Постанова Рівненський апеляційний суд № 949/793/24

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 травня 2025 року м. Рівне Справа № 949/793/24 Провадження № 33/4815/444/25 Суддя Рівненського апеляційного суду Полюхович О.І., з участю: захисника Кисельової М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 21 березня 2025 року ВСТАНОВИВ: Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 21 березня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 коп.) на користь держави. Водночас у резолютивній частині постанови судом першої інстанції допущено очевидну описку щодо анкетних даних особи зокрема дати народження та місця проживання ОСОБА_1 .. Апеляційний суд зазначає, що правильними є такі відомості: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 . З матеріалів справи вбачається, що 20 квітня 2024 року о 17 год. 59 хв. в с. Бережки по вул. Новосільській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Т-25" без номерного знака з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Alcotest №6810" та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. Вважає, що постанова місцевого суду є юридично необґрунтованою, ухваленою з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та є такою, що суперечить чинному законодавству. Вказує, що з резолютивної частини постанови вбачається, що судом першої інстанції було стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 коп.) на користь держави з невідомої йому особи, а саме з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 . Доводить, що склад правопорушення, який йому інкримінується та зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП та п.2.9а ПДР України. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження. Відповідно до ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 21 березня 2025 року без його участі (а.с.36). Вказану постанову суду ОСОБА_1 отримав 08 квітня 2025 року (а.с.38). Апеляційна скарга подана на поштове відділення 10 квітня 2025 року (а.с.52). Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити. Заслухавши доводи захисника Кисельової М.І. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав Так, однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка, а саме: - актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився. (а.с.5); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 направлено до медичного закладу. Від огляду ОСОБА_1 відмовився. (а.с.4); - відеофайлом з нагрудної камери працівника поліції, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження встановленого огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі (файл 5926, час 04:40). Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування. Апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було. Апеляційний суд критично відноситься до доводів апеляційної скарги про те, що склад правопорушення, який інкримінується ОСОБА_1 та зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП та п.2.9а ПДР України, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №549815 вбачається, що йому інкримінується порушення вимог п.2.5 ПДР України, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому заслуговують на увагу твердження ОСОБА_1 про допущену помилку в постанові суду при визначенні судового збору, який постановлено стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 коп.) на користь держави. Так, у резолютивній частині постанови судом першої інстанції допущено очевидну описку при зазначенні анкетних даних особи зокрема дати народження та місця проживання ОСОБА_1 .. Тому апеляційний суд зазначає, що правильними є такі відомості: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 . Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.33, ст.38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 21 березня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення. У третьому абзаці постанови Дубровицького районного суду Рівненської області від 21 березня 2025 року вважати правильним «Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 судовий збір в розмірі 605, 60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 коп.) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України» замість помилково вказаного «Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 коп.) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України». Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович