Постанова Сумський апеляційний суд № 588/1261/24
від 11.04.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа №588/1261/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Огієнко О. О. Номер провадження 33/816/309/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 квітня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання Авраменко Д.А., захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ярошенко В.М., розглянувши у залі суду в місті Суми, у режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ярошенко В.М. на постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області від 16 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп. В С Т А Н О В И В: Як вбачається з постанови Тростянецького районного суду Сумської області від 16 жовтня 2024 року, відносно ОСОБА_1 було складено два протоколи про адміністративне правопорушення: - серії ААД № 780213 від 03 липня 2024 року за те, що 03 липня 2024 року о 23 год. 09 хв. у м. Тростянець по вул. Л. Татаренка, 59, він керував транспортним засобом SKODA Octavia номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху; - серії ААД № 780170 від 04 липня 2024 року за те, що 03 липня 2024 року о 23 год. 49 хв. у м. Тростянець, вул. Охтирська гора, 1, він керував транспортним засобом SKODA Octavia номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння зіниць очей. Від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 чи в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Адміністративні матеріали за вказаними протоколами були об`єднані в одне провадження та присвоєно номер справи №588/1261/24, провадження №3/588/537/24, за результатом розгляду якої постановою судді Тростянецького районного суду Сумської області від 16 жовтня 2024 року ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Не погодившись з таким судовим рішенням захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Ярошенко В.М. звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову, а провадження по цій справі закрити, на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вимоги поданої апеляційної скарги захисник обґрунтовує тим, що про призначення справи на 16 жовтня 2024 року повістки до електронного кабінету не надходили і в матеріалах справи відсутні докази, що вона як захисник та ОСОБА_1 були про це повідомлені належним чином. Усі повістки, які надходили за місцем реєстрації особи не були йому вручені, оскільки ОСОБА_1 весь цей час перебував в іншій області. Таким чином, розглянувши справу у відсутність ОСОБА_1 , суд позбавив останнього можливості надати свої пояснення, чим порушив його право на захист. Крім того, як зазначає апелянт, матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність законних підстав у працівників поліції для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а тому, складені відносно нього протоколи вважати допустимими доказами підстави відсутні. При цьому, ОСОБА_2 взагалі був позбавлений можливості скористатись правовою допомогою, оскільки таке право йому одразу роз`яснено не було, а лише після проведення огляду, який теж був незаконний, оскільки останньому не повідомили, в чому його звинувачують та що за процедура відбувається, чому суддя суду першої інстанції оцінки не надав. Також, як вказує апелянт, суддя не надав оцінки, як доказу, відеозаписам, які містяться в матеріалах справи, не врахував, що вони не є безперервними, ними не підтверджується, чи був ОСОБА_1 згоден з результатом проведеного огляду, а також його відмова пройти огляд у присутності свідків. В той же час, відеозаписом по протоколу серії ААД № 780213 підтверджується те, що поліцейські, після проведеного на місці зупинки огляду, поза камерами почали тиснути на ОСОБА_1 повідомляючи йому, що немає сенсу їхати до лікарні, оскільки вже є результат тесту, а відеозаписом до протоколу серії ААД № 780170 підтверджується те, що останній погодився надати документи на автомобіль, поводив себе адекватно, однак працівники поліції почали пропонувати пройти йому огляд, а також повідомили, що, якщо він бажає, то має можливість самостійно пройти огляд протягом двох годин без поліції. При цьому даних про те, що цей протокол складався у присутності ОСОБА_1 вказаний відеозапис не містить, які і не містить даних про те, що працівниками поліції, в установлено законом порядку було складено на вручено направлення на проходження огляду на стан сп`яніння, від якого останній відмовився. Оскільки, як зазначає апелянт, вказані обставини суддею суду першої інстанції враховано не було, вважати оскаржувану постанову законною та обґрунтованою підстави відсутні. Доповівши зміст оскаржуваного судового рішення та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ярошенко В.М. на підтримку апеляційних доводів та вимог, перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог Закону при розгляді даної справи суддя суду першої інстанції дотримався в повному обсязі. Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, суддя суду першої інстанції дійшов з врахуванням зібраних у даній справі доказів, а саме, протоколів про адміністративне правопорушення серії ААД №780213 від 03 липня 2024 року та серії ААД780170 від 04 липня 2024 року, рапортів старшого інспектора-чергового відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області від 04 липня 2024 року, в яких викладені обставини щодо зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння та з явними ознаками алкогольного сп`яніння, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлень на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, результату тесту №640 від 03 липня 2024 року проведеного останньому огляду на стан сп`яніння з встановленим показником 1,55 проміле та відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, які було долучено до складених адміністративних матеріалів. Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, і ставити під сумнів їх належність та допустимість апеляційний суд підстав не вбачає. При цьому, на спростування доводів апелянта, апеляційний суд зауважує, що саме відеозаписами, які було проглянуто в порядку підготовки даної справи до апеляційного розгляду, підтверджується те, що транспортний засіб SKODA Octavia 03 липня 2024 року здійснював рух о 23 год. 09 хв. та о 23 год. 49 хв., тобто, у комендантську годину, що під час воєнного часу заборонено. Тому, у працівників поліції були законні підстави для зупинки вказаного транспортного засобу з метою перевірки документів та встановлення особи, яка цим транспортним засобом керує. Водієм, як було з`ясовано поліцейськими, виявився ОСОБА_1 , під час спілкування з яким виникла підозра, що він перебуває у стані сп`яніння, що стало підставою для пропозиції останньому пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортним засобом, так і у лікарні, його згода, у першому випадку, пройти огляд за допомогою приладу Драгер, встановлення позитивного результату 1,55 проміле. При цьому, ОСОБА_1 не заперечував об`єктивність такого результату і своєї незгоди з ним не висловлював, пропонував поліцейському вирішити питання іншим шляхом, однак був попереджений про настання не адміністративної, а кримінальної відповідальності. За наявності такого результату, ОСОБА_1 було повідомлено про складання відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз`яснено його права передбачені як ст. 63 Конституції України, так і ст. 268 КУпАП, вказаний протокол останній підписав особисто, та без будь-яких зауважень чи заперечень зазначив в нього, що викладеними в ньому обставинами згоден. В другому ж випадку, коли працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , в якого, як було встановлено під час спілкування, наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, на їх пропозицію пройти огляд на виявлення такого стану, останній відповів категоричною відмовою, що і стало підставою для складання відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, при тому, що відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, як водій, не мав право, а був зобов`язаний пройти такий огляд. Вказаний протокол ОСОБА_1 , також, власноручно підписав і жодних зауважень щодо його змісту, не склав, а лише зазначив, що пояснення надасть у суді. При цьому, на спростування доводів захисника, апеляційним суд зауважує, вказані відеозаписи хоча і складаються з декількох фрагментів, проте за своєю суттю є безперервними, кожний наступний фрагмент відеозапису є логічним продовженням попереднього без будь-яких розривів у часі, і будь яких порушень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07 листопада 2015 року №1395 чи Наказу №1026 МВС України від 18 грудня 2018 року «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» з боку працівників поліції при здійсненні фіксації чи при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, не встановлено. Крім того, апеляційний суд звертає увагу і на те, що поліцейські застосовали технічні засоби відеозапису, який було долучено до протоколу, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 пройти огляд у передбаченому законом порядку, присутність свідків була не обов`язковою, а тому, для висновку про наявність порушень вимог ст. 266 КУпАП чи «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», підстави відсутні. Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколів та незаконність притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, захисником у поданій апеляційній скарзі не наведено. Таким чином, враховуючи вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень було встановлено суддею суду першої інстанції за результатом повного, всебічно та об`єктивно розгляду справи, з врахуванням належних та допустимих доказів, з наданням їм правової оцінки, і обставин, за яких справа підлягала б закриттю, про що просить апелянт у поданій апеляційній скарзі, під час її апеляційного перегляду, не встановлено. Крім того, апеляційний суд зауважує, що з врахуванням того, що про призначення даної справи до розгляду на 16 жовтня 2024 року ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, на підтвердження чого в матеріалах провадження міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з його підписом, клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату не надсилав і причини неявки у вказане судове засідання не повідомив, вважати що здійснивши розгляд у відсутність останнього суд порушив його право на захист, про що зазначає апелянт, підстави відсутні. Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржувану постанову законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому, вказане судове рішення слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області від 16 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Ярошенко В.М. на цю постанову - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.