Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/276/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/276/25 Головуючий в 1 інстанції: Дерев`янко Л.Л.. Дата і місце ухвалення: 28.02.2025р., м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : В січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому, з урахуванням заяви від 24.02.2025р. про усунення недоліків позовної заяви, просила суд: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796; - зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003р. шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10 846,37 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та, у зв`язку з цим, провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 13.07.2024р. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що з 2022 року вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка обчислена із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021р.р. в розмірі 10846,37 грн. Однак, в порушення частини другої статті 42 Закону №1058-ІV територіальним органом ПФУ не було проведено індексації пенсії ОСОБА_1 на підставі постанов КМУ від 24.02.2023р. №168 та від 23.02.2024р. №185. На звернення позивача щодо відповідача із заявою про проведення індексації її пенсії листом від 18.12.2024р. ГУ ПФУ в Миколаївській області відмовило у здійсненні таких дій. Таку відмову ОСОБА_1 вважає протиправною та зазначала, що відповідачем порушено вимоги ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою встановлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796. Зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10 846,37 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та, у зв`язку з цим, провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 13.07.2024р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 969,00 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення від 28.02.2025р. у відповідній частині, з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення її позову у повному обсязі. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у ГУ ПФУ в Миколаївській області правових підстав для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою КМУ від 20.02.2019р. №124, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,197. Судом не враховано сталу практику Верховного Суду, за якою кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з рахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. ГУ ПФУ в Миколаївській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Також, не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 28.02.2025 р. в частині задоволення позовних вимог та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при обчисленні пенсії позивачу Головне управління застосувало середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, в розмірі 10846,37 гривні. Цей розмір є більшим за розмір показника середньої заробітної плати, яка підлягає застосуванню при проведенні перерахунку пенсії при проведенні її індексації відповідно до статті 42 Закону № 1058, а саме: 7994,47 грн (з 01.03.2024). Отже у відповідача були відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії Позивача згідно з Порядком №

124. Фактично апеляційна скаргу відповідача є аналогічною відзиву на апеляційну скаргу позивача та в якій відповідач доходить висновку про не належне дослідження доказів судом першої інстанції та подальше прийняття рішення від 28.02.2025 по справі №400/276/25, що призвело, на їх думку, до хибного висновку про покладання зобов`язання на Головне управління щодо здійснення проведення перерахунку (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 з 13.07.2024. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів доходить наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 2022 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV). При призначенні пенсії органом ПФУ застосована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн. 15.11.2024р. ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою, в якій просила провести перерахунок (індексацію) пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення 1,197 з 01.03.2023р. на підставі пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та на коефіцієнт 1,0796 з 01.03.2024р. на підставі пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», а також проведення виплати недотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2023р. Листом від 18.12.2024р. відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що оскільки розмір її пенсії визначено із показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн., здійснювати перерахунок пенсії відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058 з 01.03.2023р. та з 01.03.2024р. не доцільно, тому що ці показники середньої заробітної плати є меншими. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не проведення індексації пенсії з 01.03.2023р. на підставі пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023р. №168 та з 01.03.2024р. на підставі пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024р. №185 ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суду. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13 січня 2025 року у справі №160/28752/23, та зазначив, що оскільки позивачу призначена пенсія з 2022 року із застосуванням показника середньої заробітної (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за три попередні роки, а саме за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн., тому саме цей показник застосовувався при призначенні пенсії на умовах Закону №1058-ІV і саме цей показник повинен бути проіндексований. При цьому, суд першої інстанції звернув увагу на присічний строк звернення до суду з даним позовом, про що йдеться у згаданій постанові Верховного Суду, а тому зазначив, що при здійсненні індексації пенсії ОСОБА_1 має бути врахований виключно коефіцієнт 1,0796, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році». У відповідній частині ОСОБА_1 не погодилася з висновками суду першої інстанції та в поданій апеляційній скарзі зазначила, що індексація її пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має бути здійснена шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023р. відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024р. відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з проведенням виплати недоотриманих сум пенсії починаючи з 13.07.2024р. В свою чергу Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області не погодилось з висновками суду в частині задоволення позову, оскільки зазначило, що при обчислені пенсії ОСОБА_1 органом ПФУ застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, в розмірі 10846,37 грн., який перевищує показники 7405,03 грн. та 7994,47 грн., що застосовуються при перерахунку пенсії відповідно до постанов КМУ №168 та №185 відповідно. А відтак, відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 13.07.2024р. відповідно до постанов КМУ №168 та №185, а тому також звернулось до суду з апеляційною скаргою. Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скаргою ОСОБА_1 та не погоджується з доводами ГУПФУ в Миколаївській області виходячи з наступного. Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV) для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-XII (далі - Закон №1282-XII). Згідно із абзацом другим частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії. Положеннями статей 4, 6 Закону №1282-XII передбачено, що економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (частина перша статті 9 Закону №1282-XII). Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії. Обов`язковий характер індексації визначений статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р. №2017-III (далі - Закон №2017-III), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону №2017-III). У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022р. було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» №2040-ІХ, яким частину п`яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» викладено в новій редакції. Так, частиною п`ятою статті 2 Закону №1282-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-IV. За правилами частини другої статті 9 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії, на виконання вимог статті 42 Закону №1058-IV Кабінет Міністрів України постановою від 20.02.2019р. №124 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №124), яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Пунктом 4 Порядку №124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою: К=((ЗСЦ+ЗСЗ)х50%/100%)+1%, де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках); ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою: ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%, де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення; Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку. Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня. Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів. Постановою №127 з 01.03.2021р. установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії. Постановою №118 з 01.03.2022р. визначено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії. Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У свою чергу, пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України. З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, пунктом 1 якої установлено, що з 01.03.2023р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197. У подальшому, 23.02.2024р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №185, пунктом 1 якої установлено, що з 01.03.2024р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796. Таким чином, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов №127, №118, №168, №185 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017р. на відповідні коефіцієнти. Положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону №1058-IV); показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017р. (за приписами Порядку №124). Відповідно до статті 7 Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу). Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу. Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці. Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення. Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення. В іншому випадку відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020-2023 роках згідно з Законом №1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, який в даному випадку становить 10846,37 грн. Застосуванню також підлягають, зокрема, у даному випадку відповідні постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та від 24.02.2024р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році». При цьому, незважаючи на те, що ОСОБА_1 заявлено вимогу провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 13.07.2024р., тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, пенсія позивача має бути проіндексована шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, в розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023р. відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024р. відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році». Висновок суду першої інстанції про те, що врахуванню у даному випадку підлягає лише коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024р. №185, без урахування коефіцієнту 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023р. №168, не узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 11.02.2025р. по справі №280/3620/24, від 18.02.2025р. по справі №160/15379/24, від 20.02.2025р. по справі №560/12058/24 та ін. В свою чергу доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Миколаївській області не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками Верховного Суду у справах зазначених вище, тому апеляційна скаргу відповідача задоволенню не підлягає. Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки при вирішенні спору в частині відмови в задоволенні позову судом першої інстанції не правильно застосовано норми матеріального права, тому, відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції від 28.02.2025р. - скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення - про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Частиною шостою статті 139 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з частиною першою цієї статті Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При зверненні до суду першої інстанції позивачем сплачено 969 грн. судового збору (квитанція від 11.01.2025р.), а при поданні апеляційної скарги 1453,50 грн. судового збору (квитанція від 14.03.2025р.). А відтак, у зв`язку із задоволенням позову, на підставі ч.1 ст.139 КАС України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2422,50 грн. судового збору. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. «а»- «г» п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року скасувати. Ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003р. шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, в розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023р. відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024р. відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та, у зв`язку з цим, провести виплату недоотриманих сум пенсії починаючи з 13 липня 2024 року. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул.Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2422,50 грн. судового збору. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 13 травня 2025 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук