Постанова Київський апеляційний суд № 760/27010/24
від 10.04.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДЄдиний унікальний номер № 760/27010/24 Апеляційне провадження №33/824/1932/2025 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 квітня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 17 лютого 2025 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №144675 встановлено, що 06.10.2024 о 23 годині 20 хвилин у м. Київ, пр. Берестейський, 47, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився за допомогою приладу Drager у встановленому законом порядку зі згоди водія, результат тесту - 2.09%о, чим порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 144684 від 07.10.2024 встановлено, що 06.10.2024 о 23 годині 20 хвилин у м. Київ, пр. Берестейський, 47 ОСОБА_1 керуючи автомобілем Subaru Forester державний номерний знак НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки , не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Nissan Qashqai державний номерний знак НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність, передбачена ст.124 КУпАП. Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 17 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків передбачених ч.2 ст. 38 КУпАП. Призначено ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 17 лютого 2025 року і закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. У судове засідання, призначене на 10.04.2025 року, з`явився захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Основними доводами апеляційної скарги було: -адміністративний протокол фактично був складений (роздрукований) у відсутність ОСОБА_2 , не відповідає затвердженому бланку в порушення ст. 256 КУпАП та вищевказаної Інструкції, при складенні протоколу ОСОБА_1 не було роз`яснено його права і обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та не надано можливості надати свої пояснення. -патрульні повинні були провести огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 у найближчому закладі охорони здоров`я, на що він погодився, але цього зроблено не було. -на результаті алкотестера міститься підпис не ОСОБА_1 -на акті огляду на стан алкогольного сп`яніння також міститься підпис не ОСОБА_1 та другий примірник якого йому не був вручений; -у матеріалах справи відсутній сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, тому дані отримані за допомогою такого засобу не можуть слугувати доказом перебування в стані алкогольного сп`яніння. -із відеозапису з нагрудної камери працівників поліції вбачається, що він не є безперервним, тобто його не можна вважати належним та допустимим доказом у справі. Дані твердження апелянта не можуть бути прийняті апеляційний судом. Твердження сторони захисту про те, що протокол складений з порушеннями, оскільки не відповідає затвердженому бланку, спростовуються «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженою наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, де в розділі 2 зазначено, що за наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв. Протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №144675 відповідає положенням ст. 256 КУпАП. Таким чином, зважаючи на викладене, суд констатує, що протокол про адміністративне правопорушення видрукуваний не на спеціальному бланку, а у електронній формі, який був роздрукований за допомогою спеціальних технічних пристроїв працівниками поліції на місці вчинення адміністративного правопорушення складений без порушень вимог п. 5 Розділу ІІ вказаної Інструкції. Крім того, не можуть бути прийняті і доводи сторони захисту про те, що працівниками поліції не було роз`яснено водію його права та наслідки притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 130 КУпАП. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Як убачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських, в даному випадку працівниками поліції були роз`яснені ОСОБА_1 його права. Апеляційний суд також відхиляє доводи про неналежність відеозапису з нагрудних камер поліцейських, оскільки, як встановлено апеляційним судом, наявний у матеріалах справи відеоматеріал фіксує події із самого початку до кінця відповідно до вимог Інструкції № 1026 від 18 грудня 2018 року. Будь-яких ознак монтування чи іншого втручання в запис нагрудних камер поліцейських не виявлено, зафіксовані події відображені у чіткій хронологічній послідовності і сумнівів у своїй автентичності не викликають. Порядок проведення огляду водія на стан сп`яніння алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачений ст. 266 КУпАП. Також це питання регламентується Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 р. Відповідно до вимог ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, як і у разі незгоди водія з результатами такого огляді на місці зупинки, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Як убачається з матеріалів справи, огляд ОСОБА_1 проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку зі згоди водія за допомогою приладу Drager Алкотест №7510. Результат огляду позитивний - 2, 09 проміле. З результатами огляду ОСОБА_1 був згоден, про що вказує його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення та Акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Крім того, вказаний огляд фіксувався на боді-камеру поліцейського. Твердження апелянта що на результаті алкотестера та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння також міститься не його підпис суд не бере до уваги. Відповідно до відеозапису з нагрудної боді-камери вбачається, що на пряме запитання поліцейського про те, чи згоден він з результатами огляду, ОСОБА_1 відповів, що згоден та підписував вказані документи. Не можуть бути прийняті апеляційним судом в якості підстави для задоволення апеляційної скарги і доводи апелянта щодо того, що працівники поліції повинні були провести огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 у найближчому закладі охорони здоров`я. Оскільки останній не заперечував щодо результатів огляду, у поліцейських не було підстав доставляти його на огляд в заклад охорони здоров`я. Що стосується посилань апелянта про те, що у матеріалах справи відсутній сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки суд зазначає наступне: Відповідно до п. 6 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених МОЗ та Держспоживстандартом. Відповідно до переліку технічних засобів, до спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння належать газоаналізатори «AlcoQuant 6020», «Alcotest 6510», «Alcotest 6810», «Alcotest 6820», «Alcotest7410 Plus com», «Алконт 01». Відповідно до листа Українського медичного центру сертифікації МОЗ України №45 від 18 січня 2018 року, який є публічно доступним, виріб медичний Drager Alkotest 6810 був зареєстрований в Україні згідно Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2004 року №1497 (далі - Постанова КМУ №1497), що підтверджується наявністю даних у архіві щодо свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 від 10.02.2010 року, термін дії до 10.02.2015 року. Використання медичних виробів «Газоаналізатори Drager Alkotest 6810», виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA, Німеччина, які були завезені на територію України та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10 лютого 2010 року по 10 лютого 2015 року, є можливим за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання. Закінчення терміну дії свідоцтва означало лише припинення можливості їх ввезення та введення в експлуатацію, але не впливало на вироби, які вже були введені в експлуатацію - використовувались у практиці. Окрім того, згідно з наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року № 1529 «Про державну реєстрацію медичних виробів» Газоаналізатори Drager Alcotest, виробник Drager Safety AG&Co.KGaA, Revalstrasse 1, 23560 Lubeck, - виробник Німеччина, мають свідоцтво про державну реєстрацію № 14455/2014, у якого необмежений строк дії. Відповідно до положень п.5 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачено, що перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 затверджено міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями. Під номером 13 міститься найменування "вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається", міжповірочний інтервал, якого становить 1 рік. Також у сервісній гарантійній книжці газоаналізатора вказано про необхідність проведення операцій сервісне технічне обслуговування", "градуювання", "повірка" принаймні 1 (Один) раз на 12 (Дванадцять) місяців. Як вбачається із відомостей про операції "сервісне технічне обслуговування", "градуювання", "повірка" та чеку приладу "Драгер" остання повірка приладу була здійснена 14 листопада 2023 року, а тому результати приладу є безумовно коректними до 14 листопада 2024 року. ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу "Драгер" 06.10.2024 року, а тому порушень інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу немає, а доводи про недопустимість результатів огляду є необґрунтованими. Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП була підтверджена на підставі сукупності належних та допустимих доказів. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують законності постанови суду першої інстанції. Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу. Порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи апеляційний суд не вбачає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 17 лютого 2025 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.О. Журба