровську міську раду на Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради. Однак, з огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про заміну відповідача, оскільки саме Дніпровська міська рада уповноважена представляти інтереси територіальної громади м. Дніпра, а не створені нею виконавчі органи, тобто є належним відповідачем у справі. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення в цій справі, не залучивши належного відповідача Дніпровську міську раду. Оскільки апеляційний суд позбавлений права при перегляді справи в апеляційному порядку залучати до участі у справі співвідповідачів або замінювати неналежного відповідача відповідно до ст. 51 ЦПК України, тому вважає, що є підстави для відмови в задоволенні позовних вимог до неналежного відповідача. Доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Крім того, відповідно до пп. в) п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених в зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції. Враховуючи, що апеляційна скарга Дніпровської міської ради підлягає задоволенню, за подання апеляційної скарги нею сплачено судовий збір в розмірі 1488,60 грн(а.с. 11, том 2), тому з позивача ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1488.60 грн за подання апеляційної скарги. Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити частково. Заочне рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 жовтня 2023 року скасувати. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання провести приватизацію квартири відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради судовий збір у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 1488,60 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: