Постанова Рівненський апеляційний суд № 572/1993/24

Рівненський апеляційний суд _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 травня 2025 року м. Рівне Справа № 572/1993/24 Провадження № 33/4815/386/25 Суддя Рівненського апеляційного суду Полюхович О.І., з участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Осики Ю.П. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Сарненського районного судуРівненської області від 13 грудня 2024 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Сарненського районного судуРівненської області від 13 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. З матеріалів справи вбачається, що 27 квітня 2024 року о 21 годині 20 хвилини ОСОБА_1 на автодорозі М-07 Київ-Ковель-Ягодин, 282 км керував транспортним засобом Chevrolet Captiva, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатами тесту, який проводився на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків за допомогою газоаналізатора Алкотест №0028, результат огляду якого становить 2,49 ‰, чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене за ч.1 ст.130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі захисник Осика Ю.П. просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Вказує, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не відповідають дійсності, а працівником поліції викладені власні висновки про ознаки алкогольного сп`яніння та відмову у проходженні ОСОБА_1 медичного огляду в закладі охорони здоров`я. Зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, чи були ознаками алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, тому вважає, що вказані дії поліцейського ставлять під сумнів об`єктивність встановлення та відображення обставин, викладених в протоколі та матеріалах справи. Наголошує, що в порушення вимог ст.266 КУпАП, матеріли справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі керування іншій особі. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження. Відповідно до ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 13 грудня 2024 року без його участі (а.с.37). Копію постанови захисник отримав 17.03.2025 року (а.с.41). Апеляційна скарга подана до місцевого суду 26 березня 2025 року (а.с.42). Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити. Заслухавши доводи ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка. Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння при встановлених судом обставинах підтверджується: - актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, результат 2,49 ‰. З результатом згоден, підпис ОСОБА_1 (а.с.4); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. До медичного закладу ОСОБА_1 не доставлявся (а.с.6); - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з яких вбачається, що ОСОБА_1 погодився на проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotester №0028 та погодився з його результатом (а.с.5). Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування. Апеляційний суд критично оцінює доводи апеляційної скарги про те, що обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсності, а працівником поліції викладені лише власні висновки щодо наявності ознак алкогольного сп`яніння та відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог пункту 2.9.а ПДР України, а саме керування транспортним засобом Chevrolet Captiva, державний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння підтверджується результатами огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Алкотест №0028, результат якого становив 2,49 ‰. Огляд було здійснено в присутності двох свідків, що підтверджується відповідними записами в матеріалах справи, а тому твердження про недотримання процедури чи необ`єктивність дій поліцейського є безпідставними. Суд також критично ставиться до доводів апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, оскільки в матеріалах справи наявне зобов`язання до протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом протягом 24 год. (а.с.8). Інші доводи апеляційної скарги щодо незаконності оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст.33, 38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, П О С Т А Н О В И В: Поновити захиснику Осиці Ю.П. строк на апеляційне оскарження постанови Сарненського районного судуРівненської області від 13 грудня 2024 року. Постанову Сарненського районного судуРівненської області від 13 грудня 2024 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Осики Ю.П. без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович