Постанова 4852 № 160/14456/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/14456/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року (суддя Савченко А.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року позов задоволено. Суд вирішив визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.02.2021 року по 18.01.2023 р. включно. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.02.2021 року по 18.01.2023 р. в сумі 232386,36 грн., з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано, що період нарахування середнього заробітку має обмежується 6 місяцями згідно нової редакції ст. 117 КЗпП України з 08.02.2021 по 07.08.2021 (181 календарний день). Зазначено, що суд мав врахувати також принцип співмірності і зменшення виплати, а також невірно розрахував розмір середнього заробітку. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 07.02.2017 року по 07.02.2021. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 за №27 від 08.02.2021 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. У зв`язку з тим, що позивачу у період проходження військової служби не у повному розмірі виплачувалась індексація грошового забезпечення він звернувся до суду із позовом. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 року у справі №160/15086/21 зобов`язано відповідача: - нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.02.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.; - нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4086 гривень 05 копійок за період з 01.03.2018 року по 07.02.2021 року включно відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2022 року у справі №160/15086/21 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року справі №160/15086/21 скасовано та зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача індексації грошового забезпечення за період з 7 лютого 2017 року по 28 лютого 2018 року включно. 03.11.2022 року відповідачем на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі №160/15086/21 виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 07.02.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2016 року включно у сумі 3791,18 грн., що підтверджується повідомленням про надходження коштів, наявним в матеріалах справи. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року у справі №160/15056/23 зобов`язано відповідача: - нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.02.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у сумі 44560,94 грн.; - нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у загальній сумі 144 033 гривні 26 копійок за період з 01.03.2018 року по 07.02.2021 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. 03.05.2024 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року у справі №160/15056/23 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 07.02.2017 року по 28.02.2018 року із застосування базового місяця січень 2008 року та індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі за період з 01.03.2018 по 07.02.2021 включно у загальній сумі 185765,29 грн., що підтверджується банківською випискою «ПриватБанк». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 року у справі №160/16169/22 зобов`язано відповідача: - здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум; - здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) з 01.01.2021 року по 07.02.2021 року, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2019-2021 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум. 03.05.2024 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 року у справі №160/16169/22 відповідачем виплачено на користь позивача частину перерахунку грошового забезпечення у загальній сумі 371,41 грн., що підтверджується банківською випискою «ПриватБанк». Не погоджуючись з діями відповідача щодо не нарахування та невиплати йому компенсації за весь час затримки розрахунку при звільненні, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність бездіяльності не було доведено. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Частиною 1 статті 117 КЗпП України (в редакції до 19.07.2022) було встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Згідно з частиною другою статті 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ положення статті 117 КЗпП України викладено в такій редакції: «У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті». Нова редакція статті 117 КЗпП України набрали чинності з 19.07.2022. Суд першої інстанції вірно зазначив, що у цій справі період з 06.10.2020 (перший день непроведення остаточного розрахунку по індексації) до 18.07.2022 (переддень набрання чинності Законом №2352-ІХ) регулюється редакцією статті 117 КЗпП України, до внесення у неї змін Законом № 2352-ІХ, тобто без обмеження строком виплати у шість місяців. Період з 19.07.2022 по 02.05.2024 (останній день непроведення остаточного розрахунку по індексації перед днем її виплати) регулюється вже нині чинною редакцією статті 117 КЗпП України, яка передбачає обмеження виплати такому працівникові шістьма місяцями. Суд першої інстанції вірно зазначив про необхідність враховувати норми статті 117 КЗпП України у редакції, яка діяла до 19.07.2022, а на їх виконання підлягає встановленню: розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні; загальний розмір належних позивачеві при звільненні виплат; частка коштів, яка була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат; частка коштів, яка не була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат. А також належить враховувати приписи чинної редакції статті 117 КЗпП України щодо періоду з 19.07.2022, яким законодавець обмежив виплату шістьма місяцями, проте без застосування принципу співмірності цієї суми щодо коштів, які роботодавець невчасно сплатив працівникові. Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №

100. Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Пункт 8 Порядку № 100 передбачає, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Обраховуючи середній заробіток за період з 08.02.2021 до 18.07.2022, суд вірно врахував принцип співмірності, зменшивши розмір відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України. Як встановив суд першої інстанції, розмір усіх належних позивачеві при звільнені сум становить 223648,15 грн. із розрахунку: 33720,27 грн. + 189927,88 грн., з яких: - 33720,27 грн. нарахована позивачеві при звільненні з військової служби сума, яка не була спірною; - 189927,88 грн. індексація на виконання рішення суду (на виконання рішень суду позивачу виплачена сума грошового забезпечення 189 927,88 грн. = (3791,18 + 185765,29 + 371,41). У цій справі загальний розмір належних позивачеві при звільненні виплат складав 223648,15 грн. (100%), з яких 189927,88 грн. (84,92%) нарахована на виконання рішення суду сума. Відповідно до Картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 грошове забезпечення за останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню: у грудні 2020 р. склало 11335,31 грн., у січні 2021 р. склало 11510,11 грн., що у сумі складає 22845,42 грн. Судом вірно встановлено, що розмір середньоденного грошового забезпечення позивача на момент звільнення складав 368,47 грн. (22845,42: 62 календарний день). Затримка розрахунку при звільненні (до 18.07.2022) становить 526 календарний день. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 193817,59 грн. (середньоденне грошове забезпечення 368,47 грн. х 526 календарних днів). Судом обґрунтовано було взято до уваги, що у порівнянні із нарахованою та виплаченою позивачеві сумою грошового забезпечення в розмірі 189927,88 грн., суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 193817,59 грн. не можна вважати співмірною, оскільки вона перевищує суму просточеної виплати грошового забезпечення позивача. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним і достатнім способом захисту порушених прав позивача стягнення на його користь з Військової частини середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні саме розмірі 164589,90 грн. із розрахунку 84,92% від 193817,59 грн.). Обраховуючи середній заробіток за період з 19.07.2022 (початок дії нової редакції закону) до 18.01.2023, суд першої інстанції вірно обмежив період виплати шістьма місяцями. Судом вірно було розраховано, що період затримки розрахунку при звільненні з 19.07.2022 р. по 18.01.2023 р. складає 184 дні, а відтак належна сума становить 67798,48 грн. (368,47 грн х 184 дні затримки). Загальна до виплати сума компенсації за весь період становить 232 388,38 грн. (164589,90 грн. + 67798,48 грн.). Доводи апеляційної скарги таких висновків суду першої інстанції не спростовують. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 13 травня 2025 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.І. Малиш суддя А.В. Шлай