Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/30364/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2025 р. Справа № 520/30364/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 (ухвалене суддею Заічко О.В.) по справі № 520/30364/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила: визнати протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ненарахування та невиплати ОСОБА_1 остаточного грошового забезпечення, включаючи додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях за листопад 2022 р. ОСОБА_2 , який є її рідним сином та 23.11.2022 загинув у дорожньо-транспортній пригоді у зв`язку із виконанням ним службових обов`язків військової служби, під час захисту Батьківщини, а також щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , в повному обсязі суму остаточного грошового забезпечення, включаючи суму додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях ОСОБА_2 , який є її рідним сином та 23.11.2022 загинув у дорожньо-транспортній пригоді у зв`язку із виконанням ним службових обов`язків військової служби, під час захисту Батьківщини, , передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а також щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплати грошової компенсації вартості за не отримане речове майно її рідним сином ОСОБА_2 , під час проходження військової служби в період з 30.11.2020 по 03.01.2023, відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01.01.2023; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та виплати грошову компенсацію вартості не отриманого речового майна її рідним сином ОСОБА_2 , під час проходження військової служби в період з 30.11.2020 по 03.01.2023, відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01.01.2023. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана бездіяльність відповідача є протиправною та такою, що порушує права позивачки на нарахування та виплату ОСОБА_1 , в повному обсязі суму остаточного грошового забезпечення, включаючи суму додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях ОСОБА_2 , який є її рідним сином та загинув у дорожньо-транспортній пригоді у зв`язку із виконанням ним службових обов`язків та виплату грошову компенсацію вартості не отриманого речового майна її рідним сином ОСОБА_2 , під час проходження військової служби в період з 30.11.2020 по 03.01.2023. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги позивачки підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Як вбачається із матеріалів справи, 23.11.2022, син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 загинув у дорожньо-транспортній пригоді. У результаті проведеного службового розслідування, за фактом скоєння 22.11.2022 дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої помер старший лейтенант ОСОБА_2 та отримав тілесні ушкодження старший сержант ОСОБА_3 , було з`ясовано, що у районі населеного пункту Березанка, Березанського району, Миколаївської області, близько 18.10 22.11.2022 була здійснена дорожньо транспортна пригода, а cаме: повертаючись з пункту постійної дислокації Чорноморське, старший сержант ОСОБА_3 та старший лейтенант ОСОБА_2 рухались в напрямку Миколаєва на автомобілі Opel Astra, без в/н, р/н НОМЕР_2 . Внаслідок спроби обгону транспортного засобу сталося лобове зіткнення з автомобілем на зустрічній смузі. 23.11.2022 в реанімаційному відділенні Березанської центральної районної лікарні було зафіксовано смерть старшого лейтенанта ОСОБА_2 від отриманих травм. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 25.11.2022 № 4641. Довідкою військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2023р. за № 3550 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України встановлено, що ОСОБА_2 , дійсно в період з 01.06.2022 по 27.06.2022, з 14.07.2022 по 19.09.2022 та з 23.09.2022 по 22.11.2022 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.11.2022 за № 2698 , призначене службове розслідування за фактом скоєння 22.11.2022 дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої помер старший лейтенант ОСОБА_2 та отримав тілесні ушкодження старший сержант ОСОБА_3 .. Відповідно до акту службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , вина військовослужбовця старшого лейтенанта ОСОБА_2 є непрямий умисел. В діях старшого лейтенанта ОСОБА_2 вбачаються порушення вимог ст. ст. 11,13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст..1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.14 розділу III Закону України «Про дорожній рух», через недотримання ним заходів безпеки, під час експлуатації транспортного засобу, нехтування правилами дорожнього руху, а також щодо використання власних транспортних засобів. У зв`язку зі смертю старшого лейтенанта ОСОБА_2 , притягнення його до дисциплінарної відповідальності залишено без розгляду. Постановою Миколаївського районного управління Національної поліції відділення поліції № 8 від 31.01.2024 кримінальне провадження № 12022152152150000161 від 23.11.2022 за фактом ДТП, яке мало місце 22.11.2022 закрито, у зв`язку з відсутністю події кримінального порушення. Відповідно до витягу з Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.01.2023 № 3, ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу частини та знято зі всіх видів забезпечення. Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, настала внаслідок випадку поза виробництвом. У наказі зазначено: «Не виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби за листопад 2022 року. Не виплачувати винагороду за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за листопад 2022 року. Листом Військової частини НОМЕР_1 від 13.12.2023 за № 0666/35/103577 позивачці повідомлено, що відповідно до ч. 5 розд. ХVІ наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються у разі скоєння у військовій частині аварії, подій, пов`язаних з загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов`язків, чи злочинів за місяць, у якому сталася аварія, подія, пов`язана із загибеллю людей. Враховуючи, що внаслідок вищезазначеної ДТП було зафіксовано смерть старшого лейтенанта ОСОБА_2 , останньому(членам його родини) не було нарахована та виплачено щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби за місяць, у якому сталася аварія, а саме листопад 2022 року. Листом Військової частини НОМЕР_1 від 17.02.2024 за № 0666/35/1203 позивачці повідомлено, що остаточна грошова додаткова винагорода за безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони у розрахунку 30000 грн. пропорційно дням безпосередньої участі за період з 01 по 20 листопада 2022 року буде нарахована у найближчий час. Відповідачем у липні 2024 виплачено на користь позивачки як матері загиблого військовослужбовця додаткову винагороду пропорційно дням безпосередньої участі за період з 01 по 20 листопада 2022 року у сумі 22000 грн. Позивачка вважає, що вона має законне право на отримання у повному обсязі остаточного грошового забезпечення її загиблого сина за листопад 2022 року, а саме, з урахуванням премії та отримання додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн., відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 та виплати грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, у з`вqqqязку з чим позивачка звернулася до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не обгрунтовані та не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не містять належних доказів того, що ОСОБА_2 мав право на отримання та виплату додаткової грошової винагороди, премії та виплати грошової компенсації вартості за не отримане речове майно. Суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч. 4 ст. 9 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"). Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, строк дії воєнного часу продовжувався. На виконання указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (в подальшому - Постанова № 168). Відповідно до абз. 1 п. 1 Постанови № 168 (в первісній редакції на момент прийняття), на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Згідно із абз. 4 п. 1 Постанови № 168, виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до п. 2-1 Постанови № 168, порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. В подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 до вищезазначеної Постанови № 168 були внесені зміни, згідно з якими абзац перший пункту 1 після слів "та поліцейським" доповнено словами "а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка". Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754 до постанови Кабінету Міністрів України № 168 були внесені зміни, відповідно до яких в абз. 1 п. 1 слова "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" замінено словами "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)". Таким чином, враховуючи вказане вище нормативне врегулювання, на період дії воєнного стану військовослужбовці мають право на виплату додаткової винагороди та додаткової винагороди у збільшеному розмірі. Так, розмір додаткової винагороди становить 30000 грн., а у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - 100000 грн. пропорційно часу участі у таких діях та заходах. З метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністром оборони України було надіслано (адресовано) військовому командуванню Збройних Сил України телеграму № 248/1298 від 25.03.2022. Пунктом 1 вказаної телеграми визначено, що під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій). В подальшому, 07.07.2022 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, згідно якою були внесені відповідні зміни до Постанови № 168, зокрема п. 2-1 якої встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Крім того, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністром оборони України було видано Окреме доручення № 912/з/29 від 23.06.2022. Пунктом 1 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 встановлено, що під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдання з ведення руху оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії. Пунктом 2 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: 100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах); 30000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби). Згідно із п. 3 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 райони ведення бойових дій слід визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України. Відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України слід визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення. Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Отже, військовослужбовець Збройних Сил набуває право на отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. При цьому, обов`язковою умовою для нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168, є документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, що здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини. Судовим розглядом встановлено, що відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, старший лейтенант ОСОБА_2 в періоди з 01.06.2022 по 27.06.2022, з 14.07.2022 по 19.09.2022, та з 23.09.2022 по 22.11.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Довідка видана на підставі: бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2022 № 1030; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 13.07.2022 № 1751; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 23.09.2022 № 2919; рапорт командира танкового батальйону про безпосередню участь військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (вх. № 35718 від 19.09.2023). Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що вищезазначеною довідкою, підтверджується право позивача на нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 за безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів за період з 01.01.2022 по 22.11.2022. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі грошового забезпечення ОСОБА_2 за листопад 2022 року, а саме додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 за листопад 2022 року в розрахунку 100000 грн., пропорційно часу участі у таких заходах та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачене грошове забезпечення ОСОБА_2 за листопад 2022 року, а саме додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 за листопад 2022 року в розрахунку 100000 грн., пропорційно часу участі у таких заходах, з урахуванням виплачених сум, обгрунтовані та підлягають задоволенню. Судовим розглядом встановлено, що, відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_2 № НОМЕР_3 за 01/2023 - 12/2023, в лютому 2023 року його матері, ОСОБА_1 виплачено певну суму коштів, проте, без врахування додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях ОСОБА_2 за листопад 2022 року, проте у липні 2024 року зазначену додаткову винагороду виплачено у розрахунку 30000 грн. пропорційно дням безпосередньої участі за період з 01 по 20 листопада 2022 року в розмірі 22000 грн., що не заперечується позивачкою. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем виплачено позивачці додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 за листопад 2022 року в розрахунку 3000 грн. пропорційно дням безпосередньої участі за період з 01 по 20 листопада 2022 року у повному обсязі. Щодо позовних вимог щодо протиправного не нарахування та не виплати відповідачем щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби за листопад 2022 року суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Судовим розглядом встановлено, що внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог ст. ст. 11,13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 14 розділу III Закону України «Про дорожній рух», через недотримання ним заходів безпеки, під час експлуатації транспортного засобу, нехтування правилами дорожнього руху, сталася дорожньо, внаслідок якої старшого лейтенанта ОСОБА_2 помер, зв`язку з чим йому (членам його родини) не було нараховано та виплачено щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби за місяць, у якому сталася аварія, а саме - листопад 2022 року, оскільки щомісячні премії не виплачуються у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов`язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов`язків, чи злочинів - за місяць, в якому сталася аварія. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги щодо не нарахування та не виплати відповідачем щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби за листопад 2022 року та зобов`язання нарахувати та виплатити зазначену премію позивачці не обгрунтовані та задоволенню не підлягають. Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги щодо виплати у повному обсязі додаткової винагороди у розрахунку 30000 грн. та нарахування та виплати щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби за листопад 2022 року не обгрунтовані та не підлягають задоволенню. Щодо позовних вимог про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі суму грошової компенсації вартості за неотримане речове майно її рідним сином - ОСОБА_2 , під час проходження військової служби в період з 30.11.2020 по 03.01.2023, відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №«178, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01.01.2023, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Згідно із пунктом 2 розділу 30 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про Документ сформований в системі «Електронний суд» 12.03.2025 8 виплату. У разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військово-службовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей. Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Верховний Суд у постанові від 23.08.2019 у справі № 2040/7697/18 зазначив, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби. Застосовування у п. 3 Порядку №178 словосполучення "у разі звільнення з військової служби", а не, наприклад, "при звільненні з військової служби", дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу). Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно. Однак, грошова компенсація вартості за неотримане речове майно не є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, а її виплата здійснюється особі, звільненій з військової служби. Грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, - не є щомісячним чи одноразовим додатковим видом грошового забезпечення. За змістом ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у зв`язку із особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, в якості гарантій соціального і правового захисту військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. До таких гарантій належить і продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, визначене статтею 9-1 вищевказаного Закону, в тому числі і речове забезпечення військовослужбовців або грошова компенсація вартості за неотримане речове майно. Однак, дана компенсація не входить до складу грошового забезпечення та до виплат, які б належали позивачу при звільненні, та носить одноразовий характер. Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ, тощо). Із урахуванням вищевикладенго, суд апеляційної інстанції вважає, що компенсація за речове майно не є складовою грошового забезпечення, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі суму грошової компенсації вартості за неотримане речове майно її рідним сином - ОСОБА_2 , під час проходження військової служби в період з 30.11.2020 по 03.01.2023, відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01.01.2023, не обгрунтовані та не підлягають задоволенню. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі грошового забезпечення ОСОБА_2 за листопад 2022 року та зовобовязання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, недоотриману ОСОБА_2 за листопад 2022 р., передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 за листопад 2022 року в розрахунку 100000 грн., пропорційно часу участі у таких заходах у листопаді 2022 року, з урахуванням виплачених сум, обгрунтовані та підлягають задоволенню. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права. Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі грошового забезпечення, ОСОБА_2 за листопад 2022 р. та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, недоотриману ОСОБА_2 за листопад 2022 р., передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 за листопад 2022 року в розрахунку 100000 грн. та ухвалити в скасованій частині постанову якою задовольнити позов ОСОБА_1 , а саме: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі грошового забезпечення, ОСОБА_2 за листопад 2022 року та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, недоотриману ОСОБА_2 за листопад 2022 року, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 за листопад 2022 року в розрахунку 100000 грн., пропорційно часу участі у таких заходах у листопаді 2022 року, з урахуванням виплачених сум; в іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 залишити без змін. Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 по справі № 520/30364/24 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі грошового забезпечення ОСОБА_2 за листопад 2022 року та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, недоотриману ОСОБА_2 за листопад 2022 року, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, за листопад 2022 року в розрахунку 100000 грн. Ухвалити в скасованій частині постанову, якою задовольнити позов ОСОБА_1 . Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі грошового забезпечення ОСОБА_2 за листопад 2022 року. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, недоотриману ОСОБА_2 за листопад 2022 року, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, за листопад 2022 року в розрахунку 100000 грн. пропорційно часу участі у таких заходах у листопаді 2022 року, з урахуванням виплачених сум. В іншій частині Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич