Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/29215/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 15 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/29215/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 року в адміністративній справі №160/29215/24 за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо не утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) після отримання 28.12.2023 року повідомлення Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 20.12.2023 року про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 ; зобов`язати Південно - Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці протягом 10 (десяти) робочих днів провести розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 та за результатами розслідування скласти акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 02.11.2021 року ДУ «Український науково- дослідний інститут промислової медицини» ОСОБА_1 встановлено хронічні професійні захворювання бронхо - легеневої системи та органу слуху. Вказані випадки хронічних професійних захворювань були розслідувані відповідно до вимог Порядку. 08.06.2023 року до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради надійшов запит на складення доповнення до Інформаційної довідки ОСОБА_1 в частині уточнення показників умов праці, в тому числі важкості праці, при роботі його у ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань було складено Доповнення до Інформаційної довідки ОСОБА_1 від 21.07.2023 року №ПС/3.1/16174-23. Також, 19.12.2023 року ДУ «Український науково - дослідний інститут промислової медицини» позивачу встановлено хронічне професійне захворювання опорно-рухової системи. При складенні Доповнення до Інформаційної довідки ОСОБА_1 від 21.07.2023 року № ПС/3.1/16174-23 використані документи та інформація, надані ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК «Шахтоуправління Тернівське» від 26.08.2021 року №1806 у відповідь на припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області для надання необхідних документів за встановленою формою згідно з додатком 15 Порядку від 26.07.2021 року № 1066/4.6-10. В подальшому, до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 28.12.2023 року надійшло повідомлення ДУ «Український науково- дослідний інститут промислової медицини» від 20.12.2023 року № 08/21-2847 про хронічне професійне захворювання (отруєння) опорно-рухливого апарату у ОСОБА_1 , працівника ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (дата встановлення остаточного діагнозу - 19.12.2023 року). При цьому, відповідач зазначає, що письмова інформація про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників) роботодавця ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», якого пропонується включити до складу комісії з розслідування стосовно ОСОБА_1 (далі - письмова інформація), до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці не надходила, про що до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» неодноразово надіслано листи для вжиття заходів щодо подання необхідних відомостей. Відсутність письмової інформації унеможливлювало виконання пункту 105 Порядку в частині утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», а проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) комісією з розслідування, до складу якої не входить представник роботодавця, а також комісією із самостійним залученням до її складу уповноваженої особи підприємства, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суперечило би вимогам Порядку. Таким чином, причиною не утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) була відсутність своєчасного надання письмової інформації. Таким чином, розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 відповідно до вимог Порядку не проводилось, акт за формою П-4 не складався. Отже, позовні вимоги є безпідставними. Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне. Відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач - ОСОБА_1 з 17.08.1995 року (записи 9-13, 15 та 19, 22) працював у наступні періоди на наструпних посадах (далі мовою оригіналу): Шахта «Днепровская» п/о «Павлоградуголь» - 17.08.1995 принят на шахту мастером по контролю качества добываемого угля с полным рабочим днем в шахте; - 05.03.1996 переведен начальником отдела технического контроля с полным рабочим днем на поверхности; - 13.12.2000 уволен по собственному желанию по ст. 38 КЗоТ Украины; Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта Павлоградська» - принят мастером контрольным на участке ОТК с испытательным сроком два месяца; - 09.06.2001 зачислен в щтат шахты мастером ОТК; - 06.08.2004 уволен по согласованию сторон, ст. 36 п. 1 КЗоТ; Філія шахти «Західно-Донбаська» ВАТ Державна холдингова компанія «Павлоградвугілля» - 21.04.2005 принят горным мастером; - 01.01.2013 перевезен подземным горным мастером с полным рабочим днем в шахте в ПСП «Шахтоуправление Терновское» ПАО «ДТЕК Павлоградуголь»; - 04.06.2024 звільнений у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я, ч. 2 ст. 40 КЗпП України. 19.12.2023 року лікарсько-експертною комісією спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» складено медичний висновок №1416 про наявність у ОСОБА_1 діагнозу вперше виявленого хронічного професійного захворювання (отруєння), а саме: Двобічний плечолопатковий періартроз (ПФ другого ступеня), остеоартроз у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня), стійкий больовий синдром. Захворювання професійне 19.12.2023. Хронічне обструктивне захворювання легень другої-третьої стадії (пиловий бронхіт другої-третьої стадії, емфізема легень другої-третьої стадії), група С. Легенева недостатність третього ступеня. Хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість четвертого ступеня (з вираженим ураженням слуху) за класифікацією В.О. Остапкович і Н.І. Пономарьової. Захворювання професійне 02.11.2021. Стадія та ступінь варкості раніше встановленого професійного захворювання легень змінений на підставі активної дінаміки перебігу проф. ХОЗЛ, клінічних проявів, функціональних порушень, частих загострень захворювання. 20.12.2023 року ДУ «УКРНДІПРОММЕД» складено повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 вих. № 08/21-2847, відповідно до якого позивачеві встановлено наступні діагнози: «Діагноз основний:

1. Двобічний плечолопатковий періартроз (ПФ другого ступеня), остеоартроз у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня), стійкий больовий синдром. Захворювання професійне 19.12.2023. Супутній:1.Хронічне обструктивне захворювання легень другої-третьої стадії (пиловий бронхіт другої-третьої стадії, емфізема легень другої-третьої стадії), група С. Легенева недостатність третього ступеня.

2. Хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість четвертого ступеня (з вираженим ураженням слуху) за класифікацією В.О. Остапкович і Н.І. Пономарьової. Захворювання професійне 02.11.2021». Також у вказаному повідомленні зазначено, що фактори виробничого середовища та трудового процесу, що спричинили хронічне професійне захворювання (отруєння): фізичне навантаження. До Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Повідомлення ДУ «УКРНДІПРОММЕД» від 20.12.2023 року №08/21-2847 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», надійшло 28.12.2023 року. Відповідачем, після отримання 28.12.2023 р. Повідомлення за формою П-3 від 20.12.2023 року №08/21-2847 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», не утворено протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) та відповідно розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування не проводилося. У зв`язку з чим, 11.06.2024 року позивачем подано до Державної служби України з питань праці скаргу щодо порушення права громадянина України на проведення розслідування випадку хронічних професійних захворювань, згідно Порядку №337. Листом Державної служби України з питань праці «Про розгляд скарги» №1053/2.3/2.5-ЗВ-24а від 04.07.2024 року, у якому позивачеві було, зокрема, повідомлено, що письмова інформація про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників) роботодавця ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», яких пропонується включити до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання до Управління не надходила, узв`язку з чим Управлінння неодноразово зверталось до роботодавця для вжиття заходів щодо виконання вимог Порядку та подання необхідних відомостей. Управлінням на адресу роботодавця направлено листи від 02.01.2024 року №ПС/1/22-24, від 03.01.2024 року №ПС/1/246-24, від 26.04.2024 року №ПС/1/8022-24, від 15.05.2024 року №ПС/1/9200-24 з метою подання письмової інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників) роботодавця ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», яких пропонується включити до складу комісії з розслідування, однак роботодавець зазначеної інформації не надав. Враховуючи викладене, Управління у зв`язку з ненаданням інформації про представників роботодавця відповідно до пункту 105 Порядку не могло утворити комісію з розслідування захворювання, до складу якої обов`язково має входити роботодавець. При цьому також зазначається, що відсутність зазначеної Інформації унеможливлювало виконання в частині утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, а проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) комісією з розслідування, до складу якої не входить представник роботодавця, а також комісією із самостійним залученням до її складу уповноваженої особи підприємства, яка зазначена у Єдиному реєстрі фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та громадських формувань, суперечить вимогам Порядку. Листом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Розгляд адвокатського запиту» №ПС/3.1/18193-24 від 14.10.2024 року надано аналогічну вищевикладеному відповідь. Вказана бездіяльність відповідача стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне. За приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах: - пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; - соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; - встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 затверджено положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення). Відповідно до ст. 1 Положення, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Пунктом 13 статті 4 Положення встановлено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює контроль за своєчасністю та об`єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням і веденням обліку, виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків, а пункт 27 встановлює, що дана установа проводить, у тому числі, розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам. Статтею 9 Положення встановлено, що Держпраця у межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку. Процедуру розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) викладено в Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337 (далі - Порядок №337). Відповідно до п.105 Порядку №337, після отримання повідомлення за формою П-З керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - Комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів. Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування. У разі ліквідації підприємства (установи, організації) без правонаступника до складу комісії з розслідування входять представники органу Держпраці, який здійснював державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією) (голова комісії), місцевої держадміністрації за місцем реєстрації підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до хронічного професійного захворювання (отруєння), територіального органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства (установи, організації), закладу охорони здоров`я, який запідозрив професійний характер хронічного захворювання, та вищого профспілкового органу (п.106 Порядку №337). Згідно з п.107 Порядку №337, розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування. Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником територіального органу Держпраці, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування. Водночас, п.110 Порядку №337 визначено, що роботодавець зобов`язаний в установлений для проведення розслідування строк подати Комісії з розслідування: відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння); результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали. Разом з цим, відповідно до п.111 Порядку №337, роботодавець повинен забезпечити Комісію з розслідування приміщенням, транспортними засобами та засобами зв`язку, організувати друкування, тиражування та оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування, у тому числі акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння). При цьому, у відповідності до п.112 Порядку №337, Комісія з розслідування зобов`язана: розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння). Отже, відповідно до п.113 Порядку №337, Комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого. Розслідування причин виникнення професійних захворювань у працівників, направлених на роботу за межі підприємства (установи, організації), проводиться комісією з розслідування, головою якої є представник територіального органу Держпраці, що здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння). Підприємство (установа, організація), де виявлено хронічне професійне захворювання (отруєння), повинно повідомити про це підприємству (установі, організації), працівником якого є хворий, та територіальному органові Пенсійного фонду України В роботі комісії з розслідування такого випадку обов`язково беруть участь представники підприємства (установи, організації), працівником якого є хворий, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), представник вищого профспілкового органу, територіального органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) (п.114 Порядку №337). У відповідності до п.117 Порядку №337, за результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 (далі - Акт за формою П-4) згідно з додатком 21, Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства. Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід`ємну частину. Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником закладу, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування. Як вже зазначено вище, представник позивача звертався до відповідача з адвокатськими запитами, в яких просив утворити комісію з розслідування причини виникнення професійного захворювання, провести розслідування випадку професійного захворювання та скласти акт за формою П-4. Відповідачем, після отримання 28.12.2023 року повідомлення за формою П-3 від 20.12.2023 року вих. №08/21-2847 про хронічне професійне захворювання (отруєння) ОСОБА_1 , працівника ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», (дата встановлення остаточного діагнозу становить 19.12.2023 року), не було утворено протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) та відповідно розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування не проводилося. Зазначену бездіяльність відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до пункту 101 Порядку, строк дії повідомлення ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 20.12.2023 року вих. №08/21-2847 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» сплинув 19.06.2024 року. Тобто, письмову інформацію роботодавцем ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» підготовлено у період вичерпаного строку дії П-3 ОСОБА_1 . За твердженням відповідача, відсутність своєчасного надсилання письмової інформації, а також ігнорування листів Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про надання інформації з боку ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», унеможливлювало виконання пункту 105 Порядку в частині утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а проведення розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) комісією з розслідування, до складу якої не входить представник роботодавця, суперечить вимогам Порядку. Проте, відповідач не позбавлений права включення до складу комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання замість представника роботодавця представника місцевої адміністрації. Крім того, посилання відповідача на п. 105 Порядку № 337 судом першої інстанції вірно не прийнято до уваги, оскільки утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання та проведення розслідування не може бути поставлено виключно в залежність від виконання роботодавцем покладених на нього законодавством обов`язків. Реалізація прав потерпілої особи як процес виконання державою в особі органів конституційних гарантій, наданих такій особі не може залежати від законослухняності третіх осіб, зокрема тих, що наймають таку особу за трудовим договором. В даному випадку, ситуація, яка склалася порушує, гарантовані Конституцією України права особи на соціальний захист, а також на повне відшкодування шкоди від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. З огляду на те, що саме держава не виконала свій обов`язок запровадити чітку процедуру утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання та проведення розслідування нещасного випадку на виробництві, що сприяло б юридичній визначеності у спірних правовідносинах, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №819/1249/17. Відтак, відповідач не виконав вимоги Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про визнання протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо не утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) після отримання 28.12.2023 року повідомлення Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 20.12.2023 року про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача протягом 10 (десяти) робочих днів провести розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у позивача та за результатами розслідування скласти акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року в адміністративній справі №160/29215/24 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року в адміністративній справі №160/29215/24 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя І.В. Юрко суддя С.В. Чабаненко