Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/15976/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "07" травня 2025 р. Справа№ 910/15976/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Ходаківської І.П. суддів: Владимиренко С.В. Демидової А.М. за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М. за участю представників: від позивача: Іваницька А. О. від відповідача: не з`явилися розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.01.2025 (про відмову у забезпеченні позову) у справі № 910/15976/24 (суддя Чинчин О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.ТРЕЙДІНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА ОІЛ ГРУП" про стягнення заборгованості у розмірі 4 932 936 грн 56 коп. В С Т А Н О В И В : Короткий зміст позовних вимог. В грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.ТРЕЙДІНГ" (ТОВ "Д.ТРЕЙДІНГ"; позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА ОІЛ ГРУП" (ТОВ "ДЕЛЬТА ОІЛ ГРУП"; відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 4 932 936 грн 56 коп. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу №3-1-2024/431 від 30.05.2024. Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.12.2024 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.01.2025. 09.01.2025 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову. Короткий зміст судового рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення. Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.ТРЕЙДІНГ" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА ОІЛ ГРУП" у банківських установах в межах суми стягнення заборгованості у розмірі 4 932 936 грн 56 коп. Ухвалу суду мотивовано тим, що заявником не доведено, а судом не встановлено, що у цій справі існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів. Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/15976/24, Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.ТРЕЙДІНГ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. 136, 137 ГПК України, заяву про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити. При цьому скаржник посилається на те, що відповідач систематично порушує свої грошові зобов`язання, про що свідчить відкриття 19.12.2024 господарським судом Полтавської області провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РТЕ Юкрейн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Оіл груп" про стягнення 464 900,00 грн заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 21-05/2024 від 21.05.2024. Також, скаржник зазначає, що відповідно до даних ЄДРПОУ відповідачем змінено юридичну адресу, засновника/бенефіціара та керівника, що, на його думку, свідчить про те, що відповідач не планує здійснювати господарську діяльність і не збирається виконувати свої зобов`язання. Позиції інших учасників справи Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І.П., судді Владимиренко С.В., Демидова А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Д.Трейдінг" на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/15976/24 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.04.2025. Судове засідання 09.04.2025 не відбулось у зв`язку з повітряною тривогою та підвищеним рівнем загрози ракетних ударів по Україні. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І.П., судді Владимиренко С.В., Демидова А.М.) розгляд справи призначено на 07.05.2025 та продовжено строк її розгляду. Присутня у судовому засіданні 07.05.2025 представниця позивача підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити. Відповідач явку свого представника у судове засідання 07.05.2025 не забезпечив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До визначеної дати проведення судового засідання від відповідача не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 07.05.2025. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника відповідача. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи. Згідно з частинами 1, 2 статті 136 ГПК господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 14.01.2019 у справі №909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заяву про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано тим що, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідача відсутнє будь-яке майно, на яке може бути звернуто стягнення у випадку задоволення позовних вимог. Також, заявник повідомив суд, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців лише в грудні 2024 року відбулися наступні реєстраційні зміни щодо відповідача, зокрема, зміна засновника / бенефіціара зміна керівника, зміна юридичної адреси. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців новий директор та засновник, є власником та директором у 304 компаніях. Таким чином, на думку позивача, у разі задоволення позову виконання судового рішення у справі може стати неможливим через відсутність у відповідача матеріальних активів у достатній кількості, а також припинення відповідачем здійснення реального господарської діяльності. Згідно з пунктами 2, 5 частини 3 статті 2 ГПК України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та диспозитивність. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само, як і не містить документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Доводи скаржника про те, що реєстраційні зміни відповідача свідчать про те, що він не планує здійснювати господарську діяльність, засновані на припущенні та не підкріплені жодними належними доказами. Наявність інших судових проваджень стосовно відповідача ніяким чином не підтверджує того, що виконання судового рішення у разі задоволення позову може бути ускладнене або неможливе у зв`язку з цими обставинами. З огляду на зазначене вище, вмотивованим є висновок господарського суду першої інстанції, що позивачем не наведені достатньо обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а тому правомірно відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні. Судові витрати Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі №910/15976/24 залишити без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника. Матеріали оскарження у справі № 910/15976/24 повернути до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України. Повна постанова підписана 13.05.2025. Головуючий суддя І.П. Ходаківська Судді С.В. Владимиренко А.М. Демидова