Постанова 4854 № 420/40376/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/40376/24 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А. Дата і місце ухвалення: 28.03.2025р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : В грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), в якому просила суд: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого позивачу нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних щорічних відпусток за 2022 рік; - зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що вона проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 20.03.2022р. №122-ОС її звільнено з військової служби, а наказом від 22.04.2022р. №175-ОС виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення. При звільненні ОСОБА_1 відповідачем виплачено грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік тривалістю 28 календарних днів. Однак, при розрахунку відповідної грошової компенсації відповідачем не включено до складу місячного грошового забезпечення позивача отриманих нею сум щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168. Позивач стверджувала, що за своєю правовою природою щомісячна додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яка позивач отримувала за останньою штатною посадою перед звільненням, а тому вона входить до складу грошового забезпечення (як розрахункова величина), з якого обчислюється розмір компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористані дні оплачуваної щорічної відпустки за 2022 рік. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Не погоджуючись з вказаним рішенням НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 28.03.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, є щомісячним видом грошового забезпечення, а тому повинна враховуватися при розрахунку компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки. Судом не враховано, що Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ від 26.01.2023р. №36, додаткову винагороду було віднесено до одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України, які не входять до складу їх місячного грошового забезпечення. При цьому, саме з місячного грошового забезпечення розраховується компенсація за невикористані дні відпустки. Аналогічні положення визначено і в Особливостях виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023р. №726. Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки твердженням відповідача, що ОСОБА_1 отримувала додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, не постійно в розмірі 30 000,00 грн. на місяць, а тільки два рази пропорційно дням виконання визначених нею заходів. Зі змісту положень Інструкції №558 чітко слідує, що до складу місячного грошового забезпечення віднесено лише ті види виплат, які нараховуються та виплачуються незалежно від обсягу виконання завдань конкретним військовослужбовцем, тобто ті, які виплачуються в конкретній величині. Посилається апелянт і на те, що норми Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260, взагалі не поширюються на Державну прикордонну службу України, так як Державна прикордонна служба України не є Збройними Силами України і має свої власні спеціальні нормативні акти, які регулюють виплату грошового забезпечення саме військовослужбовцям Державної прикордонної служби України. Таким нормативним актом являється Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом МВС України від 25.06.2018р. №558. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходила військову службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ) у військовому званні старший сержант. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 22.04.2022р. №175-ОС ОСОБА_1 звільнено з військової служби за віком в запас Збройних Сил України та виключено зі списків особового складу з 22.04.2022р. Зазначеним наказом наказано виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 28 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік. В листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулась до військової частини НОМЕР_2 із заявою про перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого розраховується відповідна компенсація, додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.92.2022р. Не отримавши відповіді на свою заяву ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суду, оскаржуючи бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого їй нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних щорічних відпусток за 2022 рік. Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_1 , виходив з того, що зі змісту Постанови №168 слідує, що додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер, а тому вона має бути включена до місячного грошового забезпечення позивача, з якого розраховується грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних щорічних відпусток за 2022 рік. Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного. Згідно ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Відповідно до ч.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. За змістом абз.3 п.14 ст.10-1 Закону у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічної основної та додаткової відпусток. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років, також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Згідно пункту 3 Постанови №704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи). Відповідно до статті 9 Закону №2011-XII та пункту 3 Постанови №704 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018р. №558, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.07.2018р. за №854/32306, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Інструкція № 558). Згідно п.2 розділу І Інструкції №558 термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія). Відповідно до п.п.6 п.8 розділу V Інструкції №558 у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу. Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією РФ в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022р., який неодноразово продовжувався та триває наразі. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168, яка набрала чинності 28.02.2022р. та застосовується з 24.02.2022р. Відповідно до п.1 Постанови №168 (в редакції від 28.02.2022р.) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Як вбачається з наявної в матеріалах справи архівної відомості щодо виплати позивачу в 2022 році грошового забезпечення, протягом березня-травня 2022 року ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ від 28.02.2022р. №168. Спірним у даній справі є питання щодо включення додаткової винагороди, яка передбачена постановою КМУ від 28.02.2022р. №168, до складу грошового забезпечення військовослужбовця Державної прикордонної служби України, з якого обчислюється компенсація за невикористані дні щорічної відпустки. Верховний Суд у постанові від 20.08.2024р. у справі №420/693/23 розглянув питання обчислення розміру компенсації за основну та додаткові відпустки військовослужбовцям Держприкордонслужби. Верховний Суд зазначив, що на відміну від правил обчислення розміру допомоги на оздоровлення, п.п.6 п.8 розділу V Інструкції №558 не містять жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації. Навпаки, за умовами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зважаючи на наведену правову позицію Верховного Суду, яка є застосованою до спірних правовідносин, відповідач при обчисленні розміру таких виплат (компенсації за невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної відпустки), повинен був урахувати суму винагороди, за умови отримання позивачем її перед звільненням. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 24.04.2025р. по справі №460/2217/23. Висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 27.03.2025р. по справі №240/2921/23, на які посилається апелянт, стосуються врахування до місячного грошового забезпечення грошової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168, при розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні. Колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо неможливості застосування вказаних правових висновків, у зв`язку із застосуванням Верховним Судом до спірних відносин нечинної редакції Постанови №168, якою передбачалась виплата додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. щомісячно без урахування пропорційності, враховуючи наступне. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022р. №793 внесені зміни до Постанови №168, зокрема, в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць». Таким чином, зміни, внесені постановою КМУ від 07.07.2022р. №793 до Постанови №168, стосувались не щомісячності виплати додаткової винагороди, що є вирішальним для вирішення питання про її врахування при обчисленні компенсації за відпустку, а саме розміру такої винагороди. Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на положення Порядку та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 26.01.2023р. №36, та на норми Особливостей виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023р. №726, оскільки вказані нормативні акти не були чинними на час період спірних правовідносин. Що ж до посилань апелянта на безпідставність застосування судом першої інстанції при вирішенні спору норм Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260, то колегія суддів зазначає, що в оскаржуваному судовому рішенні відсутнє посилання на Порядок №260. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновку суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 , а тому підстав для задоволення скарги військової частини НОМЕР_2 та скасування рішення від 28.03.2025р. колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 15 травня 2025 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук